Рішення № 100043236, 01.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2021 р. № 520/11543/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/11543/21 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати Національне агенство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з нього даних, згідно п. 6 розділу II вказаного реєстру, про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Позивачем виконане адміністративне стягнення шляхом сплати штрафу у повному обсязі. У зв`язку із виконанням стягнення та не вчинення іншого правопорушення протягом року, позивач є особою, яка на момент внесення відомостей до реєстру, з урахуванням положень ст.39 КУпАП був таким, що не піддавався адміністративному стягненню, а отже, відомості щодо нього внесені до реєстру безпідставно та повинні бути виключені з нього.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

27.07.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки в спірних правовідносинах Національне агентство з питань запобігання корупції діяло з дотриманням норм чинного законодавства України.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 по справі № 641/5991/18, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3400,00 грн; стягнуто з позивача судовий збір на користь держави в розмірі 352,00 грн.

Відомості про вчинене ОСОБА_1 адміністративного правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Разом із позовною заявою позивач долучив квитанцію про сплату штрафу на виконання постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 по справі № 641/5991/18 в розмірі 3400,00 грн та квитанцію про сплату судового збору за рішенням суду на суму 352,40 грн.

Не погодившись із діями відповідача про внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, у зв`язку з тим, що в силу приписів ст. 39 КУпАП він вважається таким, що не підданий адміністративному стягненню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції".

Згідно ч.1 ст. 59 Закону України "Про запобігання корупції" відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Отже, Законом України "Про запобігання корупції" запроваджено створення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції, як порталу, де міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

За допомогою вказаного порталу державою надано можливість перевірити наявність інформації про себе чи про інших осіб, які претендують на посади відповідального або особливо відповідального становища або посади з підвищеним корупційним ризиком; аналізувати інформацію для визначення сфери державної політики та посади з найбільшими корупційними ризиками; аналізувати відомості про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру через корупційні правопорушення, для якісного відбору контрагентів чи підрядників.

Згідно з пунктом 1 Розділу ХІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. При цьому, вперше Закон України "Про запобігання корупції" був офіційно опублікований у виданні "Голос України" 25 жовтня 2014 року.

З огляду на зазначене, положення Закону "Про запобігання корупції", пов`язані з регулюванням суспільних відносин в антикорупційній сфері, введені в дію 26 квітня 2015 року.

При цьому, слід враховувати, що саме дата введення в дію Закону "Про запобігання корупції" є початком для виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків відповідних суб`єктів правовідносин.

Згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 01.02.2019 № 367 інформаційно-телекомунікаційну систему "Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення" прийнято в постійну (промислову) експлуатацію з 00 год 00 хв 04.02.2019.

Отже, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення розпочав свою роботу 04.02.2019 та до нього мають бути внесені відомості про всіх осіб, які починаючи з дня набрання чинності Закону України "Про запобігання корупції" вчинили корупційні або пов`язаних з корупцією правопорушення та відомості про яких не були внесені раніше.

Оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, що підтверджується постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 по справі № 641/5991/18 та визнається самим позивачем, в період після набрання чинності Закону України "Про запобігання корупції", відомості щодо нього підлягають обов`язковому внесенню до Реєстру.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що в силу статті 39 КУпАП він вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню, оскільки з дня закінчення виконання стягнення не вчинив нового адміністративного правопорушення, тому підстави для внесення даних щодо нього до Реєстру, передбачені п. 2 Розділу ІІІ Положення, відсутні, а дії відповідача по внесенню про нього даних до Реєстру є протиправними, виходячи з наступного.

Згідно ст.39 КУАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Повторне ж здійснення протягом року порушення аналогічних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність, визнається обставиною, що обтяжує відповідальність за порушення таких правил із усіма наслідками, що випливають, у тому числі тягне застосування більш суворого адміністративного стягнення.

В той же час, наявність в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомостей про притягнення особи до відповідальності, не виключає застосування положень ст. 39 КУпАП, позаяк Реєстр лише містить інформацію про осіб, які вчинили, як в даному випадку позивач, корупційне правопорушення, але вважатися такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Дані Реєстру не можуть бути доказом того, чи є особа на будь-яку дату такою, що не була піддана адміністративному стягненню, оскільки така особа з огляду на норми КУпАП може вважатися такою, не була піддана адміністративному стягненню, але бути такою, що була притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, наявність у Реєстрі відомостей про осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, є лише підтвердженням існування факту притягнення особи до такої відповідальності. При цьому, законом не передбачено можливості не включення таких відомостей та/або виключення з Реєстру інформації, в зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений статтею 39 КУпАП після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 розділу І Положення вказаний нормативний акт визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.

Згідно з пунктом 3, 5 цього Положення електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення надсилається Реєстратору відповідно до порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. Реєстратор вносить до Реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Враховуючи те, що постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 по справі № 641/5991/18, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, відповідачем правомірно внесені відомості до Реєстру про вчинення позивачем корупційного правопорушення.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код - 40381452 ) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко