Рішення № 10004316, 05.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.2010                                                             Справа № 12/40

за позовом закритого акціонерного товариства „Виноградівська пересувна механізована колона № 78”, м. Виноградів

до відповідача Виноградівської міської ради, м. Виноградів

про стягнення заборгованості в сумі 641334,00 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача – Вашкеба Б. Й., (представник за дорученням від 30.04.2010 року)

Від відповідача – Кормош В. В., (представник за довіреністю від 04.01.2010 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов закритим акціонерним товариством „Виноградівська пересувна механізована колона № 78”, м. Виноградів до Виноградівської міської ради, м. Виноградів про стягнення заборгованості в сумі 641334,00 грн.

          Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

          Представник позивача підтримує позовні вимоги та заявив у судовому засіданні про те, що з огляду на статус відповідача по замовленню робіт за державні кошти по капітальному ремонту житлових будинків, суспільну значимість такого замовлення, через що не вимагає стягнення інфляційних збитків та 3 % річних за весь період боргу відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов’язання.

          Водночас, представник позивача заперечив можливість надання судом відстрочки виконання рішення суду з огляду на довготривалість існування боргу.

          Відповідач у відповіді № 02-22/104 від 28.01.2010 року на претензію та його представник у письмовому відзиві на позов (заява вх. 05/1-17-3460 від 05.05.2010 року) визнаючи існування основного боргу в повному обсязі, пояснив несвоєчасність його погашення недоотриманням Виноградівською міською радою субвенцій з державного бюджету всупереч розпорядженню в. о. голови Закарпатської ОДА від 10.07.2007 року № 383 та розпорядженню в. о. голови Виноградівської РДА від 27.07.2007 року № 235, а тому заявою (вх. № 05/1-17-3459 від 05.05.2010 року) клопоче про залучення Закарпатської ОДА та Виноградівської ОДА в якості відповідачів у справі.

           продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/40

від 05.05.2010 року

Судом відхиляється наведене клопотання відповідача з підстав відсутності правомірності підстав до його задоволення саме у конкретній справі. До того ж, укладений між сторонами контракт № 57 від 27.10.2007 року та акти приймання виконаних підрядних робіт не засвідчують зобов’язальні відносини як генпідрядника Закарпатської ОДА та Виноградівської ОДА або гаранта (поручителя) в зобов’язальних відносинах.

          Втім, наявні розпорядження органів влади (що діяли на підставі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”), на які посилається відповідач не містять жодного посилання на особу позивача як на конкретного виконавця підрядних робіт.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 641334 грн. – основного боргу щодо оплати за виконані, згідно контракту № 57 від 27.10.2007 року, роботи по капітальному ремонту житлового фонду, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2007 року;

-           довідками про вартість виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2007 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (претензія № 11 від 25.01.2010 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання – кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/40

від 05.05.2010 року

останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є виконання робіт по капітальному ремонту житлового фонду (ст. 11 ЦК України).

          Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість виконаних робіт по капітальному ремонту житлового фонду є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду, підрядчик зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Досліджуючи критерії розмежування вини і недобросовісності суб’єктів спірних відносин суд притримувався лінії розмежування специфічних для різних видів цивільних відносин форм дотримання або порушення обов’язкових з погляду права моральних велінь вочевидь, що має визначатися колом обставин, які зумовлюють застосування до правопорушника заходів цивільно – правової відповідальності.

Втім, невідповідність параметрам добросовісності конкретних характеристик діяння учасника цивільних відносин залежно від мети правового регулювання може призводити не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йому у праві на використання того чи іншого засобу правового захисту, а й до зміни його правового становища.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де

не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово – майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно – правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і

           продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/40

від 05.05.2010 року

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку – письмовими доказами. При

цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК

України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Виноградівської міської ради (м. Виноградів, пл. Миру, 5; код 04053677) на користь закритого акціонерного товариства „Виноградівська пересувна механізована колона № 78” (м. Виноградів, вул. І. Франка, 106; код 01037092) суму 641334 (шістсот сорок одну тисячу триста тридцять чотири грн.) – основного боргу та 6413,35 (шість тисяч чотириста тринадцять грн. 35 коп.) – у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) – у відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.