Ухвала суду № 100043026, 01.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

01 жовтня 2021 року Справа № 480/9839/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми заяву Лебединського міського голови Бакликова Олександра Миколайовича про забезпечення позову в адміністративній справі №480/9839/21 за позовом Лебединського міського голови Бакликова Олександра Миколайовича до Лебединської міської ради Сумської області восьмого скликання в особі секретаря Лебединської міської ради восьмого скликання ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Лебединський міський голова Бакликов Олександр Миколайович з позовною заявою до Лебединської міської ради Сумської області восьмого скликання в особі секретаря Лебединської міської ради восьмого скликання ОСОБА_1 , в якій просить визнати протиправним і скасувати рішення Лебединської міської ради восьмого скликання від 29.09.2021 № 460-МР «Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови».

Одночасно з вказаною позовною заявою об 11 год. 40 хв., позивачем була подана заява про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом заборони всім державним реєстраторам, у розумінні вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в тому числі і приватним, державним нотаріусам проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме державну реєстрацію змін про керівника по юридичних особах: Лебединська міська рада Сумської області, код ЄДРПОУ 39449040; Виконавчий комітет Лебединської міської ради, код ЄДРПОУ 04057899.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що на його думку, відповідач беззаперечно самим найближчим часом буде вчиняти юридично значущі дії для юридичної та практичної реалізації (легітимізації) свого явно незаконного рішення, яким, згідно прийнятого рішення відповідача, повноваження Лебединського міського голови Бакликова О.М. є достроково припиненими, про що повинні бути внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Звертає увагу суду на явну очевидну протиправність прийняття оскаржуваного рішення Лебединської міської ради восьмого скликання від 29.09.2021 № 460-МР «Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови», відсутність вказівки у цьому рішенні на будь-які підстави, визначені частиною другою, третьою статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", для дострокового припинення повноважень міського голови.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги фактичні обставини, ознаки протиправності та явне нехтування вимогами законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення Лебединської міської ради восьмого скликання від 29.09.2021 № 460-МР «Про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови», порушення прав та інтересів позивача цим рішенням, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони всім державним реєстраторам, в тому числі і приватним, державним нотаріусам проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме державну реєстрацію змін про керівника по юридичних особах: Лебединська міська рада Сумської області, код ЄДРПОУ 39449040; Виконавчий комітет Лебединської міської ради, код ЄДРПОУ 04057899.

Згідно із частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. ч. 4, 5, 6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведеного вбачається, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 826/10936/18.

Суд звертає увагу, що в заяві про забезпечення позову не зазначено конкретних підстав для його забезпечення, тобто: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного рішення.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що протиправність прийняття оскаржуваного рішення повинна бути встановлена в ході розгляду даної справи.

Також суд зазначає, що можливі негативні наслідки, про які зазначає позивач у даній заяві, базуються виключно на припущеннях позивача, а зазначене позивачем порушення його прав має ймовірний, виключно прогнозований характер.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги виключно прогнозоване на майбутнє порушення права позивача, суд зазначає, що вказані позивачем у заяві про забезпечення позову доводи, не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст. 151 КАС України.

Доводи позивача про те, що позивач буде позбавлений можливості поновити своє порушене право щодо поновлення на роботі в займаній посаді є безпідставними та базуються виключно на припущеннях позивача.

Позивачем також не надано доказів того, що невжиття таких заходів, як заборона всім державним реєстраторам, у розумінні вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в тому числі і приватним, державним нотаріусам проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме державну реєстрацію змін про керівника по юридичних особах: Лебединська міська рада Сумської області, код ЄДРПОУ 39449040; Виконавчий комітет Лебединської міської ради, код ЄДРПОУ 04057899, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Додатково слід зазначити, що в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення, що стосуються проходження публічної служби про звільнення з посади, позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії.

Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії або забороною третім особам вчиняти дії щодо його реалізації, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб`єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов`язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, у разі забезпечення зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених КАС України, що є неприпустимим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 248 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Лебединського міського голови Бакликова Олександра Миколайовича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя С.М. Глазько