Рішення № 100041637, 01.09.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/3389/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вул. Автолюбителів, 2, м.Кропивницький, 25031, код ЄДРПОУ - 39816848)провизнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно - господарських штрафів, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №281047 від 20.05.2021 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17 000 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову №281048 від 20.05.2021 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 34 000 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.05.2021 року начальником Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки були винесені постанови №281047 та №281048 про застосування адміністративно-господарського штрафів за перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм. Позивач наголошує, що 18.03.2021 року належні йому вантажні автомобілі, були затримані та вилучені слідчим СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Автомобілі були повернуті тільки 25.03.2021 року. Позивач наголошує, що акти про проведення перевірки складені 22.03.2021 року на підставі яких винесено оскаржувані постанови є незаконими.

Представник відповідачів скористався своїм правом на надання письмового відзиву до суду, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, наголошено на правомірності дій відповідача та вказано, що штраф застосовано за вчинення порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.35).

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов №281047 та №281048 від 20.05.2021 року про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у задоволенні клопотання відмовлено.

16.07.2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.26).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль «MAN» д.н.з. НОМЕР_3 , з причепом KOGEL з д.н.з. НОМЕР_4 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Також, позивачу належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 автомобіль «Scania» д.н.з. НОМЕР_7 , з причепом WIELTON з д.н.з. НОМЕР_8 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 .

18.03.2021 р. зазначені вантажні автомобілі, виконуючи замовлення власника манна, завантажились зерном пшениці на території ДП «Хлібна база №73» в с. Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області. Після виїзду з території підприємства автомобілі позивач були затримані та вилучені слідчим СВ Нікопольського РУУП ГУНП в Дніпропетровській області. Разом з автомобілями вилучено зерно та товарно транспортні накладні №962911 та №962912.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 року вилучені 18.03.2021 року автомобілі позивач повернуті.

Відповідачем було запрошено позивача прибути на розгляд справи № 29904/26.2/24-21 від 23.04.2021 року на 18.05.2021 року щодо виявлених порушень Закону України «Про автомобільний транспорт» та яке було направлено Позивачу 26.04.2021 року рекомендованим листом.

Разом з запрошенням направлено складені 22.03.2021 контролюючими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами проведення документально габаритно-вагового контролю документи.

Так, за результатами проведення документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Sсаnіа реєстраційний номер НОМЕР_7 співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було встановлено факт перевищення вагових параметрів, а саме загальна маса транспортного засобу становила 47 940 кг, при нормативно допустимому 40 000 кг, тобто на 7 940 кг більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 19,9 % більше допустимого.

За результатами перевірки транспортного засобу марки МАН державний номерний знак НОМЕР_3 (причеп НОМЕР_10 ) встановлено факт перевищення вагових параметрів, а саме загальна маса транспортного засобу становила 55 700 кг, при нормативно допустимому 44 000 кг (контейнеровоз), тобто на 11 700 кг більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 26,6 % більше допустимого.

Державними інспекторами було складено Акти № 261437 та 261438 від 22.03.2021, в яких відображено, правопорушення передбачене абз. 15-16 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

20.05.2021 року начальником Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийнято постанову №281047 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у сумі 17 000 гривень та №281048 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000 гривень

Не погоджуючись з рішеннями відповідача та вважаючи його протиправним, позивачка звернулася до суду із даним позовом, за захистом порушеного, на її думку права.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин слідчий СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Приладишев О.І. звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням по кримінальному провадженню №12021040340000231 про накладення арешту на наступне майно: автомобіль «MAN» д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 - ОСОБА_1 ; зерно пшениці, що перебуває в кузові автомобіля «MAN» д.н.з. НОМЕР_3 ; причеп KOGEL з д.н.з. НОМЕР_4 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 - ОСОБА_1 ; зерно пшениці, що перебуває в причепі KOGEL з д.н.з. НОМЕР_4 ; - товарно-транспортну накладну №962912, автомобіль «Scania» д.н.з. НОМЕР_7 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 - ОСОБА_1 ; - причеп WIELTON з д.н.з. НОМЕР_8 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 - ОСОБА_1 ; - зерно пшениці, що перебуває в причепі WIELTON з д.н.з. НОМЕР_8 ; товарно-транспортну накладну №962911, та інше.

Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області під час розгляду вищезазначеного клопотання встановлено, що 18.03.2021 року на гарячу лінію «102» надійшло повідомлення, про те, що на підприємстві Хлібної бази №73, відбувається крадіжка зерна, котре вивозять на великих автомобілях. Так, в ході відпрацювання даного повідомлення співробітниками Нікопольського РУП, в той же день були виявлені 3 вантажних автомобіля, а саме: «MAN» д.н.з. НОМЕР_11 , з причепом з д.н.з. НОМЕР_12 , О.О., «MAN»д.н.з. НОМЕР_3 , з причепом з д.н.з. НОМЕР_4 , та «Scania»д.н.з. НОМЕР_7 , з причепом з д.н.з. НОМЕР_13 . В подальшому, в ході проведення огляду місця події, де перебували вище вказані транспортні засоби їх було оглянуто і вилучено слідчим.

Оглянуті транспортні засоби, в яких перебувала пшениця і ТТН, надані водіями, вилучені на місці і визнані постановою слідчого від 18.03.2021 р. знаряддям вчинення злочину і долучені як речові докази у кримінальному провадженні (а.п.34,35) При цьому місце зберігання цих речових доказів постановою слідчого не визначено.

При цьому відомості, в наданих ТТН водіями, які вилучені, та в наданих копіях ТТН ОСОБА_2 (Т.в.о. директора ДП «Хлібна база №73») різняться, як за номерами, так і за їх змістом, відсутня печатка підприємства, що відвантажило пшеницю і є очевидною різниця ваги відвантаженого зерна з тим яке загружене в автомобілі.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 року, яке набрало законної сили клопотання слідчого СВ Нікопольського районного управління Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області про арешт майна у кримінальному провадженні №12021040340000231 - задовольнлено частково.

Накладено арешт на товарно-транспортні накладні: №962907; №962912; №962911. Накладено арешт на зерно пшениці, яке знаходилися в вилучених транспортних засобах та причепах.

Зобов`язати слідчого СВ Нікопольського районного управління Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області Приладишева О.І., перед передачею зерна пшениці на відповідальне зберігання визначити його тоннаж шляхом зважування.

Транспортні засоби: автомобіль «MAN» д.н.з. НОМЕР_3 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , в кузові якого було зерно пшениці, з причепом KOGEL з д.н.з. НОМЕР_4 що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 - ОСОБА_1 , які вилучені відповідно до протоколу огляду від 18.03.2021 р. у кримінальному провадженні №12021040340000231 - повернуті особі у якої вони вилучені.

Автомобіль «Scania» д.н.з. НОМЕР_7 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 - ОСОБА_1 , з причепом WIELTON з д.н.з. НОМЕР_8 що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 - ОСОБА_1 , які вилучені відповідно до протоколу огляду від 18.03.2021 р. у кримінальному провадженні №12021040340000231 - повернуті особі у якої вони вилучені.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 року у справі №К/9901/6161/18.

При цьому, сторонами не надано суду будь-яких доказів, які заперечують встановлені обставини по кримінальному провадженню №12021040340000231.

Тобто, з викладеного суд робить висновок, що обставини у даній справі, встановлені у ході судового розгляду клопотання по кримінальному провадженню №12021040340000231 та викладені у судовому рішенні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 року можуть не доказуватися у межах даної справи, оскільки вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій є чинними, не скасовані та набрали законної сили.

Разом з тим, суд зазначає, що порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства і суду з питань вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна, забезпечення неухильного додержання ними вимог чинного законодавства регулює Інструкцію про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затверджена спільним наказом 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 98 Кримінально-процесуального кодексу України).

Факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії.

Вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об`єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.

Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що складається протокол. Відповідальною за зберігання речових доказів, приєднаних до справи, є особа, яка проводить дізнання, слідчий.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, судом вбачається, що 22.03.2021 року контролюючими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів на вул. Героїв Чорнобиля, 24 у м. Нікополь не могли провести документальний габаритно - ваговий контроль транспортних засобів позивача, оскільки в період з 18.03.2021 року по 25.03.2021 року будьяких перевезинь та переміщень здійснювати не могли, оскільки були вилученні слідчим та зберігалися в органі досудового слідства.

Поряд з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів та протоколів щодо передачі для зберігання транспортних засобів відповідному підприємству, установі чи організації.

Суд також не бере до уваги твердження відповідача про те, що товарно-транспортні накладні є документальним доказом того, що транспортні засоби були перевантажені, оскільки зазначені ТТН 18.03.2021 року були вилучені слідчим і визнані постановою слідчого від 18.03.2021 р. знаряддям вчинення злочину і долучені як речові докази у кримінальному провадженні. Більш того, є незрозумілим яким чином контролюючими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки отримали вилучені документи, які визнані доказами.

Інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та які мали б значення при розв`язанні справи сторонами суду не наведено.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94, Серія A, N 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, п. 58 Європейський суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено наявності підстав для застосування до позивача штрафу на підставі ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, а відтак постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.03.2021 №232191 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 нормативно та документально підтверджуються.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних постанов з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу суд прийшов до переконання про необгрунтованість та надуманість підстав для винесення постанов, між тим позивач довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться докази щодо понесення позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн. (а.с.6,7).

Відтак, з огляду здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1816,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №281047 від 20.05.2021 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову №281048 від 20.05.2021 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 34 000 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1816,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (25031, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, 2; код ЄДРПОУ - 39816845).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук