Рішення № 100039805, 23.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Справа № 160/8678/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: позивача представника відповідача Васецького І.М. Яніщук А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради про визнання протиправним та скасування протоколу загальних зборів громадян, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Перещепинської міської ради (далі – відповідач), в якому, з урахуванням уточнень від 16.06.2021 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол загальних зборів громадян сіл Шандрівки та Новошандрівки Шандрівського старостинського округу Перещепинської міської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області від 10.03.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позову оформленого відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 50).

16.06.2021 року позивач повідомив суд про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 53-66)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 03.08.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 68-69).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Також, даною ухвалою витребувано у Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області рішення та список громадян присутніх на загальних зборах громадян.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням 1-ї сесії VII скликання Шандрівської сільської ради №1 від 05.11.2015 року його було обрано сільським головою Шандрівської сільської ради. У подальшому, рішенням сесії Перещепинської міської ради від 18.05.2018 року завершені його повноваження Шандрівського сільського голови та покладено виконання обов`язків старости в селах Новошандрівка і Шандрівка до обрання на перших виборах старости. 03.12.2020 року рішенням сесії Перещепинської міської ради №15-1/VII скликання його затверджено на посаду старости Шандрівського старостинського округу. У період з 24.03.3031 року по 29.03.2021 року йому надана відпустка для консультації у лікаря, 29.03.2021 року – доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Павлоградська центральна районна лікарня» Вербської сільської ради, де 30.03.2021 року прооперували. Проте, 30.03.2021 року рішенням Перещепинської міської ради №6-6/VII скликання було достроково припинено його повноваження старости Шандрівського старостинського округу та звільнено з посади старости з підстав не забезпечення наданих повноважень. Отже, відповідачем грубо порушено трудове законодавство, а саме ч. 3 ст. 40 КЗпП України, оскільки не допускається звільнення працівника з ініціативи власника під час його тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці. Так, при прийнятті рішення про дострокове припинення повноважень старости Шандівського старостинського округа та звільнення з посади, не було озвучено причини, провину, проступок за який звільняють, а все базувалося саме на протоколі зборів громадян, де було заявлено, що 120 чоловік проголосували за рекомендацію звільнення старости і не було озвучено колективне звернення жителів сіл Шандрівки та Новошандрівки, де 283 мешканця округу висловилися в його підтримку. Таким чином, позивач вважає, що оскільки рішення приймалося базуючись саме на протоколі громадських зборів громадян сіл Шандрівки та Новошандрівки, який є протиправним, не має жодної юридичної сили, не являється офіційним документом, не може бути прийнятий, як докази і, як наслідок, рішення про звільнення на основі цього протоколу зборів громадян, є протизаконним та підлягає скасуванню.

17.08.2021 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що дострокове припинення позивачем своїх повноважень старости Шандрівського старостинського округу, яке відбулося на підставі ч.2 ст.79-1 Закону, є обґрунтованим, так як йому передували наступні події: службовий лист провідного спеціаліста міської ради, депутатське звернення про систематичне зловживання відповідачем службовим становищем та невиконання ним посадових обов`язків, громадські збори, на яких більшість присутніх проголосувала за звільнення старости. Таким чином, рішення Перещепинської міської ради від 30.03.2021 року №6-6/VІІІ «Про дострокове припинення повноважень старости Шандрівського старостинського округу ОСОБА_1 » є законним, з дотриманням положень Регламенту Перещепинської міської ради та норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким не передбачено обов`язкову процедуру проведення загальних зборів громадян при достроковому припиненні повноважень старости.

27.08.2021 року позивачем подано письмову відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Листом від 09.09.2021 року Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області на виконання ухвали від 15.07.2021 року повідомила, що не має змоги надати рішення та список громадян присутніх на загальних зборах громадян, у звязку з тим, що вони відсутні.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням сесії Перещепинської міської ради №15-1/VIII від 03.12.2020 року ОСОБА_1 обрано старостою Шандрівського старостинського оругу.

Відповідно до службового листа провідного спеціаліста міської ради Шандрівського старостинського округу ОСОБА_2 від 01.03.2021 року на ім`я міського голови Перещепинської міської ради, староста Шандрівського старостинського оругу ОСОБА_1 не виконує повноваження покладені на нього відповідно до чинного законодавства, а саме не реагує на вхідну, вихідну документацію, не допомагає в вирішенні питання щодо здачі звітів, не сприяє у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування. Також, не дотримується культури міжособистісних стосунків, порушує морально-етичні принципи ділового спілкування, у зв`язку з чим остання просить посприяти та зобов`язати виконувати посадові обов`язки та дотримуватись правил ділового етикету та належним чином виконувати їх (а.с. 91).

Також, депутатом Перещепинської міської ради Копитько М. на адресу голови постійної депутатської комісії з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, запобігання корупції, сприяння депутатській діяльності, етики та регламенту направлено депутатське звернення без номеру та дати, в якому остання просить на засіданні депутатської комісії розглянути питання виконання посадових обов`язків старости Шандрівського старостинського округу ОСОБА_1 , який систематично зловживає службовим становищем, використовує службовий автомобіль для власних потреб та збагачення, не виконує посадові обов`язки, в адміністративній будівлі повний безлад, відсутня частина комунального майна (а.с. 21).

26.02.2021 року Перещепинською міською радою прийнято рішення про проведення громадських зборів мешканців Шандрівського старостинського округу стосовно виконання обов`язків старостою ОСОБА_1 (а.с. 19).

Розпорядженням міського голови №61 від 02.03.2021 року були скликані загальні збори громадян с. Шандрівка Шандрівського старостинського округу на 10.03.2021 року о 10-00 годині для вирішення спірного питання (а.с. 22).

10.03.2021 року були проведені громадські збори, якими було вирішено рекомендувати звільнити старосту, що підтверджено протоколом загальних зборів громадян сіл Шандрівка та Новошандрівка (а.с. 14-16).

У подальшому, 30.03.2021 року на сесії депутатами Перещепинської міської ради прийнято рішення №6-6/VIII «Про дострокове припинення повноважень старости «Шандрівського старостинського округу ОСОБА_1 », у зв`язку з незабезпеченням здійснення наданих повноважень, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 26, ч. 2 ст. 79-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с. 92).

Вважаючи протокол загальних зборів громадян сіл від 10.03.2021 року протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

У силу статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Спеціальним законом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Частиною 3 статті 7 Закону № 2493-III передбачає, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є, зокрема додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави (стаття 8 Закону № 2493-III ).

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №280/97-ВР, старостинський округ - частина території об`єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", на якій розташовані один або декілька населених пунктів (сіл, селищ), крім адміністративного центру об`єднаної територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою.

Відповідно до статті 14-1 Закону №280/97-ВР староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування. Староста обирається жителями села, селища (сіл, селищ), розташованого на території відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Повноваження старости починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Строк повноважень старости, обраного на чергових виборах, становить п`ять років, крім випадків дострокового припинення його повноважень з підстав і в порядку, визначених цим Законом. Староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою. Староста не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою.

Повноваження старости визначені статтею 54-1 цього Закону, згідно з якою староста:

1) представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;

2) бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій;

3) має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;

4) сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;

5) бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;

6) бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;

7) вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;

8) бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;

9) бере участь у здійсненні контролю за використанням об`єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;

10) бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати;

11) отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;

12) сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі;

13) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідного села, селища, відповідальним - перед сільською, селищною, міською радою.

Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного села, селища на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів сільської, селищної, міської ради староста інформує раду про свою роботу.

На старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом.

Так, стаття 79-1 Закону №280/97-ВР визначає випадки дострокового припинення повноважень старости, зокрема, у разі: 1) звернення з особистою заявою до сільської, селищної, міської ради про складення ним повноважень старости; 2) припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 3) набуття громадянства іншої держави; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; 5) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 6) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим; 7) його смерті; 8) відкликання з посади за народною ініціативою.

Згідно абз.1 ч. 2 цієї статті, повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням сільської, селищної, міської ради, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Рішення про дострокове припинення повноважень старости рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

Пунктом 5 частини 7 статті 79-1 Закону 280/97-ВР передбачено, що у випадку, передбаченому абзацом першим частини другої цієї статті повноваження старости припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з дня прийняття відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень старости.

З аналізу викладеного вбачається, що повноваження старости припиняються саме на підставі рішення відповідної ради, яке безпосередньо породжує певні правові наслідки.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, рішення про дострокове припинення повноважень позивачем в даному випадку не оскаржується, при цьому обставини, які зазначає позивач, як на підстави для скасування протоколу загальних зборів, стосуються правомірності та обгрунтованості прийняття саме рішення щодо дострокового припинення повноважень старости.

Водночас, вимоги про скасування самого рішення заявлені позивачем у іншій справі, яка перебуває в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а саме №160/7757/21.

Суд зауважує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в інших законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Обов`язковою ознакою дій, рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер, тобто акт індивідуальної дії розумінні пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов`язки певної особи (певного кола осіб). За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акту.

Обов`язковою ознакою акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, позивач в позовних вимогах просить визнати протиправним та скасувати протокол загальних зборів громадян сіл від 10.03.2021 року.

Проте, сам по собі протокол загальних зборів не є актом індивідуальної дії у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків, а фіксує лише певні події, зокрема, відображає хід зборів, у зв`язку з чим, його висновки не можуть бути предметом спору.

Оцінка висновків протоколу загальних зборів, в тому числі й дій посадових осіб при його складанні, буде надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого протоколу, у даному випадку рішення Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №6-6/VIII від 30.03.2021 року «Про дострокове припинення повноважень старости Шандрівського старостинського округу».

Таким чином, вимоги позивача про скасування протоколу загальних зборів громадян сіл від 10.03.2021 року, який не є актом індивідуальної дії, сам по собі не несе правових наслідків для позивача, не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Перещепинської міської ради (51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченко, 43, код ЄДРПОУ 04338463) про визнання протиправним та скасування протоколу загальних зборів громадян - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 вересня 2021 року.

Суддя Н.Є. Сліпець