Ухвала суду № 100039490, 30.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 вересня 2021 р. Справа № 120/11368/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні представника позивача про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

30.09.2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що в провадженні Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження № 66697893 від 20.09.2021 року з примусового виконання постанови відповідача, яка є предметом оскарження у даній справі. Враховуючи, що державною виконавчою службою вчиняються дії щодо примусового виконання спірної постанови, заявник вважає, що наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам й інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та просить задовольнити подану ним заяву.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України , заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 2, 3 статті 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З`ясувавши наявність доказів, долучених до заяви про забезпечення позову, встановивши їх достатність та взаємозв`язок для вирішення поданої заяви, суд розглядає таку заяву у вказаний частиною 1 статті 154 КАС України строк в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України.

Вирішуючи по суті подану представником позивача заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, заявник вказує на те, що в провадженні Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження № 66697893 від 20.09.2021 року з примусового виконання постанови відповідача, яка є предметом оскарження у даній справі. Враховуючи, що державною виконавчою службою вчиняються дії щодо примусового виконання спірної постанови, заявник вважає, що наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам й інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Водночас, суд зазначає, що заява представника позивача про забезпечення позову фактично не містить обґрунтувань на підтвердження наявності підстав, що передбачені частиною 2 статті 150 КАС України.

При цьому, виклик державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), який долучений заявником до заяви про забезпечення позову, на переконання суду, не може свідчити про вчинення виконавцем дій щодо примусового виконання спірного рішення, які можуть порушити права позивача, а лише зобов`язує керівника товариства з`явитися до виконавця та надати певні відомості.

Поряд з цим, згадуваним викликом державним виконавцем повідомлено позивача про обов`язок письмово повідомляти про виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання рішення, що вказує на можливість зупинити стягнення у виконавчому провадженні, як того просить заявник, без даного забезпечення позову.

Доводи представника позивача про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, що визначений, призведе до ускладнення виконання рішення суду, на думку суду, не достатньо підтверджено, а такі є лише здогадом представника позивача.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить захист порушених прав позивача, та, що відновлення прав позивача, може бути ускладненим та потребуватиме значних зусиль і витрат у майбутньому.

Отже, проаналізувавши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні належить відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна