Рішення № 10003747, 15.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.10 р. Справа № 29/63

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька», м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 2857,40грн.

За участю представників сторін:

від позивача Мішина Н.Г. (за довіреністю)

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 2857,40грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо відшкодування витрат по управлінню, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2857,40грн.

Відповідач в запереченнях від 21.04.2010р. (вхід. №02-41/17954) проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що договір було укладено із КП «Житлово-експлуатаційна організація Київського району». На підставі розпорядження Донецького міського голови було створено КП «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька», проте ніяких додаткових угод між відповідачем та КП «СЄЗ Київського р-ну м. Донецька» не укладалося, у звязку із чим за твердженням відповідача договірних відносин між сторонами не має, відтак не має підстав для відповідальності. Крім того відповідача зазначає, що позивачем не було надано обґрунтованого розрахунку понесених ним витрат.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.04.2010р. справу №29/63 було передано на розгляд судді Кододовій О.В.

Відповідач у судове засідання 15.06.2010р. не зявився, про дату наступного судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення отримане відповідачем 01.06.2010р. (а.с.79), однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника у судове засідання не направив.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

Між Державним комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація Київського району» (Власник будинку) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендатор) 25 березня 2002року укладено договір №7/21, за умовами якого Власник будинку забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території, а Орендатор приймає участь у витратах Власника будинку по управлінню, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду пропорційно зайнятої площі в сумі 38,38грн. на момент укладання договору.

Відповідно до п. 1.2. договору Орендатор займає нежитлове приміщення площею 98,40кв.м., у тому числі підвал, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору оренди від 12.03.2002р.

Експлуатаційні витрати на моменту укладання договору в місяць складають 38,38грн, у тому числі ПДВ 7,68грн. (п.3.2. договору).

Згідно із п. 4.1. договору сума платежу Співвласник повинен перерахувати на рахунок Власника будинку не пізніше 30 числа поточного місяця.

Розділом 5 договору встановлено, що договір набуває чинності з 12.03.2002року та діє до 12.03.2007року. Якщо жодна зі сторін за місяць до спливу строку договору не звернулася з пропозиціями, то договір вважається переукладеним на той же строк.

Договір підписано обома сторонами. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у звязку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.

Розпорядженням Донецького міського голови від 04.07.2003р. №774 реорганізовано Державне комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька» та створено на його базі Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька». Відповідно до третього пункту розпорядження Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району» є правонаступником майнових прав та обовязків Державного комунального підприємства «Житлово-комунальна організація Київського району м. Донецька».

Відповідач внаслідок укладання шлюбу змінив прізвище із ОСОБА_1 на ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.09.2006р. (а.с.10).

Відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.10.2006р. державним реєстратором записом №2 внесено зміни до відомостей про фізичну особі-підприємця, а саме змінено прізвище із ОСОБА_1 на ОСОБА_1. (а.с.16).

01 квітня 2007року Сторонами було підписано зміни до договору №7/21 від 25.03.2002р., відповідно до яких експлуатаційні втрати на момент підписання даної додаткової угоди складають 1,21грн/кв.м. (а.с.7).

У період з 01 липня 2008р. по 01 березня 2009р. позивачем виставлялися рахунки за надані послуги по управлінню, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду всього на загальну суму 2857,40грн.

Позивач звернувся до відповідача із листом від 08.02.2010р. №217 (а.с. 53) про направлення рахунків та із вимогою про повернення боргу (а.с.55), що підтверджується поштовою квитанцією від 10.02.2010р. (а.с.55).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання стосовно оплати послуг по управлінню, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду та при будинкової території належним чином не виконав, представлені йому послуги відповідно до договору №7/21 від 25.03.2002р. не оплатив, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2857,40грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2857,40грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача та посилання на договір обслуговування від 14.03.2006р., трудову угоду від 20.12.2006р., аудиторський висновок від 25.12.2006р., акт приймання-передачі від 16.09.2004р., суд не приймає до уваги, оскільки ці документи підтверджують поліпшення відповідачем орендованого нею приміщення та ні як не підтверджують участь відповідача в управлінні, експлуатації, поточному ремонту житлового фонду та утриманні прибудинкової території.

Посилання відповідача на неналежне виконання позивачем своїх зобовязань за договором №7/21 від 25.03.2002р. судом не приймається з наступних підстав:

За приписом п.1.2 договору позивач несе відповідальність за стан мереж холодного, гарячого водопостачання, каналізації, опалення до врізки мереж, які знаходяться в приміщенні відповідача в систему житлового будинку. При аваріях на цих мережах позивач за свій рахунок ліквідує аварію, усуває її наслідки.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, у разі порушення позивачем своїх зобовязань за договором №7/21 від 25.03.2002р. відповідач має право звернутися до суду з відповідними позовними вимогами.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 2857,40грн, задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2; 83027, АДРЕСА_3) на користь Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» (83121, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 299, р/р №260009801197 ДОФ АКБ Соцрозвитку УСБ, МФО 334011, код ЄДРПОУ 05514241) борг в сумі 2857,40грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя