Ухвала суду № 100036921, 30.09.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5840/21

Провадження № 1-і/204/9/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Білик І.А.,

секретаря судового засідання: Ліненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041680000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю: прокурора Чеботарьова О.І., захисника Іванової В.М., обвинуваченого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Некрасова О.О. знаходиться кримінальне провадження № 12021041680000196 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно до п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Прокурором до суду подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

У зв`язку із хворобою судді Некрасова О.О., відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передано на розгляд судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Білик І.А.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання вказав, що на теперішній час наявна необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник Іванова В.М., яку підтримав обвинувачений ОСОБА_3 заперечували проти клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вислухавши учасників судового провадження, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 травня 2021 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2021 року обвинуваченому продовжено строк тримання під вартою до 04 жовтня 2021 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Главою 18 КПК України передбачено вирішення питання про запобіжні заходи та затримання особи, зокрема згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

За змістом положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обсяг обвинувачення, у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, його підвищена суспільна небезпека та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на досудовому слідстві стали підставою для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого закінчується 04 жовтня 2021 року.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку не має, постійного місця проживання та реєстрації у м. Дніпрі не має, проживає у гаражі, міцних соціальних зв`язків та родини не має, враховуючи його вік, стан здоров`я, суд вважає, що ризики передбачені п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів і продовження існування ризиків, а саме, що обвинувачений, намагаючись уникнути покарання, може переховуватись від суду, та незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Тому, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року.

Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти.

Тому, на даний час продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

При цьому, судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м`яких, визначених ст. 176 КПК України, про що просить захисник та обвинувачений, проте, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і такий, як домашній арешт, не забезпечать на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179,183,193,194,197,331,369,371,372,376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28 листопада 2021 включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя І.А. Білик