Ухвала суду № 100036602, 30.09.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7613/21

(2-з/199/126/21)

УХВАЛА

30 вересня 2021 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О., розглянувши заяву Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави Дніпровської міської ради про забезпечення позову Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКС ІНВЕСТ», ОСОБА_2 законними представниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про визнання недійсним правочину та витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали позовної заяви Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКС ІНВЕСТ», ОСОБА_2 законними представниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про визнання недійсним правочину та витребування майна.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову посилаються на те, що Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпра об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 поза волею власника.

Згідно з інформацією КП «ДМБТІ» ДМР № 5882 від 12.06.2020 житловий будинок АДРЕСА_2 , в який увійшла квартира АДРЕСА_3 , зареєстрований за Дніпровською міською радою на підставі рішення Виконкому № 492 від 10.08.1990, про що 18.08.1990 видане реєстраційне посвідчення. Згідно з інформацією КП «ДМБТІ» ДМР № 5882 від 12.06.2020 та відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_2 інвентаризація квартири АДРЕСА_3 як окремого об`єкту нерухомого майна КП «ДМБТІ» ДОР не проводилась. Відомості щодо реєстрації права приватної власності відсутні.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, попередньо - до 2018 року відомості про право власності інших осіб на квартиру АДРЕСА_1 до Державного реєстру не вносилися, записи про попередніх власників у Державному реєстрі відсутні.

Отже, вказане нерухоме майно належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Прокуратурою встановлено, що уповноваженими органами рішення щодо розпорядження квартирою АДРЕСА_1 не приймалися, свідоцтво про право власності на житло не видавалося.

Відповідно до даних приватизаційних справ департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради квартира АДРЕСА_1 у приватну власність не передавалася, що підтверджується листом Дніпровської міської ради № 7/11-2098 від 12.08.2021.

При цьому, Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено, що у 2018 році відбулося незаконне заволодіння цією квартирою внаслідок вчинення недійсного правочину та здійснення на його підставі подальшої незаконної державної реєстрації права власності за ТОВ «ДАКС ІНВЕСТ» на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Так, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 28.11.2018 державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ДАКС ІНВЕСТ», індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) 44308931 від 29.11.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1706814812101, номер запису про право власності 29163060.

Підставою реєстрації права власності вказано акт приймання-передачі нерухомого майна без номеру від 28.11.2018, видавник ТОВ «ДАКС ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 , протокол Установчих зборів засновників № 1 від 27.1 1.2018, видавник ТОВ «ДАКС ІНВЕСТ», згідно з якими 28.11.2018 ОСОБА_1 внесено до Статутного капіталу Товариства майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м.

Водночас, акт приймання-передачі нерухомого майна без номеру від 28.11.2018, підписаний між ТОВ «ДАКС ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 не містить вказівки на правові підстави та час набуття ОСОБА_1 права власності на відчужуване ним майно.

ОСОБА_1 на момент підписання вищевказаного акту приймання-передачі майна від 28.11.2018 власником спірного об`єкта нерухомого майна не був, а отже не володів достатньою цивільною дієздатністю для розпорядження вказаним майном, зокрема, шляхом передачі спірного нерухомого майна до статутного фонду товариства.

Відповідно до даних приватизаційних справ департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради квартира АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_1 чи іншим особам не передавалася, що підтверджується листом Дніпровської міської ради № 7/11-2098 від 12.08.2021.

Реєстрація права власності та/чи перенесення до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно відомостей про право власності ОСОБА_1 не здійснювалися.

У подальшому, 10.12.2018 за договором купівлі-продажу зазначену квартиру ТОВ «ДАКС ІНВЕСТ» відчужено на користь покупця - ОСОБА_5 , ОСОБА_5 02.10.2019 зазначений об`єкт нерухомості відчужено на користь покупця - ОСОБА_2 .

Квартира АДРЕСА_1 вибула з комунальної власності 28.11.2018 шляхом здійснення державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) (індексний номер рішення 44308931 від 29.11.2018) та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ «ДАКС ІНВЕСТ» на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м, житловою площею 29 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1706814812101, на підставі акту приймання-передачі від 28.11.2018 та протоколу Установчих зборів засновників №1 від 27.1 1.2018.

Зазначений об`єкт нерухомості вже відчужувався, що вказує на свідоме вчинення певним колом осіб дій, спрямованих на перешкоджання самій можливості оформлення речових прав на зазначене нерухоме майно за територіальною громадою міста Дніпра у особі Дніпровської міської ради.

В умовах вільного користування ОСОБА_2 має достатні можливості для розпорядження спірним об`єктом нерухомості, а саме квартирою АДРЕСА_1 , в тому числі шляхом подальшого укладення правочинів, спрямованих на відчуження майна.

Враховуючи вищевикладене, позивач просять суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1,2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Оскільки забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову необхідно встановити наявність зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову необхідно взяти до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зокрема, такий вид забезпечення позову як арешт майна передбачає обмеження права власника майна на користування цим майном.

Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб`єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб`єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції). Таким чином накладення арешту на вказане нерухоме майно позбавить власника можливості користуватися вказаним майном, що є порушенням його прав. Однак не накладення заборони саме на користування майном, жодним чином не вплине на виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави Дніпровської міської ради про забезпечення позову Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКС ІНВЕСТ», ОСОБА_2 законними представниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про визнання недійсним правочину та витребування майна - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції..

Суддя О.О. Богун

30.09.2021