Рішення № 100033509, 27.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1500/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Барілов С.А.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максагротех Сервіс" про стягнення 535561,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максагротех Сервіс" про стягнення попередньої оплати за товарза договором поставки № 030920 від 03.09.2020 р. в сумі 535561,83 грн., посилаючись на наступне.

03.09.2020 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Максагротех Сервіс" (постачальник) було укладено договір поставки № 030920, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарські машини й устаткування, якими згідно додатку до договору є шнековий сепаратор GY-СS600 (далі за текстом - товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1, 2.6 договору ціна за одиницю товару, що поставляється, визначається у виставленому постачальником на адресу покупця рахунку на оплату, та фіксується у підписаних сторонами видаткових накладних/специфікаціях. Ціна товару формується виходячи з вартості товару в євро, яка визначена у специфікації № 1 до договору і встановлюється в українських гривнах. Оплата товару здійснюється в національній валюті України відповідно до нижченаведеної формули: S=ZхА гривен, де S - ціна товару на момент оплати (грн.); Z - погоджена сторонами ціна товару у валюті, вказаній специфікації № 1 договору; А - міжбанківський курс продажу євро, встановлений в міжбанківській інформаційній системі "Укрдилинг" (сайт www.udinform.com), сформований на кінець дня попередній до фактичної сплати покупцем ціни товару (її неоплаченій частині). Таким чином, загальна вартість товару за договором становить 20176,00 євро з ПДВ.

Також позивач вказує, що відповідно до п. 2.3 договору та специфікації № 1 до договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі рахунків на оплату, що виставлені постачальником на адресу покупця з посиланням на цей договір, на умовах, визначених сторонами у специфікаціях до цього договору. Пунктом 3 специфікації № 1 до договору визначено, що покупець здійснює оплату згідно цієї специфікації, в наступному порядку:

- попередня оплата у розмірі 60% від суми товару, що поставляється згідно цієї специфікації;

- оплата в розмірі 20% від суми товару, що поставляється згідно цієї специфікації, по готовності товару;

- оплата в розмірі 20% від суми товару, що доставляється згідно цієї специфікації (остаточний розрахунок) через 2 (два) дні по акту приймання - передачі товару.

Разом з цим, як зауважує позивач, постачальник зобов`язується передати покупцю товар на протязі 25 робочих днів з моменту проведення покупцем попередньої оплати за товар згідно умов договору (п. 4 специфікації № 1 до договору).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс 2020, на умовах DDP - склад покупця, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Хрущівка.

Так, позивач зауважує, що строк дії договору сторонами погоджено пунктом 7.1 договору, відповідно до якого договір вступає в силу з дати підписання його сторонами та скріплення печатками сторін (за умови наявності), і діє до 31 грудня поточного року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором.

Як вказує позивач, на виконання умов договору та на підставі рахунку на оплату № 19 від 17 вересня 2020 р. покупцем 17.09.2020 р. було перераховано постачальнику 402387,72 грн. - 60% попередньої оплати за товар згідно умов договору, що підтверджується платіжним дорученням № 3438 від 16.09.2020 р. та на підставі рахунку на оплату № 31 від 29 вересня 2020 р. покупцем 29.09.2020 р. було перераховано постачальнику 133174,11 грн. - 20% оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 3537 від 29.09.2020 р. з відповідними призначеннями платежів. Таким чином, за ствердженнями позивача, загальна сума попередньої оплати, проведеної покупцем на користь постачальника за товар становить 535561,83 грн. - 80% відсотків вартості товару.

З огляду на викладене, позивач зауважує, постачальник мав би передати покупцеві товар в строк до 22 жовтня 2020 року, а покупець сплатити решту суми зобов`язання.

Проте, як зазначає позивач, у встановлені строки попередньо оплачений товар постачальником так і не був переданий покупцеві, і передплату за товар постачальник до цього часу не повернув.

Пізніше, за ствердженнями позивача, покупець звернувся до постачальника з вимогою від 17.05.2021 р. № 17а про повернення попередньої оплати у розмірі 535561,83 грн. у семиденний строк від дня пред`явлення дійсної вимоги та попередило про звернення до суду у випадку ігнорування вимоги.

Однак, як зауважує позивач, на даний час відповідач не відповів на листи та не сплатив заборгованість, з огляду на що заборгованість відповідача складає 535561,83 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України виникли цивільні права та обов`язки, та оскільки відповідачем було порушено приписи ст. 693 Цивільного кодексу України та не поставлено товар у встановлений строк, позивач вважає, що у нього виникло право вимагати як поставку товару, так і повернення попередньо сплачених коштів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2021 р. позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1500/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 24 червня 2021 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2021 р. у справі № 916/1500/21 підготовче засідання відкладено на 08 липня 2021 р. з огляду на неявку представників сторін.

07.07.2021 р. від позивача до господарського суду Одеської області (через систему "Електронний суд") надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника у зв`язку з його хворобою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2021 р. у справі № 916/1500/21 підготовче засідання відкладено на 26 липня 2021 р. з огляду на неявку сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2021 р. у справі № 916/1500/21 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 27 серпня 2021 р.

26.08.2021 р. від позивача до господарського суду Одеської області (через систему "Електронний суд") надійшла заява про проведення судового засідання без участі його представника .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2021 р. у справі № 916/1500/21 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10.09.2021 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2021 р. розгляд справи № 916/1500/21 відкладено на 27 вересня 2021 р. з огляду на неявку відповідача.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.06.2021 р. (а.с. 30).

При цьому, інші надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що міститься в матеріалах справи, з позначкою "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Так, надіслані на юридичну адресу відповідача копії ухвал суду повернулись на адресу господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання " та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Так, господарським судом відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

03.09.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Максагротех Сервіс" (покупець) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (постачальник) було укладено договір поставки № 030920, відповідно до п. 1.1 якого на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця товар, а саме: сільськогосподарські машини й устаткування тощо, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2 договору від 03.09.2020 р. поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару сторони розуміють товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Усі видаткові накладні, підписані сторонами, починаючи з дати укладення цього договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір. Найменування, кількість, вартість товару визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на товар та/або специфікацій. Сторони погоджують, що видаткові накладні мають силу специфікацій до цього договору у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

В п. 2.1 договору від 03.09.2020 р. вказано, що ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором, визначається у виставленому постачальником на адресу покупця рахунку на оплату, та фіксується у підписаних сторонами видаткових накладних/специфікаціях. Вартість тари, пакування, маркування включається у вартість товарів.

За умовами п. 2.2 договору від 03.09.2020 р. загальна вартість договору становить суму всіх підписаних сторонами видаткових накладних протягом строку (терміну) дії цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору від 03.09.2020 р. оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі рахунків на оплату, що виставлені постачальником на адресу покупця з посиланням на цей договір на умовах, визначених сторонами у специфікаціях до цього договору.

За положеннями п. 2.4 договору від 03.09.2020 р. датою оплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.

В п. 2.6 договору від 03.09.2020 р. визначено, що ціна обладнання товару формується виходячи з вартості товару в євро, яка визначена у специфікації № 1 до цього договору і встановлюється в українських гривнах.

Оплата товару здійснюється в національній валюті України відповідно до нижченаведеної формули за вирахуванням раніше здійснених платежів:

S = Z х А гривен, де S - ціна товару на момент оплати (грн);

Z - погоджена сторонами ціна товару у валюті, вказаній специфікації № 1 до цього договору;

А - міжбанківський курс продажу євро, встановлений в міжбанківській інформаційній системі "Укрдилинг" (сайт www.udinform.com), сформований на кінець дня попередній до фактичної сплати покупцем ціни товару (її неоплаченій частині) (надалі іменується "Міжбанківський курс").

Загальна вартість товару в еквіваленті по курсу продажу євро, встановленому в міжбанківській інформаційній системі "Укрдилинг" (сайт www.udinform.com), на дату укладення цього договору складає 20176 євро (п. 2.7 договору від 03.09.2020 р.).

За умовами п. 3.1 договору від 03.09.2020 р. поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс 2020, на умовах DDP - склад покупця, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Хрущівка (якщо інше місце не або пункт поставки / місце призначення не погоджено сторонами під час замовлення товару). Сторони можуть визначити інші умови поставки товару у додатку/специфікаціях до цього договору.

В п. 3.2 договору від 03.09.2020 р. вказано, що поставка товару здійснюється протягом 25 робочих днів з моменту погодження постачальником замовлення покупця (шляхом виставлення на адресу покупця рахунку на оплату) або з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за товар, якщо інші строки поставки товару не визначено у додатках/специфікаціях до цього договору.

Згідно п. 3.3 договору від 03.09.2020 р. товар постачається у тарі (упаковці тощо) відповідно до виду товару. Тара і упаковка товару, що постачається, повинні відповідати вимогам стандартів, технічним умовам, іншій документації для цього виду товару. Якщо стандарти, технічні умови, інша документація не містять вимог до тари й упаковки товару, що постачається, то при постачанні (передачі) цей товар повинен бути упакований у належну тару, що забезпечує його цілісність при завантаженні/розвантаженні, перевезенні (транспортуванні) та подальшому зберіганні. Тара постачальнику не повертається.

За умовами п. 3.4 договору від 03.09.2020 р. датою поставки товару вважається дата передачі товару у власність покупця. Право власності переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару покупцем від постачальника, що підтверджується підписанням сторонами видаткових/товарно-транспортних накладних (момент поставки).

Відповідно до п. 5.4 договору від 03.09.2020 р. спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди за результатами переговорів, вирішуються в господарському суді у відповідності з чинним законодавством України. Дотримання досудового порядку врегулювання спорів не є обов`язковим для сторін цього договору.

За положеннями п. 7.1 договору від 03.09.2020 р. останній вступає в силу з дати підписання його сторонами та скріплення печатками сторін (за умови наявності), і діє до 31 грудня поточного року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором. У випадку, якщо до закінчення терміну (строку) дії договору жодна із сторін письмово не заявить про його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на новий (кожен наступний) календарний рік на таких самих умовах. Кількість пролонгацій необмежена.

Зміни, доповнення та додатки до договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін (за умови наявності) (п. 7.4 договору від 03.09.2020 р.).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 030920 від 03.09.2020 р. між позивачем та відповідачем складено специфікацію № 1 до договору № 030920 від 03.09.2020 р., в якій сторонами погоджено продукцію, що підлягає поставці за спірним договором поставки, на загальну суму 20176,00 євро. При цьому в п. 3 вказаної специфікації сторони погодили, що покупець здійснює оплату згідно цієї специфікації в наступному порядку: попередня оплата у розмірі 60% від суми товару, що поставляється згідно цієї специфікації; оплата в розмірі 20% від суми товару, що поставляється згідно цієї специфікації по готовності товару; оплата в розмірі 20% від суми товару, що поставляється згідно цієї специфікації (остаточний розрахунок) через 2 (два) дні по акту приймання - передачі товару. Також у п. 4 специфікації сторони визначили, що поставка товару за цією специфікацією здійснюється протягом 25 робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за товар згідно умов цієї специфікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Наразі відповідно до умов п. 3.2 договору від 03.09.2020 р. поставка товару здійснюється протягом 25 робочих днів з моменту погодження постачальником замовлення покупця (шляхом виставлення на адресу покупця рахунку на оплату) або з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за товар, якщо інші строки поставки товару не визначено у додатках/специфікаціях до цього договору.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору відповідачем були виставлені позивачу рахунки на оплату № 19 від 17.09.2020 р. на суму 402387,72 грн., № 31 від 29.09.2020 р. на суму 133174,11 грн.

Як з`ясовано судом, з огляду на виставлені відповідачем рахунки щодо здійснення попередньої часткової оплати за товар, позивачем були перераховані грошові кошти на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, що підтверджується платіжними дорученнями. Зокрема:

- згідно платіжного доручення № 3438 від 16.09.2020 р. в сумі 402387,72 грн. Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога" був оплачений рахунок № 19 від 17.09.2020 р. на суму 402387,72 грн.;

- згідно платіжного доручення № 3537 від 29.09.2020 р. в сумі 133174,11 грн. Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога" був оплачений рахунок № 31 від 29.09.2020 р. на суму 133174,11 грн.

Так, за статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Натомість згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Проте, як з`ясовано судом, після виконання позивачем зобов`язання з проведення передоплати за товар відповідач не здійснив поставку обумовленого товару. При цьому, як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з вимогою від 17.05.2021 р. за вих. № 17а, в якій вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" суму перерахованої передплати в розмірі 535561,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист від 19.05.2021 р., фіскального чеку № 4000087242 від 19.05.2021 р., накладної № 1800105657900 від 19.05.2021 р. (а.с. 16-18). Однак, доказів надання відповідачем відповіді на вимогу позивача матеріали справи не містять.

Так, судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній не виконав прийняті на себе зобов`язання по поставці позивачу обумовленого договором товару, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідних документів з передачі товару покупцю. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів поставки товару за договором поставки № 030920 від 03.09.2020 р. на спірну суму коштів, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов`язання з поставки вказаного товару.

В свою чергу з огляду на встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки № 030920 від 03.09.2020 р. щодо поставки обумовленого товару, суд доходить до висновку про порушення відповідачем умов вказаного договору, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати товар, на який він розраховував при укладенні договору.

З огляду на встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним з позивачем договором щодо поставки товару, суд доходить до висновку про порушення відповідачем умов вказаного договору, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати товар, на який він розраховував при укладенні договору.

Так, невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплаченого товару або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Правова природа перерахованої суми як попередньої оплати визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов`язання контрагента по поставці товару на цю суму відповідно до умов договору. Так, реалізація покупцем права на вимогу про повернення суми попередньої оплати означає, що він відмовився від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання. Отже, після пред`явлення покупцем на власний вибір продавцю вимоги про повернення сплачених коштів в якості передплати зобов`язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов`язання з повернення коштів.

Наведене дає підстави стверджувати, що внаслідок відмови позивача від прийняття неналежно виконаного зобов`язання з поставки товару, вказане зобов`язання припинилось, але у відповідача виникло зобов`язання з повернення сплачених позивачем коштів за вказаний товар.

Відтак, враховуючи, що відповідачем порушено строк поставки обумовленого договором товару, умовами договору не передбачено обов`язку здійснення поставки після спливу строку поставки, а виконання договору в подальшому втратило інтерес для позивача, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі передоплати, перерахованої на виконання вказаного договору у розмірі 535561,83 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8033,43 грн., понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максагротех Сервіс" про стягнення 535561,83 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максагротех Сервіс" (65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 32; код ЄДРПОУ 42217544) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (19745, Черкаська область, Золотоніський район, с. Хрущівка, вул. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 03792958) суму передоплати за товар в розмірі 535561/п`ятсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна/грн. 83 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 8033/вісім тисяч тридцять три/грн. 43 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2021 р.

Суддя В.С. Петров