Рішення № 100033508, 27.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2067/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача – Поліщук Д.О.,

від відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслойд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” про стягнення заборгованості в загальній сумі 17365,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Транслойд” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” про стягнення заборгованості в загальній сумі 17365,03 грн., у т.ч.: інфляційних втрат в сумі 6537,25 грн., штрафу у розмірі 3% річних в сумі 1890,78 грн. та пені в сумі 8937,00 грн., посилаючись на наступне.

27 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транслойд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” був укладений договір транспортного експедирування № 210917, згідно п. 1.1 договору експедитор (позивач) зобов`язується від свого імені та за рахунок клієнта виконувати комплекс робіт з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, залучає для цього транспортні засоби третіх осіб - перевізників, а клієнт (відповідач) - сплачувати такі послуги.

Згідно п. 3.4 договору клієнт зобов`язаний своєчасно сплачувати вартість перевезення та послуги експедитора відповідно до умов договору та умов, визначених заявкою.

Відповідно до п. 6.3 договору, якщо в заявці на перевезення вантажу строк платежу не зазначено, клієнт повинен розрахуватись з експедитором протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання від експедитора пакету документів (копії CMR, рахунку, акту наданих послуг). Підпис сторін на акті наданих послу підтверджує факт отримання клієнтом пакету документів (копії CMR, рахунку, акту наданих послуг).

В п. 4.5 договору передбачено, що за порушення клієнтом умов оплати експедитор вправі пред`явити клієнту вимогу про сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Як вказує позивач, 24.02.2021 р. ТОВ “Транслойд” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ “Сатурн-Юг Лтд” про стягнення 176982,86 грн., у т.ч. 165500,00 грн. заборгованості за надані послуги, 4636,85 грн. інфляційних втрат, 1366,60 грн. штрафу у розмірі 3 відсотків річних, 5479,41 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. При цьому позивач зазначає, що нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та подвійної облікової ставки НБУ здійснено ним по 22.02.2021 р. включно.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 позов ТОВ “Транслойд” задоволено в повному обсязі, стягнуто з ТОВ “Сатурн-Юг Лтд” 176982,86 грн. з яких 165500,00 грн. заборгованості за надані послуги, 4636,85 грн. інфляційних втрат, 1366,60 грн. штраф у розмірі 3 відсотків річних, 5479,41 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, та 2654,74 грн. сплаченого судового збору. За ствердженнями позивача, вказане рішення набрало законної сили 08.06.2021 р., внаслідок чого господарським судом Одеської області видано судовий наказ.

Наразі позивач зауважує, що 24.04.2021 р. року ТОВ “Транслойд” звернулось до приватного виконавця Шевченко Тетяни Сергіївни із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 916/498/21, у зв`язку з чим 30.06.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65935458.

При цьому позивач наголошує, що лише 12.07.2021 р. позивачем від приватного виконавця отримано кошти у сумі 179637,60 грн. згідно платіжного доручення № 2694 від 12.07.2021 р., тому позивач вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 лише частково відновило права позивача, оскільки в позовній заяві розрахунок штрафних санкцій та пені зроблено по 22.02.2021 р., а кошти позивачем отримано 12.07.2021 р. Відтак, за ствердженнями позивача, для повного відновлення його становища за період з 23.02.2021 р. по 11.07.2021 р. відповідачу мають бути нараховані штрафні санкції та пеня. Таким чином, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 1890,78 грн., інфляційні втрати в сумі 6537,25 грн., а також пеня в розмірі 8937,00 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.07.2021 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслойд” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2067/21 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.08.2021 р. (з урахуванням виправлень, внесених ухвалою суду від 11.08.2021 р.).

31.08.2021 р. від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача через перебування останнього у відрядженні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2021 р. розгляд справи № 916/2067/21 відкладено на 10 вересня 2021 р. з огляду на неявку сторін.

10.09.2021 р. від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача через перебування останнього у відрядженні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2021 р. розгляд справи № 916/2067/21 відкладено на 27 вересня 2021 р.

27.09.2021 р. від позивача до господарського суду надійшов детальний опис виконаних адвокатом робіт для надання правової допомоги.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду про внесення виправлень до ухвали суду від 11.08.2021 р. (а.с. 59), ухвали суду про відкладення розгляду справи від 31.08.2021 р. (а.с. 75).

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

28 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транслойд” (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” (клієнт) було укладено договір транспортного експедирування № 210917, відповідно до п. 1.1 якого позивач як експедитор зобов`язується від свого імені і за рахунок коштів клієнта здійснювати комплекс робіт по організації перевезень вантажів автомобілями в міських, міжміських і міжнародних сполученнях, фрахтуємо для цих цілей автотранспорт третьої сторони - перевізника, а відповідач як клієнт оплачує ці послуги.

Згідно п. 1.2 договору експедитор організовує перевезення вантажів клієнта відповідно до міжнародних Конвенцій, законодавчими і нормативними актами України, а так само з урахуванням правил і вимог країн, через території яких здійснюються перевезення.

З цією метою експедитор укладає договори на надання транспортних або транспортно-експедиційних послуг (п. 1.3 договору).

За умовами п. 1.4 договору клієнт пред`являє, а експедитор приймає до перевезення вантажі на підставі заявки, яка є невід`ємною частиною цього договору.

В розділі 3 договору передбачені обов`язки клієнта, зокрема: своєчасно оплачувати вартість перевезення і послуги експедитора відповідно до цього договору та іншими умовами, зазначеними в заявці (п. 3.4 договору); своєчасно на протязі трьох робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт, оплачувати надані експедитором послуги, якщо інший термін не обумовлений в транспортній заявці (п. 3.9 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність у межах, передбачених Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), угодами в галузі міжнародних перевезень, що діють законодавством України, а також цим договором.

Положеннями п. 4.5 договору визначено, що при недотриманні клієнтом умов оплати за цим договором, експедитор має право пред`явити клієнту вимогу про сплату пені в розмірі 2 облікових ставок НБУ за кожен день прострочення з моменту підписання акту виконаних робіт.

В п. 6.2 договору встановлено, що оплата здійснюється на підставі рахунків експедитора, згідно з термінами, вказаними в заявці.

За умовами п. 6.3 договору, якщо в транспортній заявці термін платежу не вказаний, клієнт повинен розрахуватися з експедитором протягом трьох банківських днів після отримання від експедитора пакету документів: копії CMR, рахунку, акту-звіту про виконані роботи. Датою отримання документів є дата штемпеля поштового відомства про вручення листа.

Підпис обох сторін на акті виконаних робіт свідчить факт отримання клієнтом пакету документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме: CMR (товарно-транспортна накладна) з відміткою про одержання вантажу вантажоодержувачем, відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, рахунок, податкова накладна та акту виконаних робіт. У разі, якщо відправлений експедитором клієнту акт виконаних робіт клієнтом не підписаний і не спростовано протягом 5-ти (п`яти) банківських днів з моменту його отримання, такий акт вважається узгодженим сторонами, прийнятий без змін та підлягає оплаті у повному обсязі.

Згідно з п. 9.1 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

При цьому господарським судом встановлено, що з огляду на неналежне невиконання ТОВ “Сатурн-Юг Лтд” зобов`язань за вказаним договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р. ТОВ “Транслойд” у лютому 2021 року звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р. в загальній сумі 176982,86 грн., в т.ч. 165500,00 грн. заборгованості за надані послуги, 4636,85 грн. інфляційні втрати, 1366,60 грн. 3% річних, 5479,41 грн. пені, нарахованих по кожному акту наданих послуг окремо по 22 лютого 2021 року.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2021 р. у справі № 916/498/21 позов ТОВ “Транслойд” задоволено повністю, а саме стягнуто з ТОВ “Сатурн-Юг ЛТД” на користь ТОВ “Транслойд” 165500,00 грн. заборгованості за надані послуги, 4636,85 грн. інфляційні втрати, 1366,60 грн. 3% річних, 5479,41 грн., а також витрати по сплати судового збору у сумі 2654,74 грн.

Як вбачається зі змісту судового рішення у справі № 916/498/21, господарський суд встановив, що на виконання умов договору сторонами були підписані заявки на надання транспортно-експедиційних послуг, якими погоджені маршрут, термін доставки, вартість послуг, форму оплати, водія та автомобіль. При цьому відповідачем приймався до перевезення відповідний вантаж, про що свідчать відповідні відмітки останнього у графах міжнародних вантажно-транспортних накладних, а також на виконання вказаного договору сторонами підписано та скріплено печатками акти надання послуг на загальну суму 165500,00 грн., зокрема:

- акт № 1298 від 02.09.2020 р. на суму 15550,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2583,33 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 01.09.2020 р.;

- акт № 1175 від 07.08.2020 р. на суму 16500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2750,00 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 05.08.2020 р.;

- акт № 1951 від 23.10.2020 р. на суму 15000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 4 від 22.10.2020 р.;

- акт № 1176 від 17.08.2020 р. на суму 16500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2750,00 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 2 від 13.08.2020 р.;

- акт № 1630 від 05.10.2020 р. на суму 15000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 03.10.2020 р.;

- акт № 1631 від 05.10.2020 р. на суму 12000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2000,00 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 2 від 03.10.2020 р.;

- акт № 1507 від 23.09.2020 р. на суму 15000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 2 від 22.09.2020 р.;

- акт № 2384 від 19.11.2020 р. на суму 12500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2083,33 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 18.11.2020 р.;

- акт № 1810 від 15.10.2020 р. на суму 16000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2666,67 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 3 від 12.10.2020 р.;

- акт № 54 від 14.01.2021 р. на суму 16000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2666,67 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 16.12.2020 р.;

- акт № 2859 від 17.12.2020 р. на суму 16000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2666,67 грн.), складений за результатами виконання заявки на надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 16.12.2020 р.

Однак, ТОВ “Сатурн-Юг ЛТД” своїх зобов`язань за договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р. в частині оплати вартості наданих послуг не виконало.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання ним свого обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг за договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р. в розмірі 165500,00 грн., суд під час розгляду справи № 916/498/21 дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ “Транслойд” щодо стягнення з ТОВ “Сатурн-Юг ЛТД” заборгованості в сумі 165500,00 грн., а також інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору транспортного експедирування та існування невиконаного зобов`язання з оплати вартості наданих транспортно-експедиційних послуг у належній сумі, встановлені судовим рішенням у справі № 916/498/21, не підлягають доведенню у даній справі.

Як з`ясовано судом, на підставі виданого господарським судом 08.06.2021 р. наказу по справі № 916/498/21 приватним виконавцем Шевченко Т.С. було відкрито виконавче провадження № 65935458. Під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/498/21 приватний виконавець Шевченко Т.С. 12 липня 2021 р. перерахував на рахунок позивача стягнуту з відповідача суму в розмірі 179637,60 грн. згідно платіжного доручення № 2694.

Між тим, з огляду на те, що прострочення виконання зобов`язання ТОВ “Транслойд” зі сплати вартості наданих послуг тривало також у період з 23.02.2021 р. по 11.07.2021 р. включно, ТОВ “Транслойд” здійснено нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені за порушення строків оплати вартості наданих послуг, про стягнення яких заявлено у даному позові.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, укладений між сторонами по справі договір транспортного експедирування є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1, 8-9 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

В ст. 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з перевезення вантажу та отримання оригіналів документів з перевезення є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на існування у відповідача заборгованості в розмірі 165500,00 грн. за надані послуги по вищевказаному договору транспортного експедирування до 12.07.2021 р., що не спростовано відповідачем, та факт оплати заборгованості підтверджено платіжним доручення № 2694 від 12.07.2021 р., відповідно відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 4.5 вказаного договору при недотриманні клієнтом умов оплати за цим договором, експедитор має право пред`явити клієнту вимогу про сплату пені в розмірі 2 облікових ставок НБУ за кожен день прострочення з моменту підписання акту виконаних робіт.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 Господарського кодексу України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов`язання за договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р. щодо оплати наданих позивачем послуг, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню. Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені судом встановлено, що її нарахування здійснено за період з 23.02.2021 р. по 11.07.2021 р. (139 дн.) на існуючу у вказаний період суму боргу в розмірі 165500,00 грн. Однак, суд зазначає, що позивачем при нарахуванні пені не враховані положення ч. 6 ст. 232 ГК України, за якими нарахування пені, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Так, згідно рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 з ТОВ “Сатурн-Юг Лтд” було стягнуто пеню в загальному розмірі 5479,41 грн., що була нарахована за кожним актом надання послуг за період по 22 лютого 2021 року, до моменту подачі першого позову. Між тим у будь-якому разі нарахування пені на суму боргу можливо не більше шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. При цьому початок прострочення відповідачем оплати по кожному акту наданих послуг наведено позивачем у позовній заяві по справі № 916/498/21, копія якої наявна в матеріалах даної справи. В свою чергу оскільки нарахування позивачем пені здійснено більше ніж за 6 місяців, відповідно судом самостійно здійснено перерахунок пені із врахуванням періоду прострочення, який не перевищує шість місяців, за кожним актом наданих послуг, зокрема:

- на суму боргу 15500,00 грн. по акту № 1298 від 02.09.2020 р. сума пені складає 155,85 грн. за період з 23.02.2021 р. по 23.03.2021 р. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання з 23.09.2020 р. по 22.02.2021 р.).

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення15500.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*50.9615500.0005.03.2021 - 23.03.2021196.5000 %0.036 %*104.89- на суму боргу 16500,00 грн. по акту № 1175 від 07.08.2020 р. за період з 23.02.2021 р. по 28.02.2021 р. сума пені складає 32,55 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 28.08.2020 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення16500.0023.02.2021 - 28.02.202166.0000 %0.033 %*32.55- на суму боргу 15000,00 грн. по акту № 1951 від 23.10.2020 р. за період з 23.02.2021 р. по 13.05.2021 р. сума пені складає 446,30 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 13.11.2020 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення15000.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*49.3215000.0005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*224.3815000.0016.04.2021 - 13.05.2021287.5000 %0.041 %*172.60- на суму боргу 16500,00 грн. по акту № 1176 від 17.08.2020 р. за період з 23.02.2021 р. по 09.05.2021 р. сума пені складає 463,81 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 09.11.2020 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення16500.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*54.2516500.0005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*246.8216500.0016.04.2021 - 09.05.2021247.5000 %0.041 %*162.74- на суму боргу 15000,00 грн. по акту № 1630 від 05.10.2020 р. за період з 23.02.2021 р. по 21.04.2021 р. сума пені складає 310,68 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 21.10.2020 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення15000.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*49.3215000.0005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*224.3815000.0016.04.2021 - 21.04.202167.5000 %0.041 %*36.99- на суму боргу 27000,00 грн. по актам № 1631 від 05.10.2020 р. на суму 12000,00 грн. та № 1507 від 23.09.2020 р. на суму 15000,00 грн. за період з 23.02.2021 р. по 23.05.2021 р. сума пені складає 914,30 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 23.11.2020 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення27000.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*88.7727000.0005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*403.8927000.0016.04.2021 - 23.05.2021387.5000 %0.041 %*421.64- на суму боргу 12500,00 грн. по акту № 2384 від 19.11.2020 р. за період з 23.02.2021 р. по 14.06.2021 р. сума пені складає 536,30 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 14.12.2020 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення12500.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*41.1012500.0005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*186.9912500.0016.04.2021 - 14.06.2021607.5000 %0.041 %*308.22- на суму боргу 16000,00 грн. по акту № 1810 від 15.10.2020 р. за період з 23.02.2021 р. по 28.04.2021 р. сума пені складає 377,42 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 28.10.2020 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення16000.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*52.6016000.0005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*239.3416000.0016.04.2021 - 28.04.2021137.5000 %0.041 %*85.48- на суму боргу 16000,00 грн. по акту № 54 від 14.01.2021 р. за період з 23.02.2021 р. по 02.08.2021 р. сума пені складає 1013,48 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 02.02.2021 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення16000.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*52.6016000.0005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*239.3416000.0016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*414.2516000.0018.06.2021 - 22.07.2021357.5000 %0.041 %*230.1416000.0023.07.2021 - 02.08.2021118.0000 %0.044 %*77.15- на суму боргу 16000,00 грн. по акту № 2859 від 17.12.2020 р. за період з 23.02.2021 р. по 18.07.2021 р. сума пені складає 910,03 грн. (оскільки за рішенням суду від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21 було стягнуто пеню, нараховану за період з початку прострочення виконання зобов`язання, а саме з 18.01.2021 р. по 22.02.2021 р.):

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення16000.0023.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*52.6016000.0005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*239.3416000.0016.04.2021 - 18.07.2021947.5000 %0.041 %*618.09Відтак, розмір пені за невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р. щодо оплати наданих позивачем послуг складає 5160,72 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, обов`язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому застосування вказаних положень Кодексу не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини 1 цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р. не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наразі відповідачем не спростовано факт того, що при виконанні спірного договору транспортного експедирування з боку відповідача мало місце прострочення виконання зобов`язань з оплати вартості наданих послуг, що в свою чергу є порушенням зобов`язання. Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). Зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Тим більш чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому наявні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України.

Також в роз`ясненнях, наведених в п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., зазначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

При цьому судом встановлено, що за вищенаведеним судовим рішенням у справі № 916/498/21 з відповідача були стягнуті 3% річних, пеня та інфляційні втрати, нараховані за період прострочення, що становив по 22.02.2021 р.

Враховуючи вищенаведене та несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг за договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р., суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних у період з 23.02.2021 р. по 11.07.2021 р. (139 дн.) на існуючу у вказаний період суму боргу в розмірі 165500,00 грн. за надані послуги, що складають за вірним розрахунком позивача в розмірі 1890,78 грн., що було перевірено судом. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1890,78 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості наданих послуг, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні втрати на існуючу суму боргу за період з 23.02.2021 р. по 11.07.2021 р. Враховуючи рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та наведені положення законодавства, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань на існуючу суму боргу у вказаний період та встановлено, що розрахунок інфляційних втрат був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не спростовано. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні збитки у вказаній сумі 6537,25 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслойд” частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1776,35 грн. (13588,75 грн. х 2270 грн./ 17365,036 грн.).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслойд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” (а.с. 4). У вказаному розрахунку зазначені витрати на оплату правової допомоги в розмірі 10000,00 грн.

Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги № 53-21, укладеного 30 червня 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транслойд” (клієнт) та Адвокатським бюро “Адвокатська контора Поліщук Д.О.” (бюро), відповідно до умов якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу у правовідносинах між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транслойд” з приводу нарахування та стягнення пені та штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань по договору № 210917 від 28.09.2017 р. після 22.02.2021 року щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інша к документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- збирання доказів;

- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Пунктом 2.1 договору від 30.06.2021 р. визначені повноваження бюро щодо представництва інтересів клієнта, а саме:

- клієнт надає бюро наступні повноваження: бути представником клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при зверненням виконавчого документа до виконання; отримувати належне клієнтові майно та грошові суми; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку бюро, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.2 договору від 30.06.2021 р. безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Поліщук Дмитро Олександрович на підставі свідоцтва про права зайняття адвокатською діяльністю № 000923, видане 06.02.2018 р. Радою адвокатів Житомирської області.

Відповідно до п. 3.1 договору від 30.06.2021 р. розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, становить 10000,00 грн.

В п. 3.2 договору від 30.06.2021 р. сторони погодили, що клієнт сплачує бюро гонорар протягом 5 банківських днів, з дня виставлення рахунку на оплату.

Положеннями п. 3.3 договору від 29.06.2021 р. передбачено, що витрати адвоката, який залучається бюро до надання правової допомоги, пов`язані забезпеченням його участі судовому засіданні, ознайомленням з матеріалами справи (відрядження, добові, тощо), до гонорару не включаються, і підлягають оплаті разом з гонораром на підставі наданих адвокатом, який залучається бюро до надання правової допомоги, підтверджуючих документів про понесені витрати.

Умовами п.п. 5.1, 5.2 договору від 30.06.2021 р. визначено, що останній діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору. Договір укладений строком на 3 роки.

Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № 53-21 від 30.06.2021 р., рахунок на оплату № 23 від 07.09.2021 р., акт наданих послуг № 23 від 07.09.2021 р. та платіжне доручення № 5951 від 07.09.2021 р., а також встановлений ньому фіксований розмір адвокатських послуг у розмірі 10000,00 грн. за надання адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Наразі з доданого позивачем акту наданих послуг № 23 від 07.09.2021 р., що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, вбачається, що для представництва інтересів позивача в господарському суді Одеської області по даній справі № 916/2067/21 Адвокатським бюро “Адвокатська контора Поліщук Д.О.” враховано час на:

- попереднє опрацювання матеріалів – 4 години - 1000 грн.;

- аналіз нормативної бази – 4 години - 1000 грн.;

- формування правової позиції та консультація клієнта – 4 години - 1000 грн.;

- збір, систематизація та групування доказів – 3 години - 2000 грн.;

- підготовка та подання позовної заяви – 5 годин - 5000 грн.

Між тим, дослідивши та проаналізувавши поданий заявником акт наданих послуг № 23 від 07.09.2021 р. до договору про надання правової допомоги, суд вважає, що зазначені в пунктах 1, 2, 3, 4 акту послуги щодо попереднього опрацювання матеріалів, аналізу нормативної бази, формування правової позиції та збору, систематизації та групування доказів охоплюються послугами та діями, зазначеними в п. 5 вказаного акту щодо підготовки та подання позовної заяви. Вказані послуги є одним безперервним процесом під час надання правової допомоги. При цьому попереднє опрацювання матеріалів, аналіз нормативної бази, формування правової позиції та консультація клієнта, не потребують вказаної кількості часу з огляду на подання у лютому 2021 року цим самим адвокатом в інтересах позивача позову до ТОВ “Сатурн-Юг Лтд” про стягнення заборгованості за спірним договором транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р. в загальній сумі 176982,86 грн. (основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за попередні періоди), що було встановлено судом вище. Крім того, під час складання даної позовної заяви від імені позивача адвокатом Поліщуком Д.О. були проаналізовані ті ж самі докази та правовідносини, що і під час подання позову по справі № 916/498/21. Також господарський суд зауважує, що зазначені в пункті 4 акту наданих послуг № 23 від 07.09.2021 р. послуги щодо збору, систематизації та групування доказів не відповідають дійсності з огляду на долучення до матеріалів позову по даній справі лише копії позовної заяви від 24.02.2021 р. по справі № 916/498/21, копії договору транспортного експедирування № 210917 від 28.09.2017 р., копії рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2021 р. по справі № 916/498/21, копії наказу господарського суду Одеської області від 08.06.2021 р. № 916/498/21, копії супровідного листа господарського суду Одеської області від 15.06.2021 р. та копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.06.2021 р. ВП № 65935458, при цьому інших доказів, як то заяв відповідача про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом за спірним договором, актів наданих послуг, CMR, товарно-транспортних накладних, позивачем до матеріалів позову по даній справі додано не було.

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому господарський суд зазначає, що кожна справа має свою специфіку, а тому, враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних адвокатським бюро послуг та їх вартісну оцінку, а також необхідність всіх вказаних в акті наданих послуг витрат позивача.

Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, господарський суд, оцінюючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000,00 грн., співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є неспівмірною зі складністю даної справи, а також завищеною, виходячи з того, що позивачем заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” заборгованості в загальній сумі 17365,03 грн., а витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що витрати на правову допомогу з урахуванням ціни позову, категорії спору, рівня його складності, тривалості розгляду справи, складають 5000,00 грн. саме за підготовку позовної заяви, що може вважатись розумним і співмірним у заявленому спорі, оскільки не перебільшує 30% від заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості в даній справі.

За таких обставин та огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 3912,67 грн., що є пропорційним від розміру заявлених вимог (13588,75 грн. х 5000,00 грн. / 17365,03 грн.) згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслойд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” про стягнення заборгованості в загальній сумі 17365,03 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” (67840, Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Промислова, буд. 1; код ЄДРПОУ 38696507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслойд” (73003, м. Херсон, вул. 9 Січня, буд. 19, флигель Б; код ЄДРПОУ 37238384) інфляційні втрати в сумі 6537/шість тисяч п`ятсот тридцять сім/грн. 25 коп., 3% річних в сумі 1890/одна тисяча вісімсот дев`яносто/грн. 78 коп., пеню в розмірі 5160/п`ять тисяч сто шістдесят/грн. 72 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1776/одна тисяча сімсот сімдесят шість/грн. 35 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3912/три тисячі дев`ятсот дванадцять/грн. 67 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслойд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн-Юг Лтд” відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2021 р.

Суддя В.С. Петров