Рішення № 100033492, 01.10.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року Справа № 915/1158/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; адреса електронної пошти legal.collection@raiffeisen.ua; ідентифікаційний код 14305909)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Маковської Надії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти невідома; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про: стягнення 28779,74 грн,

Суть спору:

27.07.2021 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 114/5-222512 від 30.06.2021 (з додатками), в якій просить суд:

- прийняти позовну заяву АТ «Райффайзен Банк» до провадження та призначити розгляд по справі у порядку спрощеного провадження без виклику сторін;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Маковської Надії Володимирівни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованість, яка виникла за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/31202/400902 від 26.04.2018 у сумі 28779,74 грн, яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом - 24503,68 грн; заборгованості за відсотками - 4276,06 грн;

- стягнути з відповідача на користь АТ «Райффайзен Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі - 2270,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/31202/400902 від 26.04.2018; вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 114/5-220044 від 02.06.2021; застосування норм статей 16, 509, 526, 527, 530, 536, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 02.08.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відрито провадження у справі № 915/1158/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; зобов`язано позивача до 25.08.2021 надати суду та направити відповідачу: належним чином завірену копію виписки по рахунку, про яку йде мова за текстом позовної заяви, або інші докази на підтвердження обставин надання кредитором позичальнику кредитних коштів; пояснення щодо наявності чи відсутності реалізації банком умов п. 1.3 Договору стосовно продовження строку дії кредиту, з наданням доказів на підтвердження вказаних обставин; пояснення щодо наявності чи відсутності реалізації банком умов п. 8.1 Договору стосовно скасування поточного ліміту, з наданням доказів на підтвердження вказаних обставин; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 ГПК України.

Так, позивач отримав копію ухвали 19.08.2021, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144178200.

Відповідач отримав копію вказаної ухвали 18.08.2021, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144177980.

19.08.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява № 114/5-226587 від 18.08.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 27.08.2021.

20.08.2021до суду від позивача надійшла заява № 114-43/3-188586 від 18.08.2021 на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2021 по справі № 915/1158/21.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.

Так, як уже було наведено вище, відповідач отримав ухвалу суду від 18.08.2021. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 02.09.2021 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»), як Банком, та Фізичною особою-підприємцем Маковською Надією Володимирівною, як Клієнтом, був укладений Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/31202/400902 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого протягом строку дії Кредиту Банк надає Клієнту можливість використання кредитної лінії (надалі - Кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № 260542179 (1378129400), МФО 328351, (далі - Рахунок) шляхом здійснення платежів в межах Поточного ліміту з Рахунку у разі відсутності (недостатності) на Рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає 250 000,00 грн (далі - Максимальний ліміт). В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту (далі - Поточний ліміт). На дату укладення Договору Поточний ліміт Кредиту складає 50 000,00 грн. В подальшому Поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 Договору (п. 1.1).

За умовами наведеного Кредитного договору:

- строк дії Кредиту (далі - Строк дії Кредиту) - з наступного дня, що слідує за датою укладання Договору (далі - Дата початку кредитування) по 26.04.2020 включно, далі - Дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому Договором) (п. 1.2);

- без укладання додаткових угод до Договору, Банк має право продовжити Строк дії Кредиту на 24 календарних місяці за умови, що на Дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов: Банк за 20 робочих днів до останнього робочого дня Строку дії Кредиту не отримав листа Клієнта про відмову від продовження Строку дії Кредиту; відсутні факти невиконання або неналежного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за Договором; відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 Договору. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода Клієнта на продовження Строку дії кредиту (п. 1.3);

- протягом всього строку фактичного користування Кредитом Клієнт зобов`язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків, передбачених п.п. 2.2 Договору (п. 2.1);

- для операцій зі здійснення Клієнтом операцій по Рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок Кредиту (далі - Операція) проценти в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою Датою розрахунку процентних платежів після такої операції (далі - Пільговий період) розраховується на основі процентної ставки 0 % річних. Пільговий період застосовується за умови, що вся сума заборгованості за кредитом станом на наступну після проведення Операції Дату розрахунку процентних платежів буде сплачена Клієнтом до кінця Пільгового періоду. У разі несплати Клієнтом заборгованості за Кредитом в сумі Операцій згідно вищевказаних умов, Пільговий період не застосовується та на суми заборгованості за Кредитом внаслідок здійснених Операцій нараховуються проценти за ставкою, зазначеною в п. 2.1 Договору (п. 2.2);

- нарахування процентів за кредитом здійснюється на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє Пільговий період, за строк фактичного користування Кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного календарного місяця (Дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання Клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування Кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою Датою розрахунку процентних платежів, по Дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення Кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування Кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов Договору (п. 2.3);

- на умовах Договору, у разі ініціювання Клієнтом операцій по Рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та відсутності (недостатності) на Рахунку власних коштів Клієнта банк зобов`язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на Рахунок в межах Поточного ліміту та здійснити ініційовану Клієнтом операцію. З моменту здійснення таких платежів Банк вважається таким, що надав Клієнту кредит на суму здійснених Банком платежів. При цьому, використання коштів за рахунок кредиту з використанням платіжної карти до Рахунку із застосуванням пін-коду та/або реквізитів картки (зокрема, номер картки, строк дії картки, код cvv2тощо), у т.ч. довіреними особами Клієнта, або із застосуванням cin-коду, при здійсненні видаткових операцій з Рахунку, розглядається сторонами як використання Кредиту Клієнтом (п. 3.1);

- Поточний ліміт встановлюється банком щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений. В першому місяці кредитування Поточний ліміт встановлюється з Дати початку кредитування. Банк письмово повідомляє Клієнта про встановлений Поточний ліміт шляхом відправлення письмового повідомлення. Поточний ліміт встановлюється на наступний Банківський день після дати відправлення Банком Клієнту відповідного повідомлення. У разі, якщо Банк не надіслав Клієнту повідомлення про встановлення розміру Поточного ліміту в наступному місяці, Сторони домовились, що розмір Поточного ліміту на наступний місяць дорівнює розміру Поточному ліміту, встановленого в попередньому місяці. Якщо фактична заборгованість за Кредитом перевищує встановлений Поточний ліміт, Клієнт зобов`язаний до початку місяця, на який встановлюється Поточний ліміт, зменшити заборгованість за Кредитом до вказаного у повідомлення Поточного ліміту (п. 3.2);

- розмір Поточного ліміту не може перевищувати більше ніж на 900% та бути меншим ніж на 100% розміру Поточного ліміту в попередньому місяці. В будь-який випадку розмір Поточного ліміту не може перевищувати розміру Максимального ліміту (п. 3.3);

- Клієнт зобов`язаний протягом дії Договору здійснювати Погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором, шляхом зарахування на Рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п. 5.2 Договору, та здійснити повне (остаточне) Погашення заборгованості не пізніше Дати закінчення кредитування (п. 5.1);

- Клієнт зобов`язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладання Договору) Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за Кредитом на Дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми встановленої відповідними тарифами Банку. При цьому залишок заборгованості, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Клієнтом щомісячного обов`язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на Рахунку коштів, належних до сплати Клієнтом Банку за Договором в термін виконання зобов`язань Клієнта за Договором, Клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором (п. 5.2);

- у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання Клієнтом своїх зобов`язань (обов`язків) за Договором, обставин, передбачених пунктом 8.2 Договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання Клієнта за Договором не будуть виконані, Банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити Клієнту в наданні Кредиту та/або скасувати Максимальний ліміт/Поточний ліміт та вимагати дострокового Погашення заборгованості (п. 8.1);

- Банк вправі скористатися правами, зазначеними в пункті 8.1 Договору, та/або пред`явити Клієнту відповідну вимогу при настанні будь-якої з обставин, але не обмежуючись ними, зокрема: порушення Клієнтом обов`язків, встановлених Договором, у тому числі: строків виконання грошових зобов`язань, передбачених Договором, обов`язку зменшити фактичну заборгованість за Кредитом до розміру Поточного ліміту на новий календарний місяць, обов`язку щодо проведення обсягу сукупних безготівкових надходжень згідно з пунктом 3.5 Договору та обов`язків щодо попереднього письмового узгодження дій відповідно до статті 7 Договору (п. 8.2.1); накладення арешту на Рахунок (надходження до Банку документів про арешт Рахунку та/або платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) про списання коштів з Рахунку) або наявність іншого аналогічного рішення уповноваженого органу або Банку, що обмежує/унеможливлює здійснення всіх або окремих операцій за Рахунком (зокрема, про призупинення операцій; про припинення обслуговування Рахунку, тощо) (п. 8.26);

- якщо Банк вирішив скористатися правами, визначеними у пункті 8.1 Договору, в частині скасування Максимального ліміту та Поточного ліміту, він повідомляє про це Клієнта шляхом відправлення письмового повідомлення (в тому числі направлення щомісячної виписки з таким повідомленням) або вручає зазначене повідомлення Клієнту під розписку. У цьому разі зобов`язання Банка є припиненими, Максимальний ліміт/Поточний ліміт є скасованим з дати направлення Банком відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної Банком самостійно. Дата закінчення кредитування є такою, що настала, в Дату скасування Максимального ліміту/Поточного ліміту (п. 8.4);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором. Укладання договору здійснюється в рамі спільної акції, що проводиться банком та страховиком, та є підставою для надання клієнту передбачених договором спеціальних умов кредитування (п. 13.2).

Вищенаведений Кредитний Договір скріплено підписами Банка (позивача) та Клієнта (відповідача).

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як кредитора, до відповідача, як позичальника, про стягнення з останнього заборгованості за дозволеним овердрафтом та відсотками за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини укладання позивачем та відповідачем кредитного договору та наявність відповідного розміру заборгованості і прострочення відповідачем зобов`язань з повернення грошових коштів.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази по суті позовних вимог:

- Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/31202/400902 від 26.04.2018;

- вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 114/5-220044 від 02.06.2021;

- банківська виписка;

- постанова державного виконавця про арешт коштів боржника від 12.11.2019 у виконавчому провадженні № 60272424.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції щодо суті позовних вимог суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

Так, згідно з приписами статей 1054 (ч. 1), 1049 (ч. 1) Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору, починаючи з дати укладання Кредитного договору банк забезпечував надання Клієнту кредитного ліміту, яким останній користувався по червень 2020 року, що підтверджується випискою по рахунку позичальника (а.с.57-58).

Позичальник, в свою чергу, зобов`язання зі своєчасного та повного повернення кредиту виконував не в повному обсязі, та не здійснював щомісячне погашення кредитної заборгованості згідно з умовами Кредитного договору до 10 числа включно кожного місяця, у зв`язку з чим за розрахунком банку станом на 04.02.2021 виникла заборгованість в сумі 28 779,74 грн, яка складається з 24 503,68 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом та 4276,06 грн заборгованості за відсотками, що підтверджується наданими банком розрахунком заборгованості (а.с. 5-6) та випискою по рахунку позичальника (а.с.57-58).

При цьому, суд зауважує, що за приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом п.п. 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 48 Положення у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).

Відповідно до п. 51 Положення первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до п. 59 Положення банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.

У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов`язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Відповідно до п. 61 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Відповідно до п. 62 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/ електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Таким чином, банківські виписки по особовому рахунку позичальника є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та невиконання останнім своїх грошових зобов`язань за зазначеним кредитним договором.

З урахуванням наведеного суд констатує, що за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем станом на 04.02.2021 заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 28 779,74 грн, яка складається з:

- 24 503,68 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом;

- 4276,06 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Умовами Кредитного договору сторони погодили термін строк дії Кредиту: з наступного дня, що слідує за датою укладання Договору (26.04.2018) по 26.04.2020 включно (з можливістю пролонгації). Так, сторони погодили, що без укладання додаткових угод до Договору, Банк має право продовжити строк дії кредиту на 24 календарних місяці за відповідних умов.

За даними позивача, не запереченими та не спростованими відповідачем, строк дії кредиту було пролонговано.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту.

Так, право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, постанова Верховного Суду від 09.12.2019 № 285/3950/17-ц).

Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.20 у справі № 916/4693/15).

Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Враховуючи наведене, 07.06.2021 Банк (позивач) направив Клієнту (відповідач) вимогу № 114/5-220044 від 02.06.2021 про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, в якій керуючись умовами Кредитного договору, ст.ст. 625, 1050 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», вимагав протягом 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги, здійснити дострокове погашення Кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені.

Таким чином, банком було змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.

Клієнт вимоги банку не виконав, кредит не повернув, нараховані проценти не сплатив. Отже, відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Таким чином, за висновками суду в спірних правовідносинах Фізичною особою-підприємцем Маковською Надією Володимирівною дійсно порушено умови Кредитного договору в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за наданим кредитом та нарахованими відсотками, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Так, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що станом на момент звернення Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до суду з позовною заявою розмір заборгованості Фізичної особи-підприємця Маковської Надії Володимирівни за дозволеним овердрафтом за Кредитним договором становить 24 503,68 грн.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 2.1 Кредитного договору сторонами погоджено, що протягом всього строку фактичного користування Кредитом Клієнт зобов`язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків, передбачених п.п. 2.2 Договору.

На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками.

Відповідачем розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсотками і встановлено, що позивачем відповідні нарахування проведено вірно.

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору у даній справі підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маковської Надії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909)заборгованість за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/31202/400902 від 26.04.2018 у сумі 28 779,74 грн, яка складається з заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 24 503,68 грн, заборгованості за відсотками 4276,06 грн, а також 2270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 143059 09);

Відповідач: Фізична особа-підприємець Маковська Надія Володимирівна ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено та підписано судом 01.10.2021.

Суддя О.Г. Смородінова