Ухвала суду № 100032777, 24.09.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код згідно ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"24" вересня 2021 р. Справа № 906/1089/19.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Кудряшової Ю.В.

розглянувши скаргу Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" (вх. №02-19-65/21 від 09.09.2021) на бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі №906/1089/19 за позовом: Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кая ЛТД"

про стягнення 21088,25 грн.

За участю:

від стягувача (скаржника): не прибув;

від боржника: не прибув;

від Богунського ВДВС: Федоренко П.О. - державний виконавець, посвідчення від 10.04.2020 та довіреність від 05.02.2021.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.12.2019 (суддя Машевська О.П.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кая ЛТД" на користь Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" 14216,76 грн. - основного боргу; 502,46 грн. - 3% річних; 1251,03 грн. - інфляційних втрат; 5118,00 грн. - пені; 1921,00 грн. судового збору.

20.01.2020 на примусове виконання рішення видано наказ.

09.09.2021 до суду надійшла скарга Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" (вх. №02-19-65/21 від 09.09.2021) на бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі №906/1089/19, відповідно до якої скаржник просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виконання наказу Господарського суду Житомирської області у справі №906/1089/19 від 20.01.2020;

- зобов`язати Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомир Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити вичерпні заходи з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирські області у справі №906/1089/19 від 20.01.2020 по сплаті заявникові коштів, присуджених за ним;

- зобов`язати Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направити на адресу заявника копії документів по вчинених виконавчих діях.

В обґрунтування даної скарги ДП "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" зазначено, що державним виконавцем Федоренком П.О. порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження'’, а саме не направлено передбачені законодавством запити до органів, установ, організацій та баз даних щодо з`ясування майнового стану боржника. Тобто скаржник наполягає на тому, що державним виконавцем не проводилась жодна дія, окрім відкриття виконавчого провадження та винесення постанови від 04.06.2020 про арешт коштів боржника, яку не було надіслано на юридичну адресу стягувача, а отримано ним самостійно з Реєстру виконавчих проваджень.

Згідно розпорядження №92/2021 від 09.09.2021 у зв`язку з перебуванням судді Машевської О.П. з 08.09.2021 по 17.09.2021 у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл скарги.

Зазначену скаргу розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.09.2021 прийнято до свого провадження скаргу Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" (вх. №02-19-65/21 від 09.09.2021) на бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі №906/1089/19 та призначено судове засідання на 24.09.2021 об 11:00.

20.09.2021 до суду від Богунського відділу ДВС у місті Житомирі надійшов відзив на скаргу.

Скаржник (стягувач) та боржник в судове засідання уповноваженого представника не направили, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином.

Представник Богунського ВДВС вимоги скарги не визнав, просив відмовити в її задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.

Згідно ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу (вх. №02-19-65/21 від 09.09.2021) за відсутності представників скаржника (стягувача) та боржника.

Оцінивши в сукупності матеріали скарги, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення державного виконавця, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно з положеннями пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Так, з відзиву на скаргу та доданих до нього додатків вбачається, що до Богунського відділу ДВС у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на примусове виконання пред`явлено наказ № 906/1089/19 від 20.01.2020, виданого Господарським судом Житомирської області про стягнення з ТОВ "КАя ЛТД" на користь ДП "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" заборгованості в сумі 23009,25 грн. (ВП № 61191926).

10.02.2020 державним виконавцем в порядку ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом.

04.06.2020 згідно відповідей Державної фіскальної служби України в порядку ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках АТ КБ "Приватбанк" та АТ "ПУМБ".

Згідно відповіді банку АТ "ПУМБ" на арештованих рахунках відсутні кошти для подальшого стягнення.

01.06.2021 державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника (м. Житомир, вул. Вільський Шлях, буд. 16Б, кв. 2.), був відсутній керівник, ніхто ніяких пояснень не надав, про що складено відповідний акт державного виконавця від 01.06.2021.

19.08.2021 державним виконавцем згідно ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Також з метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем згідно ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про арешт майна боржника та внесено дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Державним виконавцем також були надіслані електронні запити до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про надання інформації про наявність будь- якого майна, що зареєстроване за боржником. Згідно відповідей з даних установ, за боржником відсутнє будь-яке зареєстроване майно.

Крім цього, державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника направлено запити до реєстраційних установ - Державної фіскальної служби України та Міністерства внутрішніх справ.

Згідно електронної відповіді МВС України за боржником не зареєстровані транспортні засоби.

Згідно відповідей АТ КБ "Приватбанк" м. Житомир на арештованих рахунках відсутні кошти для подальшого стягнення.

Як зазначалося раніше, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пункт 11 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачає, що запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій: накладено арешт на кошти та майно боржника, направлено запити до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, Державної фіскальної служби України та Міністерства внутрішніх справ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним виконавцем вчинялися, передбачені діючим законодавством дії, спрямовані на виявлення коштів та майна боржника за рахунок яких було б можливим виконання наказу №906/1089/19, а тому твердження скаржника щодо повної бездіяльності державного виконавця при виконанні згаданого наказу не знайшли підтвердження при розгляді даної скарги.

Разом з тим, суд вважає зауважити, що в даному випадку будь-які неналежним чином проведені виконавчі дії можуть бути оскаржені стягувачем, як передбачає розділ VI ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 342, 343 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні вимог скарги Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" (вх. №02-19-65/21 від 09.09.2021) на бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі №906/1089/19.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду підписано: 29.09.2021.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Друк:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек.)

4 - Богунському ВДВС у місті Житомирі ( рек.)