Рішення № 100032485, 21.09.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2021 р. Cправа № 902/433/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Смичку Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000, код - 36860996

до: Виконавчого комітету Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 03084813

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050

про стягнення 1 291 451,60 грн

В С Т А Н О В И В :

27.04.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№4987/05-21 від 22.04.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про стягнення 1 291 451,60 грн заборгованості з яких 1 280 210,30 грн основного боргу, 7 768,95 грн пені та 3 472,35 грн 3% річних за договором про постачання електричної енергії № Е/225-20 від 22.01.2020 року.

Ухвалою суду від 05.05.2021 року відкрито провадження у справі № 902/433/21 за правилами загального позовного та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 20.05.2021 року.

19.05.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 18.05.2021 року), в якому останній позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Також, 19.05.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 18.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/4521/21), в якому останній просить суд залучити до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Вінницяобленерго".

В судовому засіданні 20.05.2021 року судом постановлено ухвалу про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", відомості щодо якої занесено до протоколу судового засідання.

За результатами проведеного 20.05.2021 року судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/433/21 на 08.06.2021 року о 12:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

31.05.2021 року від представника позивача до суду надійшла заява № 474/06-21 від 26.05.2021 року про долучення до матеріалів справи доказів.

08.06.2021 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 48897/06-21 від 04.06.2021 року.

В судовому засіданні 08.06.2021 року суд постановив ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/433/21 на 15.07.2021 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 14.06.2021 року сторін повідомлено про дату наступного судового засідання.

14.06.2021 року до суду від представника позивача надійшла заява № 785/21 від 08.06.2021 про поновлення строків для подання відповіді на відзив та відповідь на відзив № 48897/06-21 від 04.06.2021 року

15.07.2021 року на адресу суду від представника третьої особи надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/6378/21 від 15.07.2021 року) про долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.07.2021 року оголошено перерву до 04.08.2021 року, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

03.08.2021 року до суду від представника відповідача надійшов супровідний лист № 01-00-011-51422 від 30.07.2021 року з додатком.

В судовому засіданні 04.08.2021 року судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження, яку занесено до протоколу судового засідання.

За результатами проведеного 04.08.2021 року судового засідання суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/433/21 на 01.09.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 06.08.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

За результатами проведеного 01.09.2021 року судового засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/433/21 для судового розгляду по суті на 21.09.2021 року о 11:30, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року повідомлено учасників справи про дату розгляду справи № 902/433/21 по суті.

У судове засідання на визначену дату з`явились представники позивача та відповідача. Третя особа повноважного представника в судове засідання не направила.

В ході розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" та Виконавчим комітетом Вінницької міської ради існували договірні відносини згідно Договору про постачання електричної енергії № Е/225-20 від 22.01.2020 року, укладеного за результатами проведених конкурсних відкритих торгів на закупівлю електричної енергії, що був пролонгований на підставі додаткової угоди № 7 від 29.12.2020 року до 31.03.2021 року.

На виконання умов договору у лютому 2021 року позивач поставив відповідачу електричну енергію у повному обсязі.

Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № РН-0001039 від 09.03.2021 року та рахунку-фактури № СФ-0009801 від 09.03.2021 року, у лютому 2021 року відповідачем було спожито з ресурсу позивача електричну енергію у загальній кількості - 542,462 тис.кВт/год.

Для підтвердження наявної заборгованості, позивачем було направлено запит для підтвердження обсягів фактичної розподіленої електричної енергії № 45/21 від 19.04.2021 року та отримано лист № 06.35- 5444 від 22.04.2021 року, згідно з яким фактичне споживання відповідача у лютому 2021 року з ресурсу Позивача становить - 542,462 кВт/год.

Водночас, незважаючи на неодноразове надсилання вищевказаного акту приймання-передачі електричної енергії за лютий 2021 року на поштову та електронну адреси відповідача, останній так і не повернув примірники акту.

Отже, станом на момент подання позовної заяви, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію у лютому 2021 року відповідно до акту звірки взаєморозрахунків становить - 1 280 210,30 грн.

Відтак, в зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № Е/225-20 від 22.01.2020 року, позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача 1 280 210,30 грн основного боргу, 7 768,95 грн пені та 3 472,35 грн 3% річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає заявлені позовні вимоги та просить суд відмовити в їх задоволенні зазначаючи, що 22.01.2020 року між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради та ТОВ "ЕНЕРГОРЕЗЕРВ" укладено договір №Е/225-20 про постачання електричної енергії.

Позивачем у позовній заяві вказується, що відповідачем порушено договірні відносити, передбачені договором №Е/225-20 про постачання електричної енергії, так як відповідач не сплатив за нібито спожиту енергію у лютому 2021 року в розмірі 542 462 тис.кВт/год., що відповідно становить 1 280 210, 30 грн. заборгованості.

Таке твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки Додатком №1 до договору №Е/225-20 від 22.01.2020 року про постачання електричної енергії є заява приєднання.

Додатком №1 до заяви приєднання є перелік точок комерційного обліку за об`єктами Споживача - виконавчого комітету Вінницької міської ради. У даному переліку перераховані усі лічильники використаної електричної енергії, яка була спожита Виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

Вказана у позові використана електроенергія в розмірі 542 462 кВт/год. з`явилась відповідно до показу точки комерційного обліку відповідача, що знаходиться за адресою - м. Вінниця, вул. Соборна, 36.

Однак, дана точка обліку відсутня у переліку, що є додатком №1 до заяви приєднання.

Отже, з огляду на п.7 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, показники використаної електричної енергії точки комерційного обліку, що знаходиться за адресою - м. Вінниця, вул. Соборна, 36, не мають враховуватись постачальником електроенергії.

При цьому, Виконавчим комітетом Вінницької міської ради та оператором системи розподілу - акціонерним товариством "Вінницяобленерго" було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 02.12.2020 року №ВІ-154900 та підписано відповідно до нього заяву - приєднання.

Після підписання вищевказаного договору та заяви - приєднання оператором розподілу електричної енергії було оформлено паспорт точки розподілу електроенергії та присвоєно енергетичний ідентифікаційний код (ЕІС код) точці обліку за адресою - м. Вінниця, вул. Соборна, 36.

Отже, до 02.12.2020 року показники точки обліку за адресою - м. Вінниця, вул. Соборна, 36 не обліковувались і саме тому дана точка обліку не відображена в переліку, що є додатком №1 до заяви приєднання до договору №Е/225-20 від 22.01.2020 року про постачання електричної енергії.

З огляду на вищевикладене, Виконавчим комітетом Вінницької міської ради повністю виконувались договірні зобов`язання перед позивачем відповідно до договору №Е/225-20 від 22.01.2020 року про постачання електричної енергії та у відповідності до кількості використаної електричної енергії, що була облікована відповідно до точок обліку, які обумовлені в додатку №1 до заяви - приєднання, яка є додатком до договору №Е/225-20 від 22.01.2020 року.

Крім того, відповідачем зазначено, що останній почав отримувати електричну енергію у відповідності до вищевказаного договору №Е/225-20 від 22.01.2020 року починаючи з травня місяця 2020 року.

До травня 2020 року електропостачання здійснювалось відповідно до інших договірних зобов`язань ТОВ "ЕНЕРА-ВІННИЦЯ", а з січня по грудень 2018 року Вінницькими МЕМ.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача вказуючи, що при визначенні обсягів фактичного споживання електричної енергії Споживачем, зазначені в акті приймання-передачі № РН-0001039 від 09.03.2021 року та рахунку-фактури № СФ-0009801 від 09.03.2021 року у лютому 2021 року, Позивач керується виключно нормами чинного законодавства, а саме, п. 4.12. постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312, де вказано, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Посилаючись на положення Кодексу комерційного обліку електричної енергії, позивач зазначає, що для виставлення платіжних документів споживачам, Позивач керується даними, які надаються останньому оператором системи розподілу (АТ "Вінницяобленерго"), для документального підтвердження яких Позивач звернувся до АТ "Вінницяобленерго" та отримав відповідь на запит, що міститься в матеріалах справи.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 22.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (Постачальник) та Виконавчим комітетом Вінницької міської ради (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № Е/225-20, за умовами якого Постачальник згідно протоколу про визначення переможця № 1 від 09.01.2020 року здійснює постачання електричної енергії, в .т.ч. з урахуванням тарифу щодо послуги на передачу електричної енергії оператору системи передачі (надалі ОСП) ПрАТ "НЕК "Укренерго" Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

У Додатку № 1 до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу наведено Перелік точок комерційного обліку за об`єктами Споживача - Виконавчого комітету Вінницької міської ради, згідно якого адреси об`єктів наступні: вул. Соборна, 50, вул. Соборна, 59, вул. Замостянська, 7, вул.Брацлавська, 85, вул. Космонавтів, 30, вул. Гагаріна, 1, смт. Десна.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за лютий 2021 року згідно договору про постачання електричної енергії № Е/225-20 від 22.01.2020 року, останнім надано до суду копії:

- акту приймання-передачі електричної енергії № РН-0001039 від 09.03.2021 року, із зазначенням кількості спожитої електричної енергії - 542,4620000 тис.Квт*год. вартістю 1 280 210,32 грн.;

- рахунку-фактури № СФ-009801 від 09.03.2021 року на 1 280 210,32 грн.

Як вказано позивачем, зазначений обсяг спожитої відповідачем електроенергії визначено згідно наданої АТ "Вінницяобленерго" довідки № 06.35-5444 від 22.04.2021 року, за змістом якої, фактичний обсяг розподіленої електричної енергії споживачу - Виконавчому комітету Вінницької міської ради за лютий 2021 року: споживачі - ЗА-100900 з обсягом - 392 кВт/год. та ВІ-154900 з обсягом - 542 070 кВт/год., всього 542 462 кВт/год.

Згідно Службової записки комерційного директора ПАТ "Вінницяобленерго" б/н та б/д, надано інформацію щодо порядку нарахування фактичних обсягів електричної енергії по особових рахунках ЗА-100900, ВІ-154900 за лютий 2021 року та повідомлено, що нарахування відбулося згідно різниці показів наданих споживачами із врахуванням коефіцієнтів вимірювальних трансформаторів та обсягів втрат у втратних елементах, що відображено в додатках до розрахунку.

Обсяг розподіленої електроенергії по о/р ЗА-100900 визначено з донарахуванням по-середньому до кінця розрахункового періоду, зважаючи на подачу рапорту споживача 17.02.2021. Середнє значення донарахування розраховано за 11 днів по різниці показів між двома послідовними фактичними зчитуваннями приладу обліку 17.01.21-17.02.21, а саме 94199-94583, за 31 день. Обсяг донарахування склав 11*384/31=136 кВт*год. В сумі з обсягом, визначеним за різницею показників, отримано значення 256+136=392 кВт*год,- за 02.2021р.

Обсяг розподіленої електроенергії по о/р ВІ-154900 визначено за різницею показів приладів обліку, що знаходяться на балансі споживача. Для електролічильників №0043042, 0043037 враховано коефіцієнт трансформації вимірювальних трансформаторів струму - 30, для електролічильника №0168351, коефіцієнт трансформації складає 120. Врахування відбувається шляхом множення коефіцієнту трансформації на обсяг, визначений за різницею показників.

Також зазначено, що до 01.04.2019 року лічильник № 0043042 знаходився на балансі не побутового споживача Національний банк України, о/р ВІ-306200 , ЄДРПОУ 00032106. 01.04.2021 року договір ВІ-306200 було розірвано з відповідним кінцевим розрахунком по показнику 62394. З 01.02.2021 року вказаний лічильник прийнято на баланс Виконавчого комітету Вінницької міської ради, о/р ВІ-154900 з показником 62394, що зафіксовано в Додатку 3 до Договору споживача про Також зазначено, що до 01.04.2019 року лічильник № 0043042 знаходився на балансі непобутового споживача Національний банк України, о/р ВІ-306200 , ЄДРПОУ 00032106. 01.04.2021 року договір ВІ-306200 було розірвано з відповідним кінцевим розрахунком по показнику 62394. З 01.02.2021 року вказаний лічильник прийнято на баланс Виконавчого комітету Вінницької міської ради, о/р ВІ-154900 з показником 62394, що зафіксовано в Додатку 3 до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, підписаному споживачем. В період 01.02.2021-28.02.2021 постачальником Виконавчого комітету Вінницької міської ради було ТОВ "Енергогазрезерв". З 01.03.2021 року відбулась зміна електропостачальника з показником 71289, що був поданий у рапорті споживача, і який підтверджено фіксацією показника 71289 актом заміни засобів обліку № 237501 від 03.03.2021 року.

Різниця між показниками склала 71289-62394=8895 кВт*год.

З врахуванням коефіцієнта трансформації вимірювального трансформатора Т-066 150/5(05) СТР 0.5_ТС, встановленого в колі лічильника, обсяг розподіленої електроенергії: 8895*30=266850 кВт*год.

Саме цей обсяг по лічильнику №0043042 було передано постачальнику за лютий 2021 року.

Водночас, Відповідачем вказано, що зазначена вище електрична енергія в розмірі 542 462 кВт/год виникла відповідно до показів точки комерційного обліку, що розташований за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця, якої відповідно немає у переліку точок комерційного обліку за об`єктами Споживача - Виконавчого комітету Вінницької міської ради згідно Договору про постачання електричної енергії № Е/225-20 від 22.01.2020 року.

При цьому, як вказано відповідачем, починаючи з липня 2018 року працівниками відповідача фіксувались показники використаної електричної енергії з точки комерційного обліку, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця, про що було надано до суду відповідну таблицю, згідно якої починаючи з травня 2020 року по лютий 2021 року включно за згаданою адресою позивачем було поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 424 636,80 грн.

Доводи відповідача щодо того, що останнім за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця в період з травня 2020 року по лютий 2021 року було спожито електричну енергію на загальну суму 424 636,80 грн. були також підтримані представником позивача у судовому засіданні.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами.

Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором поставки товару, регулювання правовідносин за яким здійснюється на підставі норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та § 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (Правила). Так, пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 1.2.15. Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Тлумачення наведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У даних правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару зумовлює обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

У справі, що розглядається, спірним, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання обсягу (кількості) поставленого відповідачу товару за Договором, його ціни, розміру оплати та як результат суми боргу за поставлений товар, стягнення якої є предметом даного позову.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Таким чином, в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері електропостачання у відповідача щомісячно виникає обов`язок щодо оплати фактично спожитої електричної енергії.

При цьому, матеріали справи не містять договору щодо постачання електричної енергії споживачу за адресою: вул. Соборна, 36 м. Вінниця.

Так, з наданих АТ "Вінницяобленерго" відомостей про розрахункові засоби обліку активної тат реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів, рахунків на оплату послуг та обсягів споживання до лютого 2021 року, службової записки та пояснень представника третьої особи у судових засіданнях, судом встановлено, що протягом тривалого часу прилад обліку за адресою: вул. Соборна, 36 м. Вінниця не перебував на балансі та обслуговуванні товариства, тобто мало місце фактичне споживання електроенергії із самостійним фіксуванням показників споживачем.

Наведені пояснення та документи узгоджуються з наданими відповідачем письмовими доказами відносно постачання електроенергії за цією адресою: Вінницькими МЕМ (з червня по грудень 2018 року); ТОВ "Енера Вінниця" (з січня 2019 по травень 2020 рр.).

Отже, постачання електроенергії за цією адресою та приладом обліку безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" відбувалося з травня 2020 по лютий 2021 рр., що відповідає терміну дії Договору про постачання електричної енергії № Е/225-20 від 22.01.2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Учасниками справи не заперечувалось того факту, що споживання електроенергії в обсязі 542 462 кВт/год лише протягом лютого 2021 року, при середньому місячному споживанні у діапазоні 20 000,00 кВт/год є неможливим з технічної точки.

Таким чином, суд критично оцінює наданий позивачем доказ: Лист АТ Обленерго №06.35-5444 від 22.04.2021 року (т. 1 а.с. 32), щодо обсягу спожитої відповідачем електроенергії у лютому 2021 року.

Наведений показник має сукупний обсяг споживання протягом тривалого періоду часу.

Тому, суд надає перевагу позиції та доводам відповідача відносно обсягів фактично спожитої електроенергії по приладу обліку за адресою: вул. Соборна, 36 м. Вінниця, яка поставлена позивачем з травня 2020 по лютий 2021 рр.

Дана обставина не виключає виникнення договірних відносин за фактом безпосереднього споживання послуг електропостачання.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, за період з травня 2020 року по лютий 2021 року позивачем відповідачу в приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця здійснювалось постачання електричної енергії на загальну суму 424 636,80 грн, що підтверджується зафіксованими відповідачем показниками з точки комерційного обліку за згаданою адресою, які відображені у відповідній таблиці.

При цьому, позивачем не надано інших належних доказів на підтвердження факту постачання електричної енергії відповідачу період з травня 2020 року по лютий 2021 року в приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця.

Водночас суд враховує, що ТОВ"ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" було единим постачальником електроенергії Виконавчому комітету Вінницької міської ради у зазначений період.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч.1 статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Крім того, суд враховує правові позиції Верховного Суду стосовно вірогідності доказів та стандарту доказування.

Зокрема, ст. 79 ГПК України викладено у новій редакції: поняття "Достатність доказів" змінено на "Вірогідність доказів", фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова ВС КГС від 11 вересня 2020 року справа № 910/16505/19).

На підтвердження споживання електричної енергії за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця за період з травня 2020 року по лютий 2021 року на загальну суму 424 636,80 грн., відповідачем надано відповідні докази, про які зазначено вище.

Зазначені документи за матеріалами справи - єдині допустимі докази на підтвердження вартості спожитої відповідачем електричної енергії за згаданою адресою у визначений період.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за фактично спожиту електричну енергію з точки обліку, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця за період з травня 2020 року по лютий 2021 року становить 424 636,80 грн.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" до Виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо вимог про стягнення 1 280 210,30 грн основного боргу, підлягає задоволенню судом частково, у сумі 424 636,80 грн.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 768,95 грн пені та 3 472,35 грн 3% річних.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, між сторонами не було укладено відповідний договір про постачання електричної енергії з точкою обліку, розташованою за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця, заборгованість за фактичне споживання якої є предметом розгляду, а відтак сторонами не було передбачено відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у відповідності з чинним законодавством України.

Враховуючи підстави задоволення позову, а саме за фактом споживання відповідного обсягу електроенергії, у суду відсутня правова основа для обчислення строків розрахунку згідно умов укладеного сторонами Договору.

Тобто, зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії виникатимуть безпосередньо із судового рішення, отже саме внаслідок його не виконання може виникати прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на наведені обставини у суду відсутні достатні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 7 768,95 грн.

Також, суд відхиляє вимоги позову в частині стягнення 3 472,35 грн 3% річних, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів щодо прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, саме за зобов`язанням щодо оплати спожитої електричної енергії на об`єкті відповідача, розташованому за адресою: вул. Соборна, 36, м. Вінниця.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 6 369,55 грн.

Водночас, судовий збір в сумі 13 002,22 грн слід залишити за позивачем.

При цьому, суд наголошує, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 1 291 451,60 грн, тому підлягав сплаті судовий збір в сумі 19 371,77 грн.

Надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,01 може бути повернуто судом на підставі відповідної заяви (ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

На підставі викладеного та керуючись ст .ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м.Вінниця, 21050, код - 03084813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000, код - 36860996) 424 636,80 грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, 6 369,55 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000, код - 36860996) в частині вимог про стягнення з Виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 03084813) 866 815,40 грн заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому 2021 року згідно Договору про постачання електричної енергії №Е/225-20 від 22.01.2020 року, 7 768,95 грн - пені, 3 472,35 грн - 3% відсотків річних.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 13 002,22 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

6. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного Бюджету України надмірно сплаченої суми судового збору при подачі позову у розмірі 0,01 грн.

7. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за електронними адресами: energogazrezerv@ukr.net, vinrada@vmr.gov.ua, kanc@voe.com.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2021 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000)

3 - відповідачу ( вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

4 - третій особі (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050)