Рішення № 10003203, 14.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.2010 Справа № 7/28-2010

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Ужгород

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Н. Коропець Мукачівського району

про стягнення 3278,56 грн.,

Головуючий: суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання Кость В.В.;

від позивача Ісаєва М.В. представник по довіреності від 28.12.09;

Шандор О.М., представник по довіреності від 28.12.09;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком” звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми 3278,56 грн. (в т.ч. 2047,72 грн. основний борг, 107,62 грн. пеня, 962,61 грн. інфляційні нарахування, 160,61 грн. 3% річних) заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, хоча розгляд справи за його клопотанням відкладався (ухвала суду від 30.03.2010р.), тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

На підставі укладеного 04.01.2003р. між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Цеху електрозвязку №3 м. Мукачево Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком” (далі- Укртелеком) та ФОП ОСОБА_1 (далі- Споживач) договору №658 про надання послуг електрозвязку (далі- Договір), Укртелеком надав відповідачу телекомунікаційні послуги за погодженими тарифами за період з квітня по грудень 2007р. на суму 2047,72 грн.

На підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму інфляційних нарахувань у розмірі 962,61 грн., 3% річних у сумі 160,61 грн. та 107,62 грн. пені за прострочення платежу відповідно до статті 36 Закону України „Про телекомунікації” та п 5.8. Договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань по оплаті вартості наданих послуг та підтвердження наявної заборгованості належними та допустимими доказами, позов належить задоволити у частині присудження до стягнення з відповідача суми 3062,00 грн. (в т.ч. 2047,72 грн. - основний борг, 963,00 грн. інфляційні нарахування, 51,28 грн. 3% річних (в межах річного строку позовної давності ст. 258 Цивільного кодексу України)).

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 107,62 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за період з липня по грудень (включно) 2009р. (а.с. 8) задоволенню не підлягають, оскільки нарахування пені проведено позивачем без дотримання вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Судові витрати по справі підлягають віднесенню на відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком” (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4, код 25438186, р/р 2600811881 у ЗОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м. Ужгород, МФО 312345) суму 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 коп.) (в т.ч. 2047,72 грн. - основний борг, 963,00 грн. інфляційні нарахування, 51,28 грн. 3% річних; 338,00 грн. у відшкодування судових витрат ( в т.ч.. 102,00 грн. - держмито; 236,00 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу).

).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок апеляційного та касаційного оскарження судового рішення регламентовано статтями 91- 95, 107- 111№ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Швед