Рішення № 10003117, 13.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.2010                                                             Справа № 12/27

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бичківська меблева фабрика», смт. В. Бичків Рахівського району

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Тойс», м. Іршава

про стягнення заборгованості в сумі 123551,05 грн. (в т. ч. 119292 грн. –основного боргу; 1038,17 грн. –3 % річних та 3220,88 грн. –інфляційних збитків).

                     Суддя Тисянчин В. М.

          Представники:

Від позивача –Цебрик Л.В., (представник за довіреністю від 01.03.2010 року)

Від відповідача – Запотічний А.І., (представник за довіреністю № 75 від 18.06.2007 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю «Бичківська меблева фабрика», смт. В. Бичків Рахівського району до товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Тойс», м. Іршава про стягнення заборгованості в сумі 123551,05 грн. (в т. ч. 119292 грн. –основного боргу; 1038,17 грн. –3 % річних та 3220,88 грн. –інфляційних збитків).

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

          Позивач підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Письмовим відзивом на позов (вх. № 2898 від 13.04.2010 року) поданим в судовому засіданні відповідач повідомив суд про часткове погашення основного боргу в сумі 37968 грн., про що ствердив платіжним дорученням № 265 від 13.04.2010 року. Водночас, представник відповідача просить суд і позивача надати відстрочку виконання рішення суду строком на 2 місяці, з огляду на об’єктивні обставини, що заслуговують на увагу суду. Втім, представник відповідача в судовому засіданні запевнив, що відповідач буде погашати заборгованість частинами в межах строку наданої відстрочки.

Представник позивача не заперечує в клопотанні відповідача.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

           продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/27

від 13.04.2010 року

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 119292 грн. –основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору купівлі –продажу № 0911 –79 від 17.11.2009 року, товар (дошка букова необрізна), підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- видатковими накладними: № МФ –0000256 від 08.12.2009 року, № МФ –0000299 від 16.12.2009 року, № МФ –0000339 від 24.12.2009 року;

- товарно –транспортними накладними: № МФ –0000256 від 08.12.2009 року, № МФ –0000299 від 16.12.2009 року, № МФ –0000339 від 24.12.2009 року;

- довіреностями: № ФТ 0025 від 07.12.2009 року, № ФТ 0027 від 16.12.2009 року, № ФТ 0028 від 23.12.2009 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин стягнення суми основного боргу заслуговує на увагу суду.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Однак, платіжним дорученням № 265 від 13.04.2010 року відповідач частково погасив основний борг в сумі 37 968 грн. Отже, провадження у справі в частині стягнення 37 968 грн. –основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору в цій частині позову, а решта суми 81324 грн. –підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є поставка товару (дошки букової необрізної) (ст. 11 ЦК України).

                     продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/27

від 13.04.2010 року

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість поставленого товару (дошки букової необрізної) є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Між тим, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також, 3% –річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 1038,17 грн. –3 % річних та 3220,88 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

          Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду на 2 місяці, як виняток, чим задоволити клопотання відповідача з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду.

           продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/27

від 13.04.2010 року

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 80 (п.1-1), 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Тойс» (м. Іршава, вул. Федорова, 36; код 32637320) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бичківська меблева фабрика» (смт. В. Бичків Рахівського району, вул. Заводська, 2; код 33868772) суму 81324 (вісімдесят одну тисячу триста двадцять чотири грн.) –основного боргу; 1038,17 (одну тисячу тридцять вісім грн. 17 коп.) – 3 % річних; 3220,88 (три тисячі двісті двадцять грн. 88 коп.) –інфляційних збитків та 1 236 (одну тисячу двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) – у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ 14.06.2010 року.

3. В решті позову щодо стягнення суми 37968 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.