Ухвала суду № 100030097, 10.09.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3576/20

Провадження № 6/545/96/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2021 року. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючий суддя – Гальченко О.О.,

при секретарі – Лисенко І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі № 545/3576/20,-

В С Т А Н О В И В :

06.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду по справі № 545/3576/20, посилаючись на те, що 13 квітня 2021 року Полтавський районний суд Полтавської області (головуючий - суддя Гальченко О.О.) розглянувши цивільну справу №545/3376/20 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, частково задовольнила позовні вимоги. Судовим рішенням ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Унівесал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 26.10.2019 року у розмірі 8 978,12 грн. та понесені судові витрати у розмірі 1 751,66 гривень.

18.02.2020 року з метою отримання прибутку він зареєструвався фізичною особою – підприємцем. Проте, 06.03.2020, зважаючи на розповсюдження епідемії коронавірусу, він припинив підприємницьку діяльність як ФОП. Дану обставину підтверджує витяг з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер запису: 25770060002013712.

Зважаючи на те, що рух автобусів та пасажирів, через епідемію коронавірусу, до Полтави був обмеженим, весною 2020 року він за місцем свого проживання сформував пасіку з 10 бджолиних сімей. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про бджільництво» право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення. інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці. Кількість сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.

Вклавши кошти в розвиток бджільництва він сподівався на осінь отримати прибуток (різниця між доходами і витратами). Проте через отруєння бджіл засобами захисту рослин внаслідок недотримання суб`єктами господарювання встановлених регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування засобів захисту рослин в нього залишилося лише дві бджолині сім`ї. Щоб довести протиправність дій місцевих фермерів необхідна була правнича допомога на яку коштів не залишилося. Як і на сплату кредиту.

Таким чином, зважаючи обставини, які виникли та діють поза його волею, а саме: поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 та потраву фермерами бджолиних сімей він фактично залишився без засобів на існування. Такі обставини тимчасово ускладнили виконання рішення суду.

У 2021 році він, зважаючи на форс-мажорні обставини, які виникли поза його волею, за допомогою друзів намагається відновити пасіку і, відповідно має надію протягом року з дня ухвалення рішення суду погасити борг на виконання рішення суду.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COV1D-19» з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» внесено зміни, згідно з якими назву і текст постанови викладено в редакції «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЄ 1 -2» та впроваджено ряд профілактичних і протиепідемічних заходів та запроваджено обмежувальні заходи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни, згідно з якими карантин на території України продовжений до 24 квітня.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» визначено, що з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установити для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни, згідно з якими карантин на території України продовжений до 11 травня.

У подальшому карантин було продовжено відповідно до 22 травня 2020 року та 22 червня 2020 року, ... до 31 серпня 2021 року.

Отже, виходячи з доводів заяви про відстрочення виконання рішення суду, зважаючи на вимоги ст.435 ЦПК України, враховуючи те, що він як заявник звернувся до суду ще до закінчення строку на відстрочку виконання рішення, беручи до уваги введений режим надзвичайної ситуації, який фактично позбавив його можливості здійснювати підприємницьку діяльність і отримувати дохід в період карантину, його матеріальний стан, наявні підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13.04.2021 року (головуючий - суддя Гальченко О.О.) по справі №545/3376/20 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в строк до 13.04.2022 року задовольнити його заяву. Тобто на період під час якого заявник був обмежений у здійсненні господарської діяльності та одержанні прибутку.

Метою відстрочення виконання рішення суду є надання можливості заявнику відновити своє попереднє фінансове становище (до введення карантину) для здійснення погашення заборгованості за кредитним договором.

Прохав суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення Полтавського районного суду Полтавської області у цивільній справі №545/3376/20 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛБАНК», код ЄДРПОУ 21133352 до ОСОБА_1 , РНОКІШ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості; відстрочити виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області у цивільній справі №545/3376/20 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛБАНК», код ЄДРПОУ 21133352 до ОСОБА_1 , РНОКІШ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до 13 квітня 2022 року.

Заявник прохав про розгляд справи без його участі, про що надав заяву .

В судове засідання стягувач не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про що маються підтвердження в матеріалах справи. Тому, на підставі ст. 435 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дане питання у відсутності нез`явившогося стягувача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.

Судом встановлено, що згідно рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13.04.2021 року по справі № 545/3576/20 позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково. Стягнуто з гр.ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ «Унівесал Банк» ( ідентифікаційний код юридичної особи 21133352, місцезнаходження 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 ) заборгованість за договором про надання банківських послуг «мonobank» від 26-10-2019 року у розмірі 8 978,12 грн. та понесені судові витрати у розмірі 1 751,66 гривень. Дане рішення набрало законної сили.

Згідно ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи, що заявник ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження обставин щодо свого матеріального стану, завданих йому збитків та понесених витрат, ним надано лише підтвердження щодо реєстрації його як ФОП, тому відсутні визначені судом підстави для відстрочення виконання судового рішення, а заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 435, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі № 545/3576/20 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко