Рішення № 100028209, 24.09.2021, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/773/21

Номер провадження 2/739/317/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді – Іващенка А.І.

секретаря – Неживець К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника адвоката Калініна С.К. з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за №33524, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною від 19 березня 2021 року. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, у зв`язку з невиконанням зобов`язання за кредитним договором, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 19.03.2021 року вчинено виконавчий напис №33524, яким стягнуто з неї на користь відповідача заборгованість в розмірі 40 520,00 грн., плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 900,00 грн., а всього 41 420,00 грн. На підставі цього виконавчого напису держаним виконавцем відкрито виконавче провадження №65133430 від 13.04.2021р. Вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з грубим порушенням законодавства, оскільки з 22.02.2017 року нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин. ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі. Ухвалою суду від 02 червня 2021 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №33524 від 19.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., який перебуває на виконанні у Новгород-Сіверському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (ВП № 65133430). Новгород-Сіверський районний ухвалою від 02.06.2021 відкрив провадження у вищевказаній справі та призначив підготовче засідання на 05 липня 2021 року з повідомленням сторін. Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслали. У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин. 09.09. 2018 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики №564210, згідно якого останній надано грошові кошти в позику в розмірі 2 000,00 грн. на строк 3 дня до 12.09.2018, зі сплатою процентів у розмірі 1,9% від суми позики, але не менше 50, за перший день користування, 1,9% від суми позику, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня; загальна сума, що підлягає сплаті, згідно графіку розрахунку, який є невід`ємною частиною договору, становить 2 126,00 грн. 19 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною був вчинений виконавчий напис №33524, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість за кредитним договором №564210 від 09.09.2018 у розмірі 40520,00 грн., за період з 09 вересня по 02 березня 2021 року, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту – 1 996,00 грн. простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 38 524 грн. а також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 900,00 грн., що загалом становить 41 420.00 грн. Головним державним виконавцем Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Голуб Г.М. 13.04.2021 року відкрито виконавче провадження №65133430 з примусового виконання виконавчого напису №33524 від 19.03.2021 року, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 16.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у ВП №65133430, якою накладено арешт на всі рахунки боржника. 20.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у ВП №65133430, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 29.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін. Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок). Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Так, згідно виконавчого напису заборгованість за кредитним договором стягнута з позивача за період з 09.09.2018 до 02.03.2021, тобто в межах нібито загального строку позовної давності. У свою чергу відповідно до положень укладеного договору вбачається, що він укладений 09.09.2018 строком на 3 дні до 12.09.2018. Згідно ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Таким чином, період, за який проводиться стягнення за виконавчим документом, розпочинається до того, як спірні правовідносини виникли між сторонами. Також, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання, що підтверджено висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс 18). Однак, відсотки стягнуті за виконавчим написом за період з 09.09.2018 до 02.03.2021, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування. Також, 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднена, після набрання постановою законної сили. Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за ново виявленими обставинами. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23. Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Однак, з копії договору, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що договір позики, який був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально. Таким чином на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом. За таких обставин, суд дійшов висновку, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», а також відсутні підстави для визнання суми заборгованості за договором №357276 від 17.01.2018 як безспірної, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню. V. Розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 908,00 грн. та за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 454.00 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1 362 грн 00 коп підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Також, позивачем надано суду копії: ордеру про надання правничої допомоги адвокатом від 24.05.2021 серія ВІ № 1042330, акту прийому-передачі виконаних робіт, а також квитанцій про фактичну оплату витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн. Сплачена нею сума є обґрунтованою, відповідає складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, що є підставою для її відшкодування шляхом стягнення з відповідача в повному обсязі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 76, 77, 81, 89,141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №33524 від 19.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» 41 420,00 грн. заборгованості за кредитним договором №564210, від 09.09.2018 року. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»(03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48, код ЄДРПОУ: 39952398 ) на користь ОСОБА_1 , «РНОКПП НОМЕР_1 », 6362 (шість тисяч триста шістдесят дві) гривні у відшкодування понесених судових витрат. Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів від дня проголошення, через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Суддя А.І. Іващенко