Рішення № 10002738, 20.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" квітня 2010 р.Справа № 10/1547

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Михаленко Л.С., дов. №490/Д від 09.11.09р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (м.Київ)

до Державного підприємства "Овруцький лісгосп" (с.Дубовий Гай Овруцького району)

про стягнення 131407,86 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 131407,86 грн., з яких 118875,45 грн. основного боргу за поставлені нафтопродукти, 9747,79 грн. інфляційних нарахувань, 2784,62 грн. 3% річних.

Заявою №515/11 від 25.11.09р. представник позивача збільшив позовні вимоги до 174724,53 грн., з яких 118875,45 грн. основного боргу за поставлені нафтопродукти, 46702,91 грн. інфляційних нарахувань, 9146,17 грн. 3% річних.

Заявою №145 від 14.04.10р. представник позивача зменшила позовні вимоги до 101239,20 грн., з яких 91581,72 грн. основного боргу за поставлені нафтопродукти, 7692,86 грн. інфляційних нарахувань, 1964,62 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала згідно заяви про зменшення позовних вимог №145 від 14.04.10р. в сумі 101239,20 грн. (т.2 а.с.58-60).

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення позивачем розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд розглядає справу в межах розміру зменшених позовних вимог.

Відповідач відзиву на заяву про зменшення позовних вимог №145 від 14.04.10р. не подав, однак надсилав раніше на адресу господарського суду відзиви: на позовну заяву №1103 від 11.12.09р.(т.2 а.с.24,25) та на заяву про збільшення позовних вимог №515/11 від 25.11.09р. (т.2 а.с.36), в яких він заперечував проти заявлених позивачем сум основного боргу лише з тих підстав, що дані суми не відповідають даним бухгалтерського обліку відповідача, оскільки ніякі взаєморозрахунки між сторонами не проводилися.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином (т.2 а.с. 63).

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до усної домовленості ТОВ "Фактор Коммерс" (далі-позивач) поставив ДП "Овруцький лісгосп" (далі-відповідач) в період з січня по вересень 2008р. нафтопродукти на загальну суму 1859498,91 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями за вказаний період (т.1 а.с.11-109).

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.

Таким чином, за фактом поставки позивачем відповідачу нафтопродуктів у останнього виникло зобов'язання щодо їх оплати.

Відповідач своє зобов'язання щодо оплати отриманих нафтопродуктів виконав лише частково, згідно даних позивача, в сумі - 1740623,46 грн.

Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату прийнятих ним нафтопродуктів, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист - претензію №315/07 від 17.07.09р., яку відповідач залишив без відповіді (т.1 а.с.129).

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Подані позивачем докази свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на момент вирішення спору становить 91581,72 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.10р. (т.2 а.с.52-54), заявою про зменшення позовних вимог №145 від 14.04.10р. (т.2 а.с.58-60) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розмір інфляційних нарахувань та 3% річних становить, відповідно, 7692,86 грн. та 1964,62 грн. (т.2 а.с.59,60).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що вказана сума нарахована обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

Господарським судом встановлено, що позивачем невірно здійснено розрахунок інфляційних нарахувань, в зв'язку з чим суд самостійно здійснив перерахунок інфляційних нарахувань з урахуванням Листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. №62-97р:

- з серпня 2009р. по березень 2010р. (91581,72 грн. (сума боргу) х (99,8% х 100,8% х 100,9% х 101,1% х 100,9% х 101,8% х 101,9% х 100,9%) / 100% - 91581,72) = 7671,93грн.

Таким чином, сума інфляційних нарахувань становить 7671,93 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 101218,27 грн., з яких 91581,72 грн. основного боргу за поставлені нафтопродукти, 7692,86 грн. інфляційних нарахувань, 1964,62 грн. 3% річних.

В частині стягнення 20,93 грн. відмовити в зв'язку з неправильним проведенням позивачем розрахунку інфляційних нарахувань.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Овруцький лісгосп", 11103, с.Дубовий Гай Овруцького району Житомирської області, ідентифікаційний код 00991887:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", 01103, м.Київ, вул.Кіквідзе 11-А, ідентифікаційний код 32862717 - 91581,72 грн. боргу за поставлені нафтопродукти, 7692,86 грн. інфляційних нарахувань, 1964,62 грн. 3% річних, 1012,18 грн. державного мита, 235,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Дата підписання рішення 23.04.10р.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам.