Рішення № 10002709, 14.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.10 р.                     Справа № 36/104                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірнього підприємства “Сантехкомплект” закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 24818484)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-будівельне бюро” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 35374773)

про стягнення основного боргу в сумі 35763,16 грн., інфляції за період з 25.12.2009 р. по 30.04.2010 р. в сумі 2006,24 грн., 3% річних за період з 25.12.2009 р. по 30.04.2010 р. в розмірі 368,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стаканкова А.В. за довіреністю б/н від 30.04.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява дочірнього підприємства “Сантехкомплект” закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-будівельне бюро” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 35763,16 грн., інфляції за період з 25.12.2009 р. по 30.04.2010 р. в сумі 2006,24 грн., 3% річних за період з 25.12.2009 р. по 30.04.2010 р. в розмірі 368,18 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/104, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Розпорядження заступника голови господарського суду від 31.05.2010 р. справа № 36/104 передана на розгляд судді Богатирю К.В.

У порушення вимог ухвал суду від 17.05.2010 р., 02.06.2010 р. відповідач в судові засідання 02.06.2010 р., 14.06.2010 р. не з’явився, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. Позивач надав до суду довідку з ЄДР серії АД № 595051 станом на 10.06.2010 р., з якої вбачається, що ТОВ „Інноваційно-будівельне бюро”, ідентифікаційний код 35374773, зареєстроване за адресою: 83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, буд. 14. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направив відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. сторони уклали договір № 5 купівлі–продажу, згідно якого продавець (позивач) зобов’язався в обумовлені в договорі строки поставити (передати у власність), а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити продукцію в кількості та номенклатурі (асортименті) згідно доданих до договору рахунків та накладних.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за товар по договору здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що транспортні витрати оплачує покупець.

Згідно п. 6.2 договору продавець зобов’язаний під час прийому–передачі товару або шляхом поштового зв’язку передати покупцю наступні документи: рахунок–фактуру, видаткову та податкову накладні.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, винна сторона несе перед іншою стороною цивільно–правову відповідальність згідно діючого законодавства України.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту його підписання та діяв до 31.12.2009 р. Спірний договір підписаний сторонами та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 5 купівлі–продажу від 01.01.2009 р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 48072,86 грн. за видатковими накладними: № 00029596 від 10.12.2009 р. на суму 44609,86 грн., № 00030734 від 28.12.2009 р. на суму 1200,00 грн., № 00030810 від 28.12.2009 р. на суму 2263,00 грн. Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписами представника відповідача – Данилова Є.В. в графі „Отримав”, який фактично отримував товар для відповідача на підставі довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей серії ЯПН № 920092 від 01.12.2009 р.; а також податковими накладними № 15063 від 10.12.2009 р., № 15654 від 28.12.2009 р., № 15687 від 28.12.2009 р., рахунками–фактурами № 00042715 від 10.12.2009 р., № 00044221 від 28.12.2009 р., № 00044289 від 28.12.2009 р. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 5 купівлі–продажу від 01.01.2009 р. суд робить виходячи з того, що спірні видаткові накладні містять посилання на рахунки–фактури, підставою поставки в яких вказаний саме договір № 5 від 01.01.2009 р. Крім того, в довіреності сам відповідач умовою отримання товарно–матеріальних цінностей вказує договір. В позовній заяві позивач посилався на здійснення поставок за спірними видатковими накладними саме за договором № 5 від 01.01.2009 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Відповідач отриманий товар оплатив частково на загальну суму 19000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, оригінали яких містяться в матеріалах справи. З письмових пояснень позивача вбачається, що за рахунок вищевказаних коштів в тому числі був оплачений товар за видатковими накладними, за якими відповідачем товар від позивача був отриманий раніше на загальну суму 6690,30 грн. і які не є спірними у даній справі. Залишок грошових коштів на суму 12309,70 грн. (19000,00 грн. – 6690,30 грн. = 12309,70 грн.) був врахований в погашення заборгованості за товар, отриманий згідно спірної видаткової накладної № 00029596 від 10.12.2009 р. на суму 44609,86 грн., в результаті чого вона залишилася неоплаченою на суму 32300,16 грн. (44609,86 грн. – 12309,70 грн. = 32300,16 грн.). Спірні видаткові накладні № 00030734 від 28.12.2009 р. на суму 1200,00 грн., № 00030810 від 28.12.2009 р. на суму 2263,00 грн. залишилися повністю неоплаченими. Таким чином, станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 35763,16 грн. (32300,16 грн. + 1200,00 грн. + 2263,00 грн. = 35763,16 грн.).

Даний факт позивач обґрунтовує довідкою за підписом головного бухгалтера та директора підприємства та актом звірки взаєморозрахунків за підписом позивача станом на 25.05.2010 р., який по суті є детальним та розширеним розрахунком суми позову. Оригінал довідки та завірена копія акту звірки міститься в матеріалах справи.

Позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу № 30 від 02.04.2010 р., що підтверджується фіскальним чеком № 2516 від 07.04.2010 р., описом вкладення до цінного листа від 07.04.2010 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 5 від 01.01.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівлі–продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 5 від 01.01.2009 р. передбачили здійснення оплати з відстроченням платежу на 14 календарних днів з моменту відвантаження товару, тобто від дати підписання видаткової накладної.

Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № 00029596 товар був отриманий відповідачем 10.12.2009 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 11.12.2009 р. по 24.12.2009 р. включно, а вже з 25.12.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цією партією товару. За спірними видатковими накладними № 00030734 та № 00030810 товар був отриманий відповідачем 28.12.2009 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 29.12.2009 р. по 11.01.2010 р. включно, а вже з 12.01.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цими партіями товару. Таким чином строк оплати отриманого товару по всім спірним видатковим накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити товар в передбачений договором № 5 від 01.01.2009 р. строк в сумі 35763,16 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляцію за період з 25.12.2009 р. по 30.04.2010 р. в сумі 2006,24 грн., 3% річних за період з 25.12.2009 р. по 30.04.2010 р. в розмірі 368,18 грн. (розрахунки додані до позову).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 368,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіркою розрахунку суми інфляції судом встановлено, що позивач нараховує інфляцію за грудень 2009 р. тоді, як прострочення виконання грошового зобов’язання по першій спірній видатковій накладній виникло тільки з 25.12.2009 р., по двом іншим спірним видатковим накладним – тільки з 12.01.2010 р. Тобто інфляцію за грудень 2009 р. позивач нараховує вже після того, як сплив граничний строк можливості такого нарахування (15 число місяця), що не відповідає рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62–97р від 03.04.1997 р. Таким чином розрахунок позивача інфляції є невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума інфляції складає: 35763,16 грн. х 104,67% = 37433,30 грн. – 35763,16 грн. = 1670,14 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляції в розмірі 2006,24 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 1670,14 грн. В частині стягнення інфляції на суму 2006,24 грн. – 1670,14 грн. = 336,10 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-будівельне бюро” (юридична адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, буд. 14; код ЄДРПОУ 35374773; рахунок 260093504000 в ДОД АППБ Райфайзен Банк Аваль, МФО 335076) на користь дочірнього підприємства “Сантехкомплект” закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” (юридична адреса: 83060, м. Донецьк, вул. Кисловодська, буд. 31–А; код ЄДРПОУ 24818484; рахунок 26001301507 в Куйбишевському відділенні Ощадбанку № 5403, МФО 394040) суму 37801,48 грн. (а саме: основний борг на суму 35763,16 грн., інфляцію в розмірі 1670,14 грн., 3% річні в сумі 368,18 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 378,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,92 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляції в розмірі 336,10 грн.

В судовому засіданні 14.06.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя