Рішення № 10002282, 09.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.10 р.                     Справа № 10/220                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Клименко Ю.В. – довіреність;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель –М ЛТД» м.Донецьк,

до відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» м.Краматорськ,

про стягнення суми основного боргу у розмірі 71812,52 грн., індексу інфляції у розмірі 3111,40 грн., 3 % річних у розмірі 1166,88 грн., пені у розмірі 8290,66 грн. за договором № 263/10-08-ЛС від 01.01.2008 р., а також суму основного боргу у розмірі 29461,07 грн., індекс інфляції у розмірі 1456,28 грн., 3 % річних у розмірі 647,77 грн., пеню у розмірі 4693, 80 грн. за договором № 196/10-09-ЛС від 01.01.2009 р.

в судових засіданнях оголошувались перерви:

                                                                      з 23.03.2010 р. до 12.04.2010 р.;

                                                                      з 08.06.2010 р. до 09.06.2010 р.;

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель –М ЛТД» м.Донецьк, з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» м.Краматорськ, про стягнення суми основного боргу у розмірі 77176, 55 грн., індексу інфляції у розмірі 3698,81 грн., 3 % річних у розмірі 1213, 34 грн., пені у розмірі 3737,71 грн. за договором №263/10-08-ЛС від 01.01.2008 р., а також суми основного боргу у розмірі 29461,07 грн., індексу інфляції у розмірі 1456,28 грн., 3 % річних у розмірі 647,77 грн., пені у розмірі 4693, 80 грн. за договором № 196/10-09-ЛС від 01.01.2009 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір № 263/10-08-ЛС від 01.01.2008 р., Договір № 19/10-09-ЛС від 01.01.2009 р., додаткові угоди до вказаних договорів, копії видаткових накладних, розрахунок заборгованості, індексу інфляції, 3 % річних, пені, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву № 08/15 від 23.02.2010 р. заборгованість за договором № 263/10-08-ЛС від 01.01.2008 р. не визнав, повідомив про повну оплату отриманої продукції за цим договором.

Суму основного боргу по договору за 2009 р. у розмірі 29461, 07 грн. визнав у повному обсязі. Вважає, що розрахунок пені повинен здійснюватись за період з 01.05.2009 р. по 31.10.2009 р. та її розмір складає 3493,81 грн., в решті позовні вимоги не визнає.

17.03.2010 р. представник позивача надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій продовжує підтримувати у повному обсязі позовні вимоги заявлені за договором № 196/10-09-ЛС, в той же час зменшує суму основного боргу за договором № 263/10-08-ЛС від 01.01.2008 р. до 71812,52 грн., а також просить стягнути індекс інфляції у розмірі 3111,40 грн., 3 % річних у розмірі 1 166, 88 грн., пеню у розмірі 8290, 66 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду у порядку визначеному статтею 22 Господарського процесуального кодексу України

Представник відповідача в останнє судове засідання 09.06.2010 р. не з’явився, надав клопотання про закінчення розгляду справи за його відсутності.

На підставі положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності представника відповідача, рішення прийнято за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 263/10-08-ЛС щодо купівлі - продажу бензину автомобільного та дизельного палива (арк.10-13 том 1).

Відповідно до пункту 5.1. вказаного договору сторони визначили, що договір діє з моменту підписання та до 31.12. 2008 р.

Крім того, судом встановлено, що 01.04.2009 р. до вказаного договору була укладена додаткова угода № 1 (арк.15 том 1).

Зі змісту вказаної додаткової угоди убачається, що сторони визначили розмір суми основного боргу, яка уторилась за договором № 263/10-08-ЛС станом на 01.04.2009 р. та термін її погашення - протягом трьох місяців до 30.06.2009 р.

Також судом встановлено, що 01.01.2009 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 196/10-09-ЛС купівлі палива – бензину автомобільного та дизельного палива (арк.72- 75 том 1).

Відповідно до пункту 5.1. вказаного договору сторони визначили, що договір діє з моменту підписання та до 31.12. 2009 р. (арк.10-13 том 1).

01.04.2009 р. між сторонами до вказаного договору була укладена додаткова угода № 1, в якій сторони визначили, що станом на 01.04.2009 р. у покупця обліковується заборгованість за договором № 196/10-09-ЛС у розмірі 39461,07 грн., яку він зобов’язується сплатити протягом одного місяця до 30.04.2009 р. (арк.81 том 1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на прострочення платежів за договором № 263/10-08-ЛС та додатковою угодою від 01.04.2009 р. щодо нарахування пені:

на суму боргу 58647,92 грн. за період з 01.07.2009 р. по 15.12.2009 р.,

на суму 13 164, 60 грн. за період з 20.01.2009 р. по 15.12.2009 р.

- індексу інфляції :

на суму 58647,92 за період з вересня 2009 р. по листопад .2009 р.;

на суму 13 164, 60 грн. за період з січня 2009 р. по листопад 2009 р.

- 3 % річних :

на суму 58647,92 за період з 01.07.2009 р. по 15.12.2009 р.;

на суму 13 164, 60 грн. за період з 20.01.2009 р. по 15.12.2009 р.,

а також на заборгованість за договором № 196/10-09-ЛС від 01.01.2009 р., нарахування пені на суму основного боргу у розмірі 39461,07 грн. за період з 01.05.2009 р. по 13.08.2009 р., на суму 34461,04 грн. за період 14.08.2009 р. по 31.08.2009 р., на суму 29461, 07 грн. за період 0 03.01.2009 р. по 15.12.2009 р.

Такий же період був застосований позивачем до нарахування індексу інфляції та 3 % річних.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як убачається з матеріалів справи, відповідач за умов договору № 196/10-09-ЛС від 01.01.2009 р. отримав паливо на суму 39461,07 грн. та частково сплатив вартість товару у розмірі 10000 грн.

Судом встановлено, що оплата була здійснена відповідно до платіжних доручень №3181 від 13.08.2009 р. та № 3527 від 31.08.2009 р. (арк. 118-119 том 1).

Проти вказаного факту не заперечувала жодна зі сторін. Суму основного боргу за договором № 196/10-09-ЛС визнав відповідач у відзиві від 23.02.2010 р. (арк.98-102 том 1).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що за договором № 263/10-08-ЛС відповідач отримав палива на загальну суму 884807,04 грн.

Проти вказаного факту не заперечував відповідач у судових сазі даннях та у відзиві на позовну заяву (арк.98 том 1).

Позивач вважає, що відповідач сплатив вартість отриманої продукції за договором № 263/10-08-ЛС у розмірі 812994,52 грн., тому підтримує позовні вимоги на решту несплаченої вартості палива на суму 71 812, 52 грн.

Представник відповідача з цього приводу заперечує та посилається на сплату вартості товару у повному обсязі (арк.98-102 том 1).

При цьому зазначає, що

- сума у розмірі 22 347,19 грн.за платіжним дорученням № 6452 від 20.08.2008 р. мала бути зарахована позивачем саме за договором № 263/10-08 –ЛС . а не за будь-якими іншими угодами незважаючи на призначення платежу визначені у вказаних платіжних дорученнях.

- сума у розмірі 6462,49 за платіжним дорученням № 8667 від 24.12.2008 р. та сума у розмірі 15000 за платіжним дорученням № 18 від 13.01.2009 р. взагалі не врахована позивачем.

Дослідив матеріали справи, платіжні доручення, суд приходить до висновку, що сума основного боргу за договором № 263/10-08-ЛС нарахована позивачем правомірно, виходячи з наступного.

Дослідив платіжне доручення № 6452 від 20.08.2008 р., на яке посилається відповідач, суд встановив, що призначення платежу визначено „предоплата за договором № 418/10-08 від 08.01.08”(арк.133 том 2).

Сторони в судових засіданнях підтвердили наявність договору № 418/10-08. Представник відповідача не надав до суду будь-яких заяв з вимогою до позивача щодо коригування призначення вказаних платежів.

А відтак суд приходить до висновку, що дії позивача щодо зарахування суми у розмірі 22 347,19 грн. за платіжним дорученням № 6452 від 20.08.2008 р. правомірні.

Дослідив платіжне доручення № 8667 від 24.12.2008 р., суд встановив, що воно свідчить про перерахування відповідачем суми у розмірі 22254, 64 грн. за договором № 263/10-08-ЛС, а не 6462, 49 грн., як це зазначив відповідач у відзиві (арк.100, 148 том 1).

Представник позивача у судових засіданнях підтвердив врахування вказаної суми при розрахунку суми позову.

Те що вказана сума врахована позивачем також свідчить Акт звірки взаємних розрахунків проведений сторонами станом на 17.03.2010 р. за договором № 263/10-08-ЛС (арк.46 том 2).

Дослідив платіжне доручення № 18 від 31.01.2009 р., суд встановив, що вказана сума позивачем була перерахована на підставі „ рахунку № 42796/2 від 31.12.2008 р. по договору № 263/10-08-ЛС.” (арк..149 том 1).

Представник відповідача не надав до суду будь-яких документів, що рахунок № 42796/2 від 31.12.2008 р. виданий не на підставі договору № 263/10-08-ЛС.”

Крім того, суд зазначає, що сума у розмірі 15000 грн. перерахована за платіжним дорученням № 18 також була врахована позивачем у розрахунку суми боргу. Вказаний факт підтверджує Акт звірки взаємних розрахунків проведений сторонами станом на 17.03.2010 р. за договором № 263/10-08-ЛС (арк.46 том 2).

Також суд дослідив документи первинного обліку, а саме платіжні доручення, надані відповідачем у підтвердження оплати за договором № 263/10-08-ЛС (арк.118-150 том 1). З вказаних документів убачається, що за договором № 263/10-08-ЛС відповідач сплатив позивачу вартість отриманої продукції на суму 812813, 39 грн.

Враховуючи викладене, відповідач не спростував відсутність заборгованості за договором № 263/10-08-ЛС.

Оскільки відповідач визнав поставку за договором № 263/10-08-ЛС на суму 884807, 04 грн. та надав оплату за цим договором на суму 812813,39 грн., таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо наявності суми основного боргу у розмірі 71 812,52 грн. обґрунтовані.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов’язання за договором № 263/-10-08-ЛС та договором № 196/10-09-ЛС, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 71812,52 грн. та 29 461,07 грн. відповідно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу за вказаними угодами обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Оскільки суд прийшов до висновку щодо наявності основного боргу у відповідача за договором № 263/-10-08-ЛС у розмірі 71 812,52 грн., вірне нарахування та застосування періоду з урахуванням додаткової угоди від 01.04.2009 р., суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції у розмір 3111,40 грн. та 3 % річних у розмірі 1166,88 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки суд прийшов до висновку щодо наявності основного боргу у відповідача за договором № 196/10-09-ЛС у розмірі 29461,07 грн., вірне нарахування, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції у розмір 1456,28 грн. та 3 % річних у розмірі 647, 77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 8290, 66 грн. за договором № 263/10-08-ЛС та з урахуванням додаткової угоди № 1, а також пені у розмірі 4693, 80 грн. за договором № 196/10-09-ЛС з урахуванням додаткової угоди №1 , суд враховує наступне.

Положеннями статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як убачається з пункту 2.9. договору № 263/10-08-ЛС, пункту 2 додаткової угоди №1, сторони встановили відповідальність покупця щодо порушення строків оплати отриманої продукції у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки

Як убачається з пункту 2.9. договору № 196/10-09-ЛС, пункту 2 додаткової угоди №1, сторони встановили відповідальність покупця щодо порушення строків оплати отриманої продукції у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Представник відповідача заперечуючи проти розрахунку пені за договором посилався на положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Представник позивача посилався на пункти 2.9. вказаних угод та строк нарахування пені в один рік.

Частина шоста статті 232 Господарського кодексу України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов’язання мало бути виконано.

Як свідчать пункти 2.9. договору № 263/10-08-ЛС та № 196-10-09-ЛС сторони домовились про нарахування пені на строк в один рік.

Враховуючи положення частини 5 статті 232 Господарського кодексу України, ті обставини, що суд дійшов висновку про наявність основного боргу, вірне застосування позивачем норм діючого законодавства щодо застосування періоду при розрахунку подвійної ставки НБУ, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 8290, 66 грн. за прострочку платежів за договором № 263/10-08-ЛС, а також пені у розмірі 4693, 80 грн. за договором № 196/10-09-ЛС підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 174, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель –М ЛТД» м.Донецьк, заявлені до Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» м.Краматорськ, про стягнення суми основного боргу у розмірі 71812,52 грн., індексу інфляції у розмірі 3111,40 грн., 3 % річних у розмірі 1166,88 грн., пені у розмірі 8290,66 грн. за договором № 263/10-08-ЛС від 01.01.2008 р., а також суму основного боргу у розмірі 29461,07 грн., індекс інфляції у розмірі 1456,28 грн., 3 % річних у розмірі 647,77 грн., пеню у розмірі 4693, 80 грн. за договором № 196/10-09-ЛС від 01.01.2009 р.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (84302, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, ЄДРПОУ 05763642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель –М ЛТД» (83037, м. Донецьк, вул. Петровського, 4/8,ЄДРПОУ 24316073) суму основного боргу у розмірі 71812,52 грн., індексу інфляції у розмірі 3111,40 грн., 3 % річних у розмірі 1166,88 грн., пені у розмірі 8290,66 грн. за договором № 263/10-08-ЛС від 01.01.2008 р.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (84302, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, ЄДРПОУ 05763642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель –М ЛТД» (83037, м. Донецьк, вул. Петровського, 4/8,ЄДРПОУ 24316073) суму основного боргу у розмірі 29461,07 грн., індекс інфляції у розмірі 1456,28 грн., 3 % річних у розмірі 647,77 грн., пеню у розмірі 4693, 80 грн. за договором № 196/10-09-ЛС від 01.01.2009 р.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (84302, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, ЄДРПОУ 05763642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель –М ЛТД» (83037, м. Донецьк, вул. Петровського, 4/8,ЄДРПОУ 24316073) витрати по сплаті державного мита в сумі 1206,40 грн. та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233, 21 грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.,