Рішення № 10002249, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 16/95                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АІС-Лізинг” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс” м.Донецьк

про стягнення 890761,79грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Діхтяренко Л.М. – за довіреністю

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2010р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АІС-Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс” м.Донецьк про стягнення 890761,79грн., у тому числі суми заборгованості по простроченим лізинговим платежам, враховуючи валютне коригування, в розмірі 800158,98грн., пені в розмірі 52841,88грн., 3% річних в розмірі 7090,15грн., інфляційних витрат в розмірі 4955,25грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 05.05.2010р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оперативного лізингу № 150 від 26.07.2007р., акт приймання-передачі від 07.09.2007р., довіреність серії НБГ № 561186 від 06.09.2007р., претензію № 3351 від 13.01.2009р., повідомлення № 4054 від 27.08.2009р. про розірвання договору, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нараховані штрафні санкції.

          Позивач під час розгляду справи уточнив суму заборгованості за договором, враховуючи валютне коригування, розмір якої становить 825874,51грн.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 від 309090) відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: вул.Кармелюка, буд.20, м.Донецьк, 83108. В договорі значиться фактична адреса відповідача: пр.Партизанський, 1, м.Донецьк.

Тому вся кореспонденція по справі направлялась саме за цими адресами.

Однак, відповідач до жодного судового засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

26.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АІС-Лізинг” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс” (лізингоодержувач) був укладений договір оперативного лізингу (оренди) (далі за текстом – договір), згідно п.1.1. якого предметом договору є надання Лізингодавцем в користування Лізингоодержувачу предмета лізингу (майна) для підприємницьких цілей на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

          Предметом лізингу є автомобіль FAW CA 3252, двигун CA6DLI-31 (ЄВРО 2), 7700 см3, 310 к.с., турбодизель, інтеркулер, 9-ст. КПП, блокіровка диференціала ведучих мостів (міжколісна та міжосьова), кабіна 1 спальне місце, колісна формула 6х4, самохвал, заднє розвантаження, г/п 17750кг, об’єм кузова 18м3, ГУР, АБС, автомогнітола, кондиціонер, рік випуску 2007, кількість – 10, ціна одиниці майна без ПДВ – 216666,66грн. (п.1.2. договору).

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі підписаного акту прийому-передачі майна від 07.09.2007р.

Відповідно до ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом про лізинг та законом.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          Відповідно до п.3.4.1. договору, Лізингоодержувач здійснює платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім першого лізингового платежу). Сторони погодились, що зазначений курс гривні до долару США визначається за даними Банка, оформленими ним відповідною довідкою.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Проте всупереч прийнятих обов’язків, Лізингоодержувач зобов’язання за договорами щодо сплати періодичних лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з березня по серпень 2009р. виникла заборгованість у розмірі 483956,54грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, продаж доларів США (конвертування в гривню) здійснений ЗАТ „Донгорбанк” (банком-кредитором) за курсом 5,01, що підтверджується довідкою ЗАТ „Донгорбанк” за № 1464 від 17.09.2007р.

Також позивач було здійснено валютне коригування платежу за листопад 2008р., який був оплачений відповідачем без відповідного коригування.

За розрахунком позивача, сума заборгованості з лізингових платежів, враховуючи валютне коригування, яка не погашена Відповідачем, становить 825874,51грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення наявної суми заборгованості, враховуючи валютне коригування, за договором оперативного лізингу, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості по простроченим лізинговим платежам, враховуючи валютне коригування, в розмірі 825874,51грн., обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 52841,88грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного:

Згідно 11.2.1. договору, за порушення обов’язку зі своєчасної сплати лізингових платежів, передбачених пунктом 3.1. договору, Лізингоодержувач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 7090,15грн. та інфляційних витрат в розмірі 4955,25грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних становить 7090,15грн., розмір інфляційних витрат складає 4955,25грн.

Порядок здійснення розрахунку позивачем перевірений судом та визнаний судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625, 762, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АІС-Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс” м.Донецьк про стягнення 890761,79грн., у тому числі суми заборгованості по простроченим лізинговим платежам, враховуючи валютне коригування, в розмірі 825874,51грн., пені в розмірі 52841,88грн., 3% річних в розмірі 7090,15грн., інфляційних витрат в розмірі 4955,25грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс” м.Донецьк (вул.Кармелюка, буд.20, м.Донецьк, 83108; пр.Партизанський, 1, м.Донецьк; вул.Артема, 142а, а/с 1752, м.Донецьк, 83004; ЄДРПОУ 33670725; п/р 260020103480 у від. № 1 ЗАТ „ПроКредитБанк” у м.Києві, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АІС-Лізинг” м.Київ (пров.Балтійський, 20, м.Київ, 04073; ЄДРПОУ 33635277; п/р 26008060294196 в філії „Розрахунковий центр” ЗАТ КБ „ПриватБанк” у м.Києві, МФО 320649) суму заборгованості по простроченим лізинговим платежам, враховуючи валютне коригування, в розмірі 825874,51грн., пеню в розмірі 52841,88грн., 3% річних в розмірі 7090,15грн., інфляційні витрати в розмірі 4955,25грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 8907,62грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу 1

Вик. Єрохіна В.В.