Рішення № 10002057, 16.06.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2010 р.Справа № 3/41-38. за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії, м. Луцьк до відповідача: прокуратури Волинської області, м. Луцьк про стягнення 2772 грн. 06 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних

Суддя Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Куц О.М. –юрисконсульт групи правового забезпечення (дов. від 18.07.2008р.)

від відповідача: Ревуха І.В. –прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з прокуратури Волинської області 2772,06 грн., в тому числі 2643,90 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладених між сторонами договорів №6 від 22.03.2006р. та №16 від 09.01.2009р. послуг електрозв’язку (у період з 01.08.2009р. по 31.03.2010р.), 71,30 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 10.09.2009р. по 13.05.2010р.), 25,70 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 01.11.2009р. по 31.03.2010р., а також 31,16 грн. трьох процентів річних (за період з 10.09.2009р. по 13.05.2010р.), нарахованих згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою суду від 02.06.2010р. у зв’язку із заявленим представником відповідача клопотанням розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача пред’явлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об’ємі.

Відповідач у відзиві від 10.06.2010р. №18/34 на позовну заяву та представник останнього в судовому засіданні заборгованість по оплаті наданих та спожитих послуг електрозв’язку визнали засвідчивши, що невиконання зобов’язань за договорами №6 від 22.03.2006р. та №16 від 09.01.2009р. в частині оплати послуг зв’язку відбулось у зв’язку з тим, що в тимчасовому кошторисі та тимчасовому плані асигнувань загального фонду Державного бюджету України на перший квартал 2010 року кошти на ці витрати не передбачені. Посилаючись на фінансування прокуратури Волинської області з Державного бюджету України відповідач просить суд не стягувати нарахованих позивачем штрафних санкцій. Разом з цим представником відповідача в судовому засіданні засвідчується на тому, що позивачем при поданні позову до суду пеня, інфляційні та проценти річних нараховані невірно, у відповідності до фактичних обставин справи вказані санкції повинні становити 49 грн. пені, 25,70 грн. суми інфляційних нарахувань та 25 грн. трьох процентів річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2006 року та 09 січня 2009 року між структурним підрозділом Волинської філії ВАТ "Укртелеком" – цехом електрозв’язку №6 центру електрозв’язку №3, м. Ківерці та прокуратурою Волинської області, м. Луцьк було укладено договори про надання послуг електрозв’язку за №6 та про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ (переоформлення) за №16.

Згідно умов зазначених угод структурним підрозділом позивача було взято на себе зобов’язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг зв’язку.

На виконання умов вказаних договорів Волинською філією ВАТ "Укртелеком" впродовж періоду з 01.08.2009р. по 31.03.2010р. надавались прокуратурі Волинської області послуги електричного зв’язку.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв’язку на суму 4083,15 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг (підключення до мережі ІНТЕРНЕТ).

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи оборотною відомістю по рахунку №53, особовими рахунками №№53 за послуги електрозв’язку (а.с. 21-30).

Згідно п.п. 3.2.8 та 4.6 договору від 22.03.2006р. №6 та п.п. 3.2.1 та 5.3 договору від 09.01.2009р. №16 відповідач зобов’язувався оплачувати надані послуги згідно з встановленими тарифами щомісячно до 20 числа поточного місяця, розрахунки за отримані послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць повинні були бути проведеними до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, прокуратура Волинської області взяті на себе згідно угод №6 від 22.03.2006р. та №16 від 09.01.2009р. зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв’язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договорами) не виконала, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатила. У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді склала 2643,90 грн. Визначена сума боргу включає в себе загальну вартість наданих у період з 01.08.2009р. по 31.03.2010р. послуг 4083,15 грн., заборгованість в сумі 2,23 грн., що існувала станом на 01.08.2009р. за мінусом здійснених у звітний період оплат в розмірі 1441,49 грн. (докази оплати –а.с. 31-33).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договори про надання послуг електрозв’язку предметами судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавались, сторонами розірвані не були.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, надання позивачем відповідачу послуг електрозв’язку, отримання останніх прокуратурою Волинської області та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 2643,90 грн. Визначена сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в повному обсязі була визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву та представником останнього в судовому засіданні.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №6 від 22.03.2006р., ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв’язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 71,30 грн. (за період прострочки платежів з 10.09.2009р. по 13.05.2010р.)

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 25,70 грн. суми інфляційних (за період з 01.11.2009р. по 31.03.2010р.), а також 31,16 грн. трьох процентів річних (за період з 10.09.2009р. по 13.05.2010р.)

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум пені, інфляційних та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок прокуратури Волинської області.

У відповідності до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Розглянувши відзив відповідача, беручи до уваги важке фінансове становище прокуратури Волинської області, її неналежне бюджетне фінансування, враховуючи відсутність у останньої відповідних коштів достатніх для проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті наданих послуг, повне визнання прокуратурою існуючої заборгованості перед позивачем та зобов’язання погасити останню, господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача та стягнення з прокуратури Волинської області пені в сумі 7,13 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з прокуратури Волинської області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, р/р 35210001000123 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 02909915) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 260061980 у ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 303569, код ЄДРПОУ 23251963) 2643,90 грн. заборгованості, 7,13 грн. пені, 25,70 грн. суми інфляційних нарахувань та 31,16 грн. трьох процентів річних, а всього 2707,89 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 64,17 грн. пені відмовити.

Суддя                                                             В.О. Кравчук

Дата підписання повного

тексту рішення 16.06.2010р.