Рішення № 100019914, 30.09.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7913/21

Провадження № 2-а/712/98/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що постановою серії ЕАН № 4456291 інспектора, сержанта поліції 1бат 3 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Битяк Олександра Руслановича від 08.07.2021 року мене, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП за те, що 08.07.2021 року о 04:53:32год в м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра,76 керував ТЗ по вул. Героїв Дніпра без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а. ПДР- порушення водіями ТЗ використання освітлювальних приладів в темну пору в умовах недостатньої видимості, в тунелях.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.

В оскаржуваній постанові відсутнє посилання на докази на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ним адмінправопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, в графі «до постанови додаються» не зазначено будь-яких доказів.

В постанові серії ЕАН № 4456522 від 08.07.2021 року йдеться про правопорушення, яке ніби то було вчинено в м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 76 і там же її було винесено інспектором.

Але така адреса взагалі відсутня у м. Черкаси і відповідно адмінпорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, не могло бути вчинено за такою адресою.

Тим більше, що в зазначений час скоєння 04:53:32 год. він вже спілкувався протягом більше 20 хвилин з поліцейськими біля житлового будинку з адресою вул. Героїв Дніпра,81.

Він не порушував вимоги п.19.1.а правил дорожнього руху ( ПДР ) 08.07.2021 року.

08 липня 2021 року він зупинився паралельно тротуару (збоку) на не заасфальтованій ділянці. Цей тротуар розміщений вздовж житлового будинку ( АДРЕСА_1 ), паралельно до нього і перпендикулярно до вул. Героїв Дніпра. В ньому проживає його товариш, в якого він був в гостях. Була присутня його наречена. Так як він збирався їхати додому, а вони на море, то просили припаркуватися поблизу під`їзду, щоб загрузити речі. Тому десь о 04 год. 30 хв. він проїхав паралельно тротуару по накатаній не заасфальтованій ділянці, перетнув тротуар та припаркувався на ньому з дотриманням вимог п. 15.10.в ПДР.

Таким чином, автомобіль не рухався по дорозі в розумінні ЗУ «По дорожній рух» та ПДР.

До моменту виїзду на тротуар, він також не був учасником дорожнього руху (ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух).

В цей час, рухаючись прямо по тротуару, позаду його автомобіля зупинився автомобіль поліції.

Не представились, почали вимагати вийти та надати документи. Лише на його вимогу було повідомлено причину зупинки - що він не включив фари, чим порушив ПДР.

Він відповів інспектору, що фари ввімкнено.

Але дійсно, на місці зупинки автомобіля та зовнішнього огляду, світло із фар автомобіля було відсутнє, з чим він погодився.

Також, він пояснив інспектору та показав, що перемикач фари ближнього світла «ввімкнено». При цьому, також здійснювалося освітлення щитка приладів та горіла лампочка ввімкнення ближнього світла на щитку приладів (таке можливо лише при ввімкнутому перемикачі ближнього світла фар).

Тобто перемикач включення світла фар знаходився в положенні «ввімкнуто», при якому фари мають світити. Йому не відомо, скільки часу і з якої причини вони не світять із-за поломки.

Крім того, на підтвердження факту, що перемикач дійсно «ввімкнено», він виймав ключ із замка запалювання - при цьому почав звучати попереджуючий сигнал автомобіля про ввімкнення фар ближнього світла та необхідність їх виключити щоб не розрядити акумулятор.

За таких обставин, вимоги п.19.1 ПДР ним було виконано, фари ближнього світла було ввімкнено, а саме світло із фар могло бути відсутнє через поломки в системі електромережі автомобіля (залипання контактів реле), тобто із-за технічного стану автомобіля, які унормовано п. 31 та іншими ПДР та ст.121 КУпАП.

На зупинці і при руху автомобіля йому неможливо було встановити, що світло із фар відсутнє, адже вже було достатньо природного освітлення. Це підтверджується також тим фактом, що в автомобілі поліції світло ближніх фар також було відсутнє, а включено лише габарит (чи противотуманки).

Під час складання постанови, він неодноразово заперечував свою вину та висловлював наміри щодо її оскарження.

Крім цього, розгляд адміністративної справи відбувався з численними порушеннями. Так, інспектор лише частково повідомив про його права та надав завідомо недостовірну інформацію щодо них: повідомив, що він може оскаржити постанову протягом 15 днів до апеляційного суду.

Також, розгляд справи відбувався одночасно з оформленням протоколу по іншому правопорушенню, його весь час відволікали інші інспектори своїми питаннями, що не стосувалися даної справи та винесення оскаржуваної постанови. Він не розумів суті питань та про яке саме порушення йдеться, які в даному випадку він має права. На його запитання ніхто відповіді не надавав.

Законодавством не передбачено проведення процедури розгляду адміністративної справи по одному правопорушенню одночасно з оформленням протоколу та матеріалів по другій справі іншими працівниками поліції - розглядається одна справа, після цього - друга.

За таких обставин вважає що розгляд справи проведено незаконно і неналежним чином.

Отже, він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову серії ЕАН №4456291 від 08.07.2021 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора, сержанта поліції 1 бат 3 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Битяк Олександра Руслановича серії ЕАН №4456291 від 08.07.2021 року, якою його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 серпня 2021 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

26.08.2021 року до суду від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого відповідач зазначає, що інспектор діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4456291 від 08 липня 2021 року складеної інспектором роти № 3 управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Битяк Олександром Руслановичем, вбачається, що 08.07.2021 04:53:32 м. Черкаси, вулиця Героїв Дніпра, 76 ОСОБА_1 керував ТЗ по вул. Героїв Дніпра без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до вимог п. 19.1.а ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Пункт 1.10 ПДР України передбачає що, темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця.

Відповідачем на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано суду диск з відеозаписом. При перегляді відеозапису про вчинення адміністративного правопорушення, було встановлено, що позивач керував автомобілем на якому блимали фари, при зупинці фари вимкнулися.

При зовнішньому огляді на місці парковки автомобіля було виявлено відсутність світла з фар, з чим погодився і позивач.

З відеозапису вбачається, що працівниками поліції фактично проводився розгляд іншої адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 (керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння ст. 130 КУпАП).

В позовній заяві позивач зазначає, що він пояснив інспектору та показав що перемикач фари ближнього світла ввімкнено. При цьому, також здійснювалося освітлення щитка приладів та горіла лампочка ввімкнення ближнього світла на щитку приладів(таке можливо лише при ввімкненому перемикачі ближнього світла фар).

Світло фар могло бути відсутнє через помилки в системі електромережі автомобіля (залипання контактів реле).

Також, з відеозапису вбачається, що на момент складання інспектором поліції постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було достатньо природного освітлення.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено технічний засіб яким здійснено відеозапис.

В постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року, справа № 524/9716/16-а, зазначає, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таку ж позицію викладено у постанові Верховного суду по справі № 428/2769/17 від 24.01.2019.: « у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.»

Таких же висновків дійшов Верховний Суд 15.11.18р. по справі №524/5536/17: «За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій відеозапису, наданого відповідачем, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

… суди попередніх інстанцій вірно зазначили про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною другою 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова ... не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.»

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Крім того, Верховний суд зазначив, що підпис водія у постанові про притягнення до адмінвідповідальності не є доказом вини (ВС/КАС № 757/2757/16-а від 22.07.2019), адже згідно статті 77 КАС України обов`язок саме відповідача доводити правомірність свого рішення.

Інших належних доказів, на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови відповідачем не надано. Оскаржувана постанова серії ЕАН № 4456291 від 08.07.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.

Враховуючи викладене, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ЕАН № 4456291 від 08.07.2021 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№ К/9901/15804/18).

Таким чином, відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Разом з цим, на думку суду, позиція відповідача у даній справі не є доведеною, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами наявності події та складу адміністративного правопорушення, яке інспектор поліції вважав встановленим у постанові серії ЕАН № 4456291 від 08.07.2021 року.

Виходячи з наведеного, суд приходить висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕАН № 4456291 від 08.07.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездітності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 268, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАН № 4456291 від 08.07.2021 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: