Рішення № 100019540, 22.07.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/141/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить виділити в натурі належну їй частку в розмірі 2/6 із житлового будинку разом із надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що вона є співвласником житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , а саме: вона є власником 2/6 частки вказаного житлового будинку, що підтверджується рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 квітня 2015 року. Позивачка має право на виділ у натурі належної їй частки в розмірі 2/6 із житлового будинку разом із надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, він звернувся до суду із даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов підтримує в повному обсязі та просив суд виділити позивачці в натурі 2/6 частки із житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 на підставі висновку експерта №191125/1/С від 31 серпня 2020 року, а саме за варіантом №2.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, оглянувши та дослідивши матеріали справи, прийшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 квітня 2015 року, визнано за ОСОБА_1 , право власності на 2/6 частки житлового будинку із надвірними господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с.5-9).

Згідно висновку експерта №191125/1/С від 31 серпня 2020 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, надано два варіанти поділу житлового будинку між двома співвласниками у наближених до рівності часток.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам , суд враховує наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частини 1 статті 356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин 1, 3 статті 364 Цивільного кодексу України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частки позивача та відповідача у вказаному майні є рівними - по 1/2 частці у кожного і кожен із співвласників в силу вимог статті 364 Цивільного кодексу України, має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Під час розгляду справи, сторони не узгодили між собою варіанти поділу будинковолодіння в натурі та не врегулювали питання щодо грошової компенсації одному із співвласників.

Як випливає з положень частини 1 та частини 3 статті 367 Цивільного кодексу України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18 червня 2007 року, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Тобто, для вирішення питання про виділ в натурі частки нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, основним є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки.

Як роз`яснено в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року "Про практику застосування законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що позивачем було надано суду висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про виділ частки в натурі із майна, що є у спільній частковій власності, слід задовольнити.

Зокрема, за варіантом №2 позивачці ОСОБА_1 (зелений колір) пропонується виділити 357/1000 частку житлового будинку з господарськими будівлями на суму 52788 грн., за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входить:

- по житловому будинку (А-1): виділити приміщення: №2 житловою площею 10,6 кв.м.; №3 житловою площею 12,2 кв.м.; загальною площею 22,8 кв.м.;

- по прибудові (а): виділити приміщення: №а'-2 комора площею 7 кв.м.;

- по надвірних будівлях та спорудах: виділити 38% літньої кухні (Б), сарай (Е), 33% огорожі (№1).

У власності інших співвласників домоволодіння після виділу залишиться (синій колір) 643/1000 частка житлового будинку з господарськими будівлями на суму 95119 грн., за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входить:

- по житловому будинку (А-1): виділити приміщення: №1 житловою прощею 14,4 кв.м.; ;4 житловою площею 18,4 кв.м.; загальною площею 32,8 кв.м.;

- по прибудові (а): виділити приміщення: №а'-1, коридор площею 8,8 кв.м.;

- по веранді (а'): виділити приміщення: №а веранда площею 10,4 кв.м.;

- по надвірних будівлях та спорудах: виділити 62% літньої кухні (Б), погріб (Пг/Б), погріб (Пг/а'), сарай (Г), вбиральня (Д), 67 % огорожі (№1).

Компенсація, яка повинна бути виплачена власником 2/6 ( ОСОБА_1 ) власнику 4/6, що залишається після виділу становить 3519 грн.

Крім того, у висновку експерта зазначено, що для здійснення виділу приміщень житлового будинку необхідно провести такі роботи:

- замурувати дверний проріз між приміщеннями №1 та №2, приміщеннями №а'-1 та №а'-2, приміщеннями №4 та №3;

- влаштувати дверний проріз до приміщення №2 та до приміщення №а'-2;

- перенести дверний проріз в приміщення №а'-1;

- реконструювати веранду " а' " з метою влаштування коридору та санвузла;

- влаштувати прибудову зі сторони приміщень №2 та №а'-2, в якій обладнати ванну та туалет;

- об`єднати приміщення №2 та №2 шляхом влаштування арки;

- розмежувати інженерні комунікації між виділеними частинами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме такий варіант поділу будинковолодіння є цілком обґрунтованим.

Керуючись статтями 3, 319, 321, 355, 356, 358, 364 Цивільного кодексу України, статтями 12, 81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі належну їй частку в розмірі 357/1000 із житлового будинку разом із надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , до складу якої входить:

- по житловому будинку (А-1): виділити приміщення: №2 житловою площею 10,6 кв.м.; №3 житловою площею 12,2 кв.м.; загальною площею 22,8 кв.м.;

- по прибудові (а): виділити приміщення: №а'-2 комора площею 7 кв.м.;

- по надвірних будівлях та спорудах: виділити 38% літньої кухні (Б), сарай (Е), 33% огорожі (№1).

У власності інших співвласників домоволодіння після виділу залишити (синій колір) 643/1000 частку житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входить:

- по житловому будинку (А-1): виділити приміщення: №1 житловою прощею 14,4 кв.м.; ;4 житловою площею 18,4 кв.м.; загальною площею 32,8 кв.м.;

- по прибудові (а): виділити приміщення: №а'-1, коридор площею 8,8 кв.м.;

- по веранді (а'): виділити приміщення: №а веранда площею 10,4 кв.м.;

- по надвірних будівлях та спорудах: виділити 62% літньої кухні (Б), погріб (Пг/Б), погріб (Пг/а'), сарай (Г), вбиральня (Д), 67 % огорожі (№1).

Компенсація, яка повинна бути виплачена власником 2/6 ( ОСОБА_1 ) власнику 4/6, що залишається після виділу становить 3519 грн.

Власникам будинку для здійснення виділу приміщень житлового будинку провести такі роботи:

- замурувати дверний проріз між приміщеннями №1 та №2, приміщеннями №а'-1 та №а'-2, приміщеннями №4 та №3;

- влаштувати дверний проріз до приміщення №2 та до приміщення №а'-2;

- перенести дверний проріз в приміщення №а'-1;

- реконструювати веранду " а' " з метою влаштування коридору та санвузла;

- влаштувати прибудову зі сторони приміщень №2 та №а'-2, в якій обладнати ванну та туалет;

- об`єднати приміщення №2 та №2 шляхом влаштування арки;

- розмежувати інженерні комунікації між виділеними частинами.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор