Ухвала суду № 100017622, 24.09.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20212/19

Провадження по справі № 1-кп/522/2513/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого - судді Іванова В.В.

суддів – Кічмаренка С.М., Гаєвої Л.В.,

при секретарі – Пашковському В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42019161010000116 від 05 квітня 2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеси, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , маючої на утримані двох малолітніх дітей, раніше працювала начальником управління аграрної політики та економічного розвитку Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Брильова М.О.,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – Максимець О.Б.,

захисника – Шевченко М.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

27 листопада 2019 року в провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019161010000116 від 05 квітня 2019 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про обрання (зміну) запобіжного заходу у вигдяді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , оскільки застосований стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, не забезпечив виконання обвинуваченою ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків, та не запобіг спробам обвинуваченої ОСОБА_1 вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання прокурора витягами з ЄРДР про вчиненні злочини та заявами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , повідомленням про підозру ОСОБА_1 у вчиненні нових злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України.

Крім того, прокурор зазначив, що на момент розгляду судом обвинувального акту, досі наявні ризики передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачена може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 та представник потерпілого – адвокат Максимець О.Б. в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Шевченко М.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання (зміни) запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені, зазначили, що обвинувачена не переховувалась від суду та органу досудового слідства, не здійснює вплив на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вироку за обвинуваченням ОСОБА_1 немає, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, потребує лікування та дієти, в обвинуваченої є діти.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Мотиви колегії суддів.

Відповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Так, вбачається, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.03.2020 року було скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 03.02.2020 року та ухвалив нову ухвалу, якою застосував до ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 години до 06 години, а також поклав на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України (ухвала Одеського апеляційного суду від 03.03.2020 року Номер справи місцевого суду: 522/20212/19; Номер провадження: 11-кп/813/1136/20). Відповідно до вказаної ухвали, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначено не було.

Зокрема, Одеський апеляційний суд в своїй ухвалі від 03.02.2021 року взяв до уваги дані про стан здоров`я обвинуваченої, відповідно до відомостей з матеріалів провадження, а саме з консультативного висновку вбачалось, що ОСОБА_1 має виразкову хворобу з тяжкою течією.

Відповідно до матеріалів клопотання виконувача обов`язків Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Брильова М.О. про обрання (зміну) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегією суддів встановлені нові факти, які вказують на наявність нових ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, згідно долученої копії витягу з ЄРДР за № 12021162480000887 від 02.06.2021 року, за заявою ОСОБА_4 , були внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. Згідно короткого викладу обставин в зазначеному витязі, гр. ОСОБА_1 , в період часу з 2018 року по лютий 2021 рік, під приводом надання посередницьких послуг з підготовки та оформлення документів продажу торгових павільйонів, шахрайським шляхом заволоділа майном громадянки ОСОБА_4 , а саме грошовими коштами. Внаслідок вчинення шахрайських дій відносно гр. ОСОБА_4 , нанесена матеріальна шкода складає 701 279,33 гривень.

Окрім цього, також до клопотання прокурора долучена копія витягу з ЄРДР за № 12021162480000880 від 02.06.2021 року, за заявою ОСОБА_7 , були внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, з аналогічних підстав щодо заволодіння гр. ОСОБА_1 шахрайським шляхом в громадянки ОСОБА_7 грошовими коштами у сумі 19 000 та 22 500 доларів США (письмові пояснення гр. ОСОБА_7 додаються до клопотання прокурора).

Окрім цього, до клопотання прокурора долучена копія витягу з ЄРДР за № 12021162480000879 від 02.06.2021 року, за заявою ОСОБА_6 , були внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. Згідно короткого викладу обставин в зазначеному витязі, гр. ОСОБА_1 в період часу з жовтня 2020 року по березень 2021 рік, під приводом надання посередницьких послуг з підготовки та оформлення документів по оренді та викупу земельної ділянки, шахрайським шляхом заволоділа майном гр. ОСОБА_6 . Внаслідок вчинення шахрайських дій до гр. ОСОБА_6 , матеріальна шкода склала у розмірі 145 000 гривень та 12 000 доларів США (письмові пояснення ОСОБА_6 додаються до клопотання прокурора).

Також, суду надані заяви від гр ОСОБА_4 , ОСОБА_6 з викладеними обставинами щодо вчинення відносно них шахрайських дій громадянкою ОСОБА_1 з долученим до них копією письмового повідомлення про підозру від 22 вересня 2021 року до ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021162480000825, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст.190 КК України.

Таким чином вбачається, що запобіжний захід обраний стосовно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту, виявився таким, що не здійснив мету застосування вказаного запобіжного заходу у даному випадку, у виді запобігання вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Таким чином, ризик того, що обвинувачена може вчинити інші кримінальні правопорушення, об`єктивно підтверджений та його вагомість не може залишатися поза увагою суду, так як залишення ОСОБА_1 на свободі без суворого та дієвого важелю впливу на її процесуальну поведінку, призвело до причетності гр. ОСОБА_1 до вчинення ряду нових умисних корисливих злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінальних правопорушень як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення обвинуваченим тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обвинувачення та чим нижчим є рівень його обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи обвинуваченого у хід судового розгляду чи переховування від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 .

Щодо ризику переховування від суду.

Метою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні, так як судом ще не досліджувались докази у справі, вчинити інші кримінальні правопорушення.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винною у злочинах, у вчиненні яких вона обвинувачується, які є особливо тяжкими, що у випадку обвинувального вироку, позбавляє суд можливості застосувати норми ст. 75 КК України.

Тому, колегія суддів погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченої переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від суду.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, колегія суддів також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, допитаних на стадії судового розгляду судом. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

А тому колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що у даному кримінальному провадженні свідками, серед інших є особи, які так, чи інакше знали ОСОБА_1 , її сферу діяльності, а тому може прибігти до заходів примусу щодо вказаних осіб з метою змінити покази в судовому засіданні.

Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

При встановленні зазначеного ризику, суд виходить з наданих органом досудового розслідування чи прокурором документів щодо притягнення особи обвинуваченого до кримінальної чи адміністративної відповідальності, а також будь-яких документів, що можуть свідчити про притягнення такої особи до вчинення протиправних діянь станом на теперішній час.

Ретельно дослідивши клопотання в.о. керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Брильова М.О. про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою та додатками до нього у виді заяв гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і витягами з ЄРДР , а також надіслані до суду заяви гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_6 з викладеними в них обставинами, копією повідомлення про підозру від 22.09.2021 року відносно ОСОБА_1 , за фактами вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України, які інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_1 після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, колегія суддів вважає що за вказаних підстав, долучених доказів є більш ніж достатньо для констатації наявності зазначеного ризику.

Відтак, встановлено, що в період часу з 03.03.2020 року, коли ухвалою Одеського апеляційного суду було змінено обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за постійним місцем проживання, до теперішнього часу, останньою було вчинено ряд протиправних дій, які викладені в письмових заявах гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про вчинення злочину (заяви, копії витягів з ЄРДР та повідомлення про підозру та пояснення долучені до клопотання прокурора).

Долучені прокурором та досліджені колегією суддів в судовому засіданні документи свідчать про небажання обвинуваченої ставати на шлях виправлення, ведення життєдіяльності законослухняного громадянина та наявність ризику вчинення нею нових злочинів.

Застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, колегія суддів вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

При цьому суд застосовує положення ч.5 ст.182 КПК України про те, що у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( ч.5 ст.182 КПК України).

Можливість призначення у разі визнання винуватим обвинуваченої їй покарання у виді позбавлення волі, наявність невідшкодованої майнової шкоди у особливо великих розмірах, дає підстави вважати, що застава у межах, зазначених у п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42019161010000116 від 05 квітня 2019 року встановлено, що матеріальні збитки, завдані потерпілому в особливо великих розмірах на загальну суму 275,5 тисяч доларів США, (що відповідно до офіційних даних НБУ за вищевказані періоди становило 7 672 910 гривень), та відповідно до цього колегія суддів враховує це при визначенні розміру застави.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування (зміну) відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу на тримання під вартою із визначенням застави у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме визначити розмір застави 3994 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 7672 910 (сім мільйонів шістсот сімдесят дві тисячі дев`ятсот десять) гривень.

Окрім цього, відповідно до ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з обов`язковим додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, враховуючи пояснення, надані в судовому засіданні обвинуваченою ОСОБА_1 та її захисником про стан її здоров`я, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов`язання ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в яку поміщена обвинувачена ОСОБА_1 , здійснити заходи щодо конвоювання ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» обвинуваченої та проведення медичного обстеження обвинуваченої в медичній частині зазначеної установи та у разі необхідністі – в спеціалізованих закладах МОЗ України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 201,331, 369-372, 376, 392 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Клопотання в.о. керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Брильова М.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченій та застосування відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Змінити запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосувавши до обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 22.11.2021 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 3 994 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 7 672 910 (сім мільйонів шістсот сімдесят дві тисячі дев`ятсот десять) гривень.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого по справі №522/20212/19, провадження 1-кп/522/2513/21.

Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченої обов`язки строком на 60 (шістдесят) діб, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати за кожною вимогою до суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 24.09.2021 року.

Виконання ухвали колегії суддів покласти на в.о. керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Брильова М.О.

Зобов`язати начальника ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» забезпечити організацію проведення необхідного медичного обстеження обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з наявними в неї діагнозами.

У разі наявності вимоги ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України», зобов`язати адміністрацію ДУ «Одеський слідчий ізолятор» забезпечити вивіз обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вказаної установи, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 37, для проведення обстеження в узгоджений медичним закладом час.

Зобов`язати начальника ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» повідомити суд про результати проведення медичного обстеження обвинуваченої ОСОБА_1 в письмовому виді з долученням копій відповідних медичних документів у разі проведення лікувальних процедур.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена протягом 5 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: В.В. Іванов

Судді:

Приморський районний суд міста Одеси

м. Одеса, ул. Балківська, 33, інд. 65110, тел. 753-18-53

_______________

С-7

24.09.2021 року

С-07

ДУ «Центр охорони здоров`я кримінально-виконавчої служби ДКВС України» в Одеській області

м. Одеса, вул. Розумовська, 37, каб. 9

Надсилаємо Вам копію ухвали суду від 24.09.2021 року, для відома та виконання.

Додаток: копія ухвали суду від 24.09.2021 року.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Іванов В.В.

24.09.2021