Рішення № 10001464, 18.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.05.10 р.                     Справа № 9/75                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „ПромКапітал”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна, Луганська область

про стягнення 961994грн.23коп. та розірвання договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Ширє О.В. – представник (за довіреністю №б/н від 02.04.2010р.);

від відповідача: Капустін А.Б. –представник (за довіреністю №17 від 30.03.2010р.).

З 18.05.2010р. о 15год.30хв. по 18.05.2010р. о 16год.10хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма „ПромКапітал”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна, Луганська область, про стягнення заборгованості в розмірі 961994грн.23коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 773970грн.78коп., 3% річних в розмірі 33229грн.31коп. та інфляційних витрат в розмірі 154794грн.14коп. та розірвання договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., специфікації №1 від 21.08.2008р., №2 від 22.08.2008р., №3 від 27.08.2008р., №4 від 02.09.2008р., №5 від 03.09.2008р., №6 від 05.09.2008р. до даного договору, видаткові накладні №РН-00072.1 від 21.08.2008р., №РН-00072.2 від 22.08.2008р., №РН-00076.1.1 від 27.08.2008р., №РН-00079.1 від 02.09.2008р., №РН-00080.1 від 03.09.2008р., №РН-00080.2 від 05.09.2008р., рахунки-фактури №СФ-0000093 від 21.08.2008р., №СФ-0000094 від 22.08.2008р., №СФ-0000095 від 27.08.2008р., №СФ-0000096 від 02.09.2008р., №СФ-0000097 від 03.09.2008р., №СФ-0000098 від 05.09.2008р.

18.05.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №110-10 від 18.05.2010р., відповідно з яким проти позову заперечує, посилаючись на обґрунтованість та не відповідність позовних вимог обставинам справи.

Також, 18.05.2010р. відповідачем надано клопотання №б/н від 18.05.2010р., відповідно до якого просить суд передати справу №9/75 на розгляд господарському суду Луганської області за підсудністю.

За приписом ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., відповідно до якого позивач зобов’язується поставити відповідачу металопрокат а відповідач прийняти та сплатити продукцію на умовах, викладених у наведеному договорі та специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору. Таким чином, оскільки за наведеним договором зобов’язання виникли у обох сторін, суд вважає, що клопотання відповідача №б/н від 18.05.2010р. не підлягає задоволенню.

Одночасно у наведеному вище клопотанні відповідач посилається на те, що отримана відповідачем позовна заява з боку позивача не відповідає позовній заяві, яка знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до наведеного господарський суд зазначає, що справа №9/75 порушена 08.04.2010р. у зв’язку з чим, представник відповідача мав можливість ознайомитись з матеріалами справи відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

18.05.2010р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, однак, після ознайомлення з матеріалами справи, жодних заперечень суду не надав.

Через канцелярію суду 18.05.2010р. представником позивача надана заява б/н від 14.05.2010р., відповідно до якої позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 14.05.2010р.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5048911 Товариство з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна, Луганська область станом на 05.03.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

15.08.2008р. між Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою „ПромКапітал”, м.Донецьк та Товариством з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна укладений договір поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити покупцю (відповідачу) металопрокат (надалі продукція), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в даному договорі та специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, сума даного договору визначається як сума за всіма специфікаціями, що є невід`ємними частинами даного договору.

Пунктом 13.2 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами. Строк дії даного договору до 31.12.2008р., але у всякому випадку до моменту повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов`язань. Якщо жодна зі сторін в строк за 30 днів до закінчення строку дії даного договору не заявить про намір його розірвати, дія договору автоматично пролонгується.

З огляду на відсутність в розпорядженні суду документів, яки б достовірно підтверджували письмові звернення сторін договору одне до одного з вимогами щодо припинення дії договору –суд вважає, що дія договору автоматично продовжилася.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

Відповідно до п.3.1 договору, умови поставки продукції – EXW (склад постачальника), у відповідності до умов „ІНКОТЕРМС-2000”. Строк поставки продукції визначається у специфікаціях (п.3.2 договору).

Так, сторонами підписані специфікації №1 від 21.08.2008р., №2 від 22.08.2008р., №3 від 27.08.2008р., №4 від 02.09.2008р., №5 від 03.09.2008р., №6 від 05.09.2008р. до договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., якими визначено найменування, кількість та вартість продукції, а також умови поставки та умови оплати продукції. Згідно даних специфікацій загальна сума поставок за договором поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р. становить 773970грн.78коп.

За твердженням позивача, на виконання умов договору та у відповідності до специфікацій, останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції на загальну суму 773970грн.78коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-00072.1 від 21.08.2008р., №РН-00072.2 від 22.08.2008р., №РН-00076.1.1 від 27.08.2008р., №РН-00079.1 від 02.09.2008р., №РН-00080.1 від 03.09.2008р., №РН-00080.2 від 05.09.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 08.04.2010р., 27.04.2010р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток останнього на видаткових накладних №РН-00072.1 від 21.08.2008р., №РН-00072.2 від 22.08.2008р., №РН-00076.1.1 від 27.08.2008р., №РН-00079.1 від 02.09.2008р., №РН-00080.1 від 03.09.2008р., №РН-00080.2 від 05.09.2008р. та стосовно отримання товарно-матеріальних цінностей за зазначеними накладними на підставі договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач стверджує, що надані до матеріалів справи документи, зокрема видаткові накладні, з боку відповідача ніким не підписані, печатки на документах також відсутні.

Однак зазначені вище обставини спростовуються матеріалами справи, оскільки зі змісту видаткових накладних №РН-00072.1 від 21.08.2008р., №РН-00072.2 від 22.08.2008р., №РН-00076.1.1 від 27.08.2008р., №РН-00079.1 від 02.09.2008р., №РН-00080.1 від 03.09.2008р., №РН-00080.2 від 05.09.2008р. вбачається, що вони підписані представником відповідача та на зазначених накладних наявні печатки підприємств обох сторін.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №РН-00072.1 від 21.08.2008р., №РН-00072.2 від 22.08.2008р., №РН-00076.1.1 від 27.08.2008р., №РН-00079.1 від 02.09.2008р., №РН-00080.1 від 03.09.2008р., №РН-00080.2 від 05.09.2008р. підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних та печаткою підприємства, а отже прийнята відповідачем без заперечень.

Наразі, наявні в матеріалах справи видаткові накладні не містять безпосереднього посилання на договір поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., проте на сплату отриманої за видатковими накладними №РН-00072.1 від 21.08.2008р., №РН-00072.2 від 22.08.2008р., №РН-00076.1.1 від 27.08.2008р., №РН-00079.1 від 02.09.2008р., №РН-00080.1 від 03.09.2008р., №РН-00080.2 від 05.09.2008р. продукції позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури №СФ-0000093 від 21.08.2008р., №СФ-0000094 від 22.08.2008р., №СФ-0000095 від 27.08.2008р., №СФ-0000096 від 02.09.2008р., №СФ-0000097 від 03.09.2008р., №СФ-0000098 від 05.09.2008р. (копії наявні в матеріалах справи), які містять посилання на договір поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

Докази направлення вказаних рахунків на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що зазначені рахунки-фактури надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до спірних видаткових накладних, оскільки зазначені видаткові накладні містять посилання на відповідні рахунки-фактури, вони підписані представником відповідача без заперечень та завірені печаткою підприємства відповідача. Будь-яких претензій відповідача щодо неотримання відповідних рахунків не надходило, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

Також суд вважає, що підставою здійснення вказаних вище поставок є саме договір поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., оскільки найменування, кількість та вартість товару, зазначеного у видаткових накладних №РН-00072.1 від 21.08.2008р., №РН-00072.2 від 22.08.2008р., №РН-00076.1.1 від 27.08.2008р., №РН-00079.1 від 02.09.2008р., №РН-00080.1 від 03.09.2008р., №РН-00080.2 від 05.09.2008р. відповідає найменуванню, кількості та вартості товару, обумовленому специфікаціями №1 від 21.08.2008р., №2 від 22.08.2008р., №3 від 27.08.2008р., №4 від 02.09.2008р., №5 від 03.09.2008р., №6 від 05.09.2008р. до договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

Одночасно, оскільки з наданих позивачем у судовому засіданні 18.05.2010р. пояснень вбачається, що між сторонами не укладалось інших договорів в період дії договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., а відповідачем не доведено суду існування інших договорів, крім договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., тому виходячи з системного аналізу наведених вище обставин, суд вважає, що надані позивачем видаткові накладні є належними та допустимими доказами здійснення передачі відповідачу товару саме за договором поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р. та прийняття цієї продукції останнім.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що розрахунки за поставлену постачальником продукцію за даним договором здійснюється з відстроченням платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки продукції покупцю.

Аналогічний термін встановлений і умовами вищевказаних специфікацій до договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати продукції, отриманої за кожною окремою накладною є:

За видатковою накладною №РН-00072.1 від 21.08.2008р. – 20.09.2008р.;

За видатковою накладною №РН-00072.2 від 22.08.2008р. – 21.09.2008р.;

За видатковою накладною №РН-00076.1.1 від 27.08.2008р. – 26.09.2008р.;

За видатковою накладною №РН-00079.1 від 02.09.2008р. – 02.10.2008р.;

За видатковою накладною №РН-00080.1 від 03.09.2008р. – 03.10.2008р.;

За видатковою накладною №РН-00080.2 від 05.09.2008р. – 05.10.2008р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 773970грн.78коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 773970грн.78коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 773970грн.78коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „ПромКапітал”, м.Донецьк в частині стягнення заборгованості в розмірі 773970грн.78коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 33229грн.31коп. та інфляційних витрат в розмірі 154794грн.14коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, 3% річних становлять суму в розмірі 33229грн.31коп. та інфляційні витрати - 154794грн.14коп. (за період прострочення з 21.09.2008р. по 15.03.2010р. з урахуванням кожної окремої накладної).

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача суд вважає, що зазначені ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 154794грн.14коп. та 3% річних в розмірі 33229грн.31коп. підлягають задоволенню.

Крім вказаного, позивач просить суд про розірвання договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

Як було зазначено вище, заявою б/н від 14.05.2010р. позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

В порядку ст.78 Господарського процесуального кодексу України судом перевірено повноваження представника позивача, який підписав заяву про відмову від позову, на вчинення відповідних дій.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України відмова позивача від позову та прийняття відмови господарським судом є підставою для припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, у зв’язку з відмовою позивача від частини позовних вимог та прийняттям такої відмови господарським судом, враховуючи той факт, що дана заява не суперечить законові та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі №9/75 в частині розірвання договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

Крім того, відповідно до ст.17 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Таким чином, господарський суд Донецької області розглянув справу №9/75 по суті, оскільки наведена справа була прийнята зазначеним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 17, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „ПромКапітал”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна, Луганська область, про стягнення заборгованості в розмірі 961994грн.23коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 773970грн.78коп., 3% річних в розмірі 33229грн.31коп. та інфляційних витрат в розмірі 154794грн.14коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” (за адресою: вул.Залізнична, буд.1, м.Попасна, Луганська область, 93300, код ЄДРПОУ 34502350) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „ПромКапітал” (за адресою: вул.Складська, 5 „е”, м.Донецьк, 83059, код ЄДРПОУ 31915694) суму основного боргу в розмірі 773970грн.78коп., 3% річних в розмірі 33229грн.31коп. та інфляційні витрати в розмірі 154794грн.14коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 9619грн.94коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині розірвання договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р. припинити провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 18.05.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя