Рішення № 10001435, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 23/46                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Карпатські мінеральні води” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-комерційна фірма ”Сталкер” м. Маріуполь

про стягнення 22452, 93 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 01.06.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 07.06.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Карпатські мінеральні води” м. Київ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-комерційна фірма ”Сталкер” м. Маріуполь, 22452, 93 грн. боргу, з яких 17208, 93 грн. - борг за поставлений товар, 5244 грн. - вартість зворотної тари.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за дистриб’юторським договором № 23/02 від 06.02.2009р. щодо повної та своєчасної оплати вартості товару та зворотної тари, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 22452, 93 грн.;

-          ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 11, 16, 509, 526, 527, 530, 629, 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, витребувані судом документи не представив, його представники у засідання суду не з’явились. Процесуальні документи по справі, надіслані відповідачу рекомендованими листами, в т.ч. і з повідомленням про вручення поштового відправлення, за адресами, зазначеними у позові: Приморський бульвар, 25, м. Маріуполь та вул. Бахчіванджи, 69, м. Маріуполь, повернуті до суду з поміткою відділення зв’язку ”за зазначеною адресою не зареєстровано”. На запит суду щодо місцезнаходження відповідача по справі відділ реєстрації юридичних та фізичних осіб Маріупольської міської ради надіслав витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно яких ТОВ ”Виробничо-комерційна фірма ”Сталкер” знаходиться за наступною адресою: Приморський бульвар, 25, м. Маріуполь. Тому справу на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

Сторони уклали між собою дистриб’юторський договір № 23/02 від 06.02.2009р. (далі - договір № 23/02), за умовами якого продавець (позивач) на постійній основі зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передавати у власність дистриб’ютора товар, а дистриб’ютор (відповідач) - приймати та оплачувати товар в порядку на умовах, визначених договором (п.2.1. договору).

За умовами договору № 23/02 під ”товаром” розуміється безалкогольна продукція, яка виробляється та/або постачається продавцем (позивачем).

Відповідно до п.2.2. договору № 23/02 загальна кількість товару, яка буде передаватися протягом строку дії цього договору, асортимент товару та сума договору визначаються на підставі накладних на товар, які після підписання сторонами, будуть складати невід’ємну частину договору. Пунктом 5.1. договору закріплено, що ціна на товар вказується у накладних продавця, які підписуються сторонами.

Сторони погодили наступний порядок взаєморозрахунків за договором № 23/02:

- дистриб’ютор зобов’язується в період з 15 квітня по 15 жовтня включно протягом 14 календарних днів з дня поставки заплатити повну вартість переданого йому товару (п.6.1.);

- дистриб’ютор зобов’язується в період з 15 жовтня по 15 квітня включно протягом 21 календарного дня з дня поставки заплатити повну вартість переданого йому товару (п.6.2.).

Згідно п.14.1. договір № 23/02 набирає чинності з дня підписання обома сторонами та діє до 31.12.2009р.; у випадку, якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявить про припинення строку його дії, строк дії договору продовжується на тих же умовах і на той же строк; в частині взаєморозрахунків договір діє до повного завершення розрахунків.

Сторони не надали суду доказів розірвання договору № 23/02, тому суд робить висновок, що вищезазначений договір продовжував свою дію у 2010р.

Матеріали справи свідчать, що позивач за видатковими накладними № ЗО-0000050 від 13.02.2009р., № ЗО-0000059 від 27.02.2009р., № ЗО-0000090 від 13.03.2009р., № ЗО-0000105 від 17.03.2009р., № ЗО-0000112 від 23.03.2009р., № ЗО-0000143 від 06.04.2009р., № ЦБ-0000003 від 10.04.2009р., № ЦБ-0000006 від 21.04.2009р., № ЦБ-0000035 від 23.04.2009р., № ЦБ-0000036 від 24.04.2009р., № ЦБ-0000063 від 08.05.2009р., № ЦБ-0000081 від 15.05.2009р., № ЦБ-0000114 від 21.05.2009р., № ЦБ-0000127 від 29.05.2009р., № ЦБ-0000166 від 05.06.2009р., № ЦБ-0000178 від 11.06.2009р., № ЦБ-0000193 від 19.06.2009р., № ЦБ-0000205 від 26.06.2009р., № ЦБ-0000220 від 30.06.2009р., № ЦБ-0000230 від 07.07.2009р., № ЦБ-0000240 від 13.07.2009р., № ЦБ-0000251 від 17.07.2009р., № ЦБ-0000256 від 21.07.2009р., № ЦБ-0000267 від 28.07.2009р., № ЦБ-0000275 від 31.07.2009р., № ЦБ-0000293 від 14.08.2009р., № ЦБ-0000301 від 21.08.2009р., № ЦБ-0000312 від 07.09.2009р., № ЦБ-0000317 від 14.09.2009р., № ЦБ-0000338 від 25.09.2009р., № ЦБ-0000351 від 12.10.2009р., № ЦБ-0000353 від 20.10.2009р., № ЦБ-0000375 від 06.11.2009р. та № ЦБ-0000009 від 12.01.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 1026001, 25 грн., а відповідач його прийняв, що підтверджено відповідними підписами в накладних в графі ”Отримав” та не спростовано відповідачем.

У вищевказаних видаткових накладних міститься посилання на договір № 13-02/09 від 13.02.2009р. Під час розгляду справи позивач пояснив суду, що посилання у первинних бухгалтерських документах на цей договір є наслідком механічної помилки і що протягом лютого 2009р. інших угод на поставку товару з відповідачем, крім дистриб’юторського договору № 23/02 від 06.02.2009р., не укладалось. Відповідачем не спростовано цього факту, тому суд робить висновок, що поставка товару на підставі поіменованих вище видаткових накладних відбулась на виконання умов дистриб’юторського договору № 23/02 від 06.02.2009р.

В порушення умов договору № 23/02, вимог ст.ст. 525, 530, 629, 692, 712 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 265 ГК України відповідач не виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого ним товару, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 16747, 70 грн. (позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався з ним на суму 892539, 33 грн. та частково повернув товар на суму 116714, 22 грн.).

З урахуванням того, що доказів оплати суми боргу за отриманий товар в розмірі 16747, 70 грн. відповідач не надав, суд стягує з нього на користь позивача вищевказану суму боргу. В частині стягнення з відповідача залишку суми боргу в розмірі 461, 23 грн. суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5244 грн. вартості зворотної тари. Ці позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. В тексті позову позивач зазначив, що за умовами договору № 23/02 зворотна тара багаторазового використання підлягає поверненню продавцю протягом 3-х місяців з дати поставки товару; вартість тари (європіддона) зазначається в накладних (п.3.3.1), і дистриб’ютор зобов’язується оплачувати повну вартість тари, яка вказана в накладних, протягом 40 банківських днів з моменту передачі товару (п.6.3. договору). Але безпосередньо зі змісту договору № 23/02, який позивачем визначено як підставу позову, не вбачається, що умовами цього договору передбачені зобов’язання дистриб’ютора (відповідача) повертати тару та оплачувати її вартість (текст договору № 23/02 не містить п.3.3.1., а п.6.3. не стосується строку оплати вартості тари).

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 610, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-комерційна фірма ”Сталкер” (м. Маріуполь, Приморський бульвар, 25, р/р 26001301499 в МФ відділення № 8013 ВАТ ”Ощадбанк” в м. Маріуполь, МФО 394200, ЄДРПОУ 13530277) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Карпатські мінеральні води” (юридична адреса: м. Київ, вул. О. Копиленка, 3/7; поштова адреса: м. Київ, вул. Турівська, б.18, кв.20, оф.15; р/р 26008005977901 в АТ ”Сведбанк” (публічне) м. Київ, МФО 300164, ЄДРПОУ 35633685) – 16747 грн. 70 коп. боргу, 167 грн. 48 коп. витрат на сплату держмита та 176 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя