Рішення № 10001434, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 36/58                               

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Лугдонтехнологія” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Альтком” м. Донецьк

про стягнення 192840, 49 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Щербак Д.В. - за довіреністю

Від відповідача:

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 31.05.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 07.06.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Лугдонтехнологія” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Альтком” м. Донецьк, 147563, 1 грн. боргу, 24751, 5 грн. пені, 16099 грн. інфляційних та 4426, 89 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № Р-24/04 від 24.04.2008р. щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у відповідача перед позивачем за видатковими накладними № 1-00000008 від 26.01.2009р., № 1-00000017 від 16.02.2009р. та № 1-00000021 від 23.02.2009р. виник борг в сумі 147563, 1 грн.;

-          рахунки-фактури № 1-00000009 від 26.01.2009р., № 1-00000018 від 16.02.2009р. та № 1-00000022 від 23.02.2009р.;

-          направлення на адресу відповідача претензії № 1 від 08.07.2009р., яка залишена без відповіді;

-          нарахування відповідачу на підставі п.6.2. договору № Р-24/04 пені в сумі 24751, 5 грн. та на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 16099 грн. інфляційних та 4426, 89 грн. річних;

-          ст.ст. 193, 216, 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625 ЦК України.

До прийняття рішення по суті заявлених вимог позивач зменшив заявлені вимоги в частині стягнення пені до 10608, 36 грн., інфляційних - до 3689, 07 грн. та річних - до 1552, 45 грн., про що надав заяву про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 31.05.2010р.

Відповідач вимоги позивача не визнав за огляду на наступне: позивач не довів суду факту поставки відповідачу товару за договором купівлі-продажу № Р-24/04; строк оплати відповідачем вартості товару не настав, оскільки позивач не надав суду доказів надання покупцю рахунків на оплату; нарахування пені, інфляційних та річних здійснені неправомірно.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір купівлі-продажу (поставки) № Р-24/04 від 24.04.2008р. (далі - договір від 24.04.2008р.), за умовами якого продавець (позивач) зобов’язується передавати (постачати), а покупець (відповідач) - приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого визначається сторонами в специфікаціях, які є додатками до договору та складають його невід’ємну частину (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору від 24.04.2008р. ціна договірна, в т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 10.1. договору від 24.04.2008р. встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2008р. або до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором з можливістю подальшої пролонгації договору шляхом підписання додаткової угоди (п.10.4. договору).

Сторони продовжили дію договору від 24.04.2008р., підписавши додаткову угоду до цього договору від 05.01.2009р.

Відповідно до специфікації № 1 від 20.01.2009р. поставці підлягав бордюр гранітний пиляний 300мм х 150мм (фаска) у кількості 567, 55 погонних метрів за ціною 260 грн. з ПДВ на загальну суму 147563 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач отримав від позивача без заперечень товар, визначений у специфікації № 1 від 20.01.2009р., на загальну суму 147563 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1-00000008 від 26.01.2009р. на суму 41678 грн., № 1-00000017 від 16.02.2009р. на суму 53677 грн., № 1-00000021 від 23.02.2009р. на суму 52208 грн. та довіреністю серії ЯПН № 914076 від 26.01.2009р. Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено факту поставки товару саме за умовами спірного договору, суд до уваги не приймає, оскільки загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість поставленого за вищевказаними накладними товару співпадає з відповідними характеристиками, визначеними у специфікації № 1 від 20.01.2009р. до договору від 24.04.2008р.

Позивач стверджує, що відповідач не оплатив йому вартості поставленого товару за видатковими накладними № 1-00000008 від 26.01.2009р., № 1-00000017 від 16.02.2009р. та № 1-00000021 від 23.02.2009р. Відповідач не надав суду доказів оплати вартості цього товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору від 24.04.2008р., а саме п.3.2., передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку.

Позивач не надав суду доказів направлення чи вручення відповідачу рахунків-фактур № 1-00000009 від 26.01.2009р. на суму 41678 грн., № 1-00000018 від 16.02.2009р. на суму 53677 грн. та № 1-00000022 від 23.02.2009р. на суму 52208 грн., а відповідач не підтвердив їх отримання. Таким чином, суд дійшов висновку, що на день подання позову строк оплати товару за накладними № 1-00000008 від 26.01.2009р., № 1-00000017 від 16.02.2009р. та № 1-00000021 від 23.02.2009р. не настав і у позивача не виникло право вимоги до відповідача щодо сплати вартості отриманого ним товару. За таких обставин, суд відмовляє позивачу у позові в частині стягнення з відповідача суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави для стягнення пені, інфляційних та річних також відсутні (ці вимоги є додатковими по відношенню до суми боргу).

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 265-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позивачу у позові відмовити.

Суддя