Рішення № 10001407, 09.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.10 р.                     Справа № 38/118                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове

про стягнення заборгованості у розмірі 8950237,47грн.грн., пені у розмірі 678971,82грн., 3% річних у розмірі 84927,82грн., інфляційні витрати розмірі 268995,63грн., а всього 9983132,74грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Зінченко Є.В. – за дов.№1386 від 09.06.2010р.

від відповідача: Максімчук С.П. – за дов. №1/420 від 26.04.2010р.

Суть спору:

Позивач, Асоціація „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове про стягнення заборгованості у розмірі 8950237,47грн., пені у розмірі 678971,82грн., 3% річних у розмірі 84927,82грн., інфляційні витрати розмірі 268995,63грн., а всього 9983132,74грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №100 від 22.12.2009р., додаток №1 до договору - специфікація №1 від 22.12.2009р, додаток №1 до договору - специфікація №2 від 01.03.2010р, додаток №2 до договору - специфікація №1 від 22.12.2009р, додаток №3 до договору - специфікація №1 від 22.12.2009р, рахунки, акти прийому-передачі наданих послуг, акти виконаних робіт звірки отриманого рядового вугілля та відвантажених продуктів збагачення, невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

09.06.2010р. позивач надав суду клопотання, у якому просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

09.06.2010р. позивач надав суду доповнення до позовної заяви №1387 від 09.06.2010р., в яких повідомив суду, що в позовній заяві була допущена описка, а саме помилково вказано період на протязі якого відповідачем було поставлено вугілля на переробку та виставлені позивачем рахунки компенсації послуг з подачі-вбирання вагонів, вірним вважати період з 22.12.2009р. по 30.04.2010р. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8950237,47грн., пеню у розмірі 678971,82грн., 3% річних у розмірі 84927,82грн., інфляційні витрати розмірі 268995,63грн., а всього 9983132,74грн.

Доповнення до позовної заяви судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

09.06.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №4/1275 від 09.06.2010р., в якому повідомив суду, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, але просить суд прийняти рішення з урахуванням тяжкого фінансового положення державного підприємства та зменшити розмір заявленої позивачем пені на 50%.

До відзиву позивачем додано акт звірки розрахунків по договору №100 від 22.12.2009р. станом на 01.05.2010р. згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 950237,47грн. Акт звірки підписаний керівниками підприємств та скріплений печатками.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.06.2010р. позивач надав суду заяву, в якій повідомив суду, що погоджується, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем на підприємстві відповідача, зменшити свої позовні вимоги у частині стягнення пені на 100000,00грн. до суми 578 971,82грн.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2009р. між Державним підприємством „Селидіввугілля” (за договором – замовник, далі – відповідач) та Асоціацією „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” ( за договором – виконавець, далі – позивач) було укладено договір №100, згідно п.1.1 якого, замовник постачає на переробку виконавцю рядове вугілля (далі-товар), кількість і якість якого зазначені у додатку №1, для збагачення. Транспортування вугілля до станції призначення (станція Красноармійськ, Донецька залізниця - ЦОФ “Росія”) за рахунок замовника. Виконавець приймає вугілля, збагачує його і поставляє замовнику продукти збагачення, далі по тексту концентрат.

          Пунктом 1.2 договору встановлено, що замовник зобов’язується оплатити виконавцю вартість послуг по переробці рядового вугілля. Виконавець зобов’язується відвантажити продукти збагачення за реквізитами , зазначеними замовником.

          Кількість поставленого вугілля зазначено у додатках та може бути змінено по взаємному узгодженню сторін у письмовій формі не менш ніж за 5 днів до початку наступного місяця (п.1.3).

          Розділом 2 договору сторони визначили якість, строки та об’єми поставок вугілля.

          Розділом 3 договору сторони визначили якість, строки і об’єми відвантаження продуктів збагачення.

Розділом 6 договору сторони визначили ціну і порядок розрахунків.

Вартість збагачення однієї тони вугілля за договором зазначається у додатку №3 за одну метричну тону вугілля з урахуванням ПДВ, з урахуванням збору за подачу-прибирання вагонів, плати за користування вагонами, без урахування послуг ТОВ “Димитрівпогрузтранс”. Послуги ТОВ “Димитрівпогрузтранс” сплачуються замовником згідно окремо виставлених рахунків (п.6.1).

Додатком №3 до договору №100 від 22.12.2009р. (специфікація №1 від 22.12.2009р.) сторони узгодили вартість збагачення однієї тони вугілля, з урахуванням ПДВ, яка складає 36,00грн.

Замовник здійснює оплату вартості збагачення прямим банківським переказом на поточний рахунок виконавця. Умови оплати - протягом 1 банківського дня, з моменту відвантаження партії вугілля для збагачення (п.6.3).

У випадку оплати виконавцем витрат по доставці вугілля до станції призначення, вартість збагачення вугілля збільшується на розмір понесених виконавцем витрат по доставці вугілля. Сума витрат, підлягаючих відшкодуванню, включає у себе всі понесені витрати виконавця на оплату послуг транспортних та усіх причетних організацій (залізничний тариф, плата за користування залізничними вагонами, маневрові роботи, подачу-вбирання вагонів, телеграфний збір, плату за комплект перевізних документів, візування перевізних документів, ведення облікової картки, збір за повідомлення, винагорода експедиторських компаній у розмірі 1,5% від вартості залізничного тарифу та додаткових зборів), згідно з відповідними підтверджуючих документів. Розмір вказаних витрат вказується у документах, що перераховані в п.4.4 договору окремо. Замовник відшкодовує виконавцю вказані послуги на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку (п.6.5).

Прострочка виконання зобов’язань тягне за собою право добросовісної сторони на стягнення пені з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожний день прострочки (п.7.3).

Усі спори та розходження, які можуть виникнути у результаті виконання діючого договору повинні бути урегульовані шляхом переписки і переговорів (п.9.1).

Розділом 11 договору сторони визначили строк дії договору. Відповідно до п.11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає договір №100 від 22.12.2009р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

          На виконання умов зазначеного договору, відповідач за період з 22.12.2009р. по 30.04.2010р. поставив позивачу рядове вугілля у кількості 292 390тон., що підтверджено актами виконаних робіт, які наявні у матеріалах справи, а позивачем перероблено вказаний об’єм рядового вугілля на загальну суму 10 526040,00грн.

          За період з 22.12.2009р. по 30.04.2010р. позивач виставив відповідачу рахунки за компенсацію послуг з подачі-вбирання вагонів на загальну суму 213 129,06грн.

Акти прийому – передачі наданих послуг підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

          Таким чином, за період з 22.12.2009р. по 31.03.2010р. позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 10 739 169,06грн.

Відповідачем зобов’язання щодо оплати виконаних робіт з переробки вугілля відповідно до договору №100 від 22.12.2009р. виконане частково у сумі 1 788 931,59, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8 950 237,47грн. та проти якої відповідач не заперечує, про що зазначив у відзиві на позов №4/1275 від 09.06.2010р.

Крім цього, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені згідно п.7.3 договору у розмірі 678 971,82грн., 3% річних у розмірі 84 927,82грн. та інфляційних у розмірі 268 995,63грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №100 від 22.12.2009р., додаток №1 до договору - специфікація №1 від 22.12.2009р, додаток №1 до договору - специфікація №2 від 01.03.2010р, додаток №2 до договору - специфікація №1 від 22.12.2009р, додаток №3 до договору - специфікація №1 від 22.12.2009р, рахунки, акти прийому-передачі наданих послуг, акти виконаних робіт звірки отриманого рядового вугілля та відвантажених продуктів збагачення, невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позов №4/1275 від 09.06.2010р., акт звірки розрахунків по договору №100 від 22.12.2009р. станом на 01.05.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом п.6.3 договору визначено, що замовник здійснює оплату вартості збагачення прямим банківським переказом на поточний рахунок виконавця. Умови оплати - протягом 1 банківського дня, з моменту відвантаження партії вугілля для збагачення.

Відповідно до п.6.5 договору у випадку оплати виконавцем витрат по доставці вугілля до станції призначення, вартість збагачення вугілля збільшується на розмір понесених виконавцем витрат по доставці вугілля. Замовник відшкодовує виконавцю вказані послуги на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку.

Оскільки відповідач в порушення умов договору не розрахувався в повному обсязі за послуги по переробці рядового вугілля, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 8 950 237,47грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в цій частині підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що прострочка виконання зобов’язань тягне за собою право добросовісної сторони на стягнення пені з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожний день прострочки.

Позивач з посиланням на п.7.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 678 971,82грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Відповідач 09.06.2009 року у відзиві на позовну заяву від 09.06.2010р. просить суд зменшити суму пені на 50% у зв’язку із скрутним фінансовим становищем відповідача.

В підтвердження знаходження підприємства у скрутному фінансовому становищі відповідач надав суд звіт про фінансові результати підприємства відповідача за 2009р., баланс станом на 31.12.2009р. та зведені результати інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості по ДП „Селидіввугілля” станом на 31.12.2009р.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Позивач у судовому засіданні 09.06.2010р. надав заяву, в якій погоджується зменшити свої позовні вимоги в частині стягнення пені, з урахуванням тяжкого фінансового стану підприємства відповідача, на 100 000грн. до суми 578 971,82грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені на 50% з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 100000,00грн.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 578 971,82 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 84 927,82грн. та інфляційні у розмірі 268 995,63грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 84 927,82грн. та інфляційні у розмірі 268 995,63грн., є такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216, 217, 218, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове про стягнення заборгованості у розмірі 8950237,47грн., пені у розмірі 678971,82грн., 3% річних у розмірі 84927,82грн., інфляційних витрат у розмірі 268995,63грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Карла Маркса, 41, п/р 26002301612917 у Калінінському відділенні АКБ Банк Національний Кредит м.Донецьк, МФО 335720, ЄДРПОУ 33426253) на користь Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк (83014, м. Донецьк, вул.Лівобережна, 66, п/р 2600709514965 у філії “Укрексімбанку” м.Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 24820699) заборгованість у розмірі 8950237,47грн., пеню у розмірі 578971,82грн., 3% річних у розмірі 84927,82грн., інфляційні витрати у розмірі 268995,63грн., держмито 25 500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.06.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя