Рішення № 10001315, 10.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.10 р.                     Справа № 15/122                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл” м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 22604135)

до відповідача приватного підприємства “Дон-Сар” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30443999)

про стягнення основного боргу в сумі 23181,00 грн., 3% річних у розмірі 161,95 грн., інфляції в сумі 581,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Савченко Д.О. за довіреністю № 7704 від 15.10.2008 р.

від відповідача: Некрасов І.А. – керівник згідно витягу з ЄДР від 07.06.2010 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл” м. Тернопіль до приватного підприємства “Дон-Сар” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 23181,00 грн., 3% річних у розмірі 161,95 грн., інфляції в сумі 581,84 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/122, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі усної домовленості про купівлю-продаж передав відповідачу товар за видатковою накладною № 0805–03 від 08.05.2008 р. на суму 46362,00 грн., що підтверджується підписами представників позивача та відповідача на видатковій накладній в графах „Відвантажив” та „Отримав”, податковою накладною № 0805–03 від 08.05.2008 р., рахунком–фактурою № 3004–02 від 30.04.2008 р., довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії ЯНТ № 532995 від 08.05.2008 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Найменування зазначеного товару, кількість, ціна та сума містяться в вищевказаних документах.

Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 23181,00 грн., що підтверджується банківською випискою, оригінал якої міститься в матеріалах справи. В результаті здійснення часткової оплати заборгованість відповідача на користь позивача склала 23181,00 грн. В обґрунтування вказаних обставин позивач надав до суду оригінал акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 07.06.2010 р., згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача склала 23181,00 грн. Акт звірки підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач направив відповідачу досудову вимогу № 2912–01 від 29.12.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість за товар, отриманий за спірною видатковою накладною, на суму 23181,00 грн. Факт направлення даної вимоги позивачем та отримання її відповідачем підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 04.02.2010 р. представнику відповідача. Завірені копії досудової вимоги та повідомлення додані до позову.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі видаткової накладної та рахунку–фактури, адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна та кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання видаткової накладної, видача довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей, здійснення часткової оплати на суму 23181,00 грн. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов’язання оплатити товар у повному обсязі згідно умов усного договору купівлі–продажу та у встановлений законом строк, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляцію в розмірі 581,84 грн. та 3% річні в сумі 161,95 грн. (розрахунки додані до позову).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в повному обсязі, відсутність оплати за відвантажену продукцію пояснив тяжким фінансовим станом.

Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача у даній справі, пов’язані із визнанням позову про стягнення основного боргу в сумі 23181,00 грн., 3% річних у розмірі 161,95 грн., інфляції в сумі 581,84 грн., не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Дон-Сар” (юридична адреса: 83121, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 5–В, кв. 3; код ЄДРПОУ 30443999; рахунок 26006051702050 у ДРУ ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 335496) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл” (юридична адреса: 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28; код ЄДРПОУ 22604135; рахунок 26006301681199 в Філії „Відділення ПАТ „Промінвестбанку” в м. Тернопіль, МФО 338426) суму 23924,79 грн. (а саме основний борг на суму 23181,00 грн., інфляцію в сумі 581,84 грн., 3% річні в розмірі 161,95 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 239,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 10.06.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя