Рішення № 100011560, 29.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28916/20

Провадження № 2/127/3045/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Мутовкіній В.І.,

за участю представника відповідача Рябова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позов тим, що 13.12.2018 між сторонами було укладено кредитний договір №2001195055801, відповідно до якого відповідачу видано кредитну карту з кредитним лімітом 15 000, 00 грн, який згодом збільшено до 25 000, 00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином умови кредитного договору, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 08.12.2020 становить 27 304, 15 грн, яка складається з: 21 978, 46 грн – заборгованості за кредитом, 5 302, 09 грн – заборгованості процентами, 23, 60 грн – заборгованості за комісією. З огляду на викладене, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Представник позивача за довіреністю Киричук Г.М. у судове засідання не з`явився, але в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково – у розмірі 6 265, 51 грн, в іншій частині у задоволенні позову просив відмовити за недоведеністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що13.12.2018 між ПАТ «ПУМБ», назву якого з 21.12.2018 було змінено на АТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредитну карту з кредитним лімітом 15 000, 00грн., який згодом збільшено до 25 000, 00 грн., шляхом підписання заяви № 2001195055801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. У заяві вказано реальну річну процентну ставку 47, 88 %, загальну вартість кредиту (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) – 12 577, 58 грн з розрахунку заборгованості у розмірі 10 000 грн та її наступним погашенням зі строком 12 місяців рівними платежами (а.с. 5).

Інших документів, зокрема паспорту споживчого кредиту, про погодження розміру процентної ставки у зв`язку із відкриттям (збільшенням) позичальнику кредитного ліміту, про існування такого документу позивач не заявляв у ході судового розгляду та не надав його копію.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Банк, звертаючись до суду з позовом, надав заяву від 13.12.2018 № 2001195055801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана відповідачем, а такожвитяг із публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка додана позивачем до позовної заяви, розумілась відповідачем та що він ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (комісії), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Також, позивачем не надано підписаної відповідачем публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої у справі №342/180/17 від 03.07.2019 року, анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, надана банком публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Разом із тим у заяві від 13.12.2018 зазначено реальну річну процентну ставку за користування кредитом, розмір щомісячних платежів від заборгованості, порядок погашення заборгованості (рівні платежі щомісяця). Зазначена заява підписана відповідачем.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заперечень щодо підписання указаної вище заяви відповідач не висловив, тому розмір процентів за користування кредитом на рівні 47,88% річних суд вважає доведеним. Такий розмір процентів також визнав представник відповідача у судовому засіданні.

Згідно з наведеним банком у позовній заяві розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 08.12.2020 становить 27 304, 15 грн, яка складається з: 21 978, 46 грн – заборгованості за кредитом, 5 302, 09 грн – заборгованості процентами, 23, 60 грн – заборгованості за комісією.

Разом із тим банком надано також виписку з особового рахунку відповідача за період з 15.12.2018 по 30.11.2020. Зіставивши відомості, викладені у колонці «Використане тіло» розрахунку та відображені у виписці операції зі зняття готівки та операцій покупки через POS-термінал вбачається, що 24.06.2019 року згідно з розрахунком відповідач використав кредитні кошти у розмірі 2 581, 73 грн, натомість у виписці не відображена така сума коштів як така, що витрачена на певні потреби. Крім цього, банк у тіло кредиту фактично включив проценти за «рекласифікацію стандартної заборгованості по основному боргу у прострочену по договору» (період з 30.11.2019 по 30.11.2020), що не було передбачено договором. Таким чином, підстави нарахування відповідних коштів позивачем не доведено, а тому вони не можуть бути стягнуті з відповідача.

Після зменшення тіла кредиту на ці суми, загальний розмір фактично отриманих відповідачем коштів за операціями зняття готівки та по операціях покупки через POS-термінал становить 43 804, 85 грн. Відтак, розрахунок представника відповідача невірний, адже до нього не включено всі операції згідно з банківською випискою (а.с.72-73). Крім цього, банком за рахунок тіла кредиту погашались проценти за користування кредитом згідно з випискою, щодо чого відповідачем та його представником не висловлено будь-яких заперечень. Тому сума тіла кредиту підлягає збільшенню на 6 782, 53 грн. Відтак, всього відповідачем отримано від банку 50 587, 38 грн, що збігається із зазначеними у виписці даними (а.с.19, на звороті).

Сторони визнають, що всі відображені у розрахунку банку операції щодо погашення кредиту (а.с.37) мали місце, представник відповідача жодних заперечень щодо порядку зарахування цих коштів не висловив, а відтак суд вважає доведеним, що загальна сума фактично сплачених відповідачем банку коштів за тілом кредиту станом на 23.06.2020 становила 24 496, 18 грн. Суд нагадує, що проценти фактично сплачував банк за рахунок тіла кредиту, а тому їх додаткове включення представником відповідача до розрахунку сплачених відповідачем коштів є неправильним (а.с.74-76). Крім цього у розрахунку представника відповідача деякі суми враховані кілька разів, а тому наданий ним розрахунок сплачених відповідачем коштів не відповідає дійсності та не береться судом до уваги.

Як слідує із наданого банком розрахунку заборгованість зі сплати відсотків виникла з 30.08.2019 і тривала до 30.11.2020. Разом із тим, суд погоджується із представником відповідача щодо того, що між банк скористався правом дострокового повернення всієї суми кредиту на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України, пред`явивши відповідачу письмову претензію 23.06.2020 (а.с.15-17).

З цього дня відповідач мав обов`язок повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження N 14-10 цс 18) звернула увагу судів на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після 23.06.2020 інтереси позивача можуть бути забезпечені положеннями частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (охоронні правовідносини).

Таким чином, кількість днів прострочення сплати заборгованості за кредитним договором за період з 30.08.2019 по 23.06.2020 становить 299 днів.

Заборгованість за тілом кредиту на цей день становила 26 091, 20 грн (50 587, 38 – 24 496, 18 = 26 091, 20).

Отже, розмір заборгованості за процентами за вказаний період складає 10 375, 69 грн (26 091, 20 х 47,88%) : 360) х 299 днів.

Така формула розрахунку узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 лютого 2021 року по справі № 285/3500/19.

У подальшому у межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса із заробітної плати відповідача стягнуто 12 835, 00 грн у період з вересня 2020 року по листопада 2020 у рахунок погашення кредиту згідно з листом приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. від 12.02.2021 №5297 (а.с.88). Згідно з наданим банком розрахунком їх надходження позивач визнає, вони були враховані ще при поданні позову, а саме 3 платежі (09.10.2020, 11.11.2020) у рахунок погашення процентів на загальну суму 9 561, 56 грн.

Таким чином решта заборгованості за процентами становить 814,13 грн (10 375, 69-9 561, 56= 814,13).

Крім цього, позивач також визнає з огляду на зміст розрахунку, що до нього надійшло два платежі у рахунок погашення тіла кредиту (09.10.2020, 11.11.2020) на загальну суму 2 997, 04 грн. Отже тіло кредиту при поданні позову обчислено банком з урахуванням цих сум, та становить 21 978, 46 грн. Така сума тіла кредиту відповідачем не спростована належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню з нього.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 21 978, 46 грн за простроченим тілом кредиту та 814,13 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, а всього 22 792, 59 грн.

Разом із тим, пред`являючи позов, позивач просив стягнути з відповідача комісію у розмірі 23, 60 грн.

З цього приводу суд відмічає, що в заяві від 13.12.2018 така умова договору як комісія за певні умови не зазначена. Крім цього, з матеріалів справи, зокрема виписки з особового рахунку відповідача не вбачається, за які конкретно послуги нараховано комісію, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову – у загальному розмірі 22 792, 59 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 1 754, 68 грн. (83, 48%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207, 212, 509, 525, 526, 530, 536, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.7, 10, 12-13, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 792 грн 59 коп (двадцять дві тисячі сімсот дев`яносто дві гривні 59 копійок).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір в розмірі 1 754 грн 68 коп (одна тисяча сімсот п`ятдесят чотири гривні 68 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829, рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 30 вересня 2021 року.

Суддя