Рішення № 10000997, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 40/98                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вагер”, м. Луганськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс-сервіс”, м. Маріуполь

про стягнення 1198073 грн. 80 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Ямпольський В.О.- директор

Ямпольський Г.В.- юрисконсульт

від відповідача: Мошенко С.ВІ. – адвокат

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін у судовому засіданні по справі з 13 год. 40 хвил. 08.06.10р. до 14 год. 10 хвил. 08.06.10р. згідно частини 4 статті 77 ГПК України було оголошено перерву.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вагер”, м. Луганськ звернулося до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс-сервіс”, м. Маріуполь про стягнення з відповідача суми основного боргу з орендної плати в сумі 1117158 грн. 47 коп., трьох процентів річних в сумі 6687 грн. 10 коп., інфляційних в сумі 27 418 грн. 62 коп. за прострочення виконання грошових зобов’язань згідно договору оренди майна з правом викупу від 31.08.09р. та збитків в сумі 46809 грн. 61 коп. від зайво сплачених установі банку відсотків за кредитним договором.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу, трьох процентів річних та інфляційних. Щодо стягнення з нього збитків в сумі 46809 грн. 61 коп., нібито зайво сплачених відсотків за кредитним договором установі банку, вважає позовні вимоги в цій частині позову хибними, оскільки позивачем не доведено складову збитків, у тому числі зв’язок між неналежним виконанням зобов’язань за договором оренди та не сплатою банку відсотків.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач відповідно до вимог статті 22 ГПК України уточнив період прострочення грошового зобов’язання щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 6687 грн. 10 коп. за період з 29.10.09р. по 01.04.10р. Крім того, надав суду клопотання про відмову від позову у частині стягнення з відповідача збитків в сумі 46809 грн. 61 коп. від зайво сплачених установі банку відсотків за кредитним договором. Останньому роз’яснені наслідки його процесуальних дій.

Відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому вона прийнята судом. З урахуванням викладеного, провадження у справі щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 46809 грн. 61 коп. від зайво сплачених установі банку відсотків за кредитним договором, слід припинити за ознаками пункту 4 статті 80 ГПК України, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Позов мотивовано тим, що 31.08.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Вагер”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Тофіс-сервіс, далі Орендарю, було укладено оренди майна з правом викупу.

Відповідно до пунктів 1.1.1.2 укладеного договору Орендодавець передав майно - транспортні засоби у вигляді вантажних тягачів (сідловин) та напівпричепів (тентованих), а Орендар прийняв у строкове платне користування майно, та зобов’язався сплачувати за нього орендну плату.

Факт передачі майна у користування, як це передбачено пунктами 5.1 договору, підтверджено актами прийому-передачі від 02.09.09р. за №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, де визначені його індивідуально-визначені ознаки. Відповідно до вимог пунктів 4.1, 4.2 договору сторони встановили розмір орендної плати, яка дорівнює 200000 грн. на місяць, з урахуванням ПДВ.

Порядок внесення орендних платежів визначено сторонами у пункті 4.4 договору. Так, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 28-го числа кожного поточного місяця. Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Первинні документи, надані представником позивача підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що свої зобов’язання за договором оренди майна Орендар не виконав, і на час його дії за ним за період з 28.11.09р. по 28.03.10р. утворився основний борг з орендної плати в сумі 1117158 грн. 47 коп., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання , позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 6687 грн. 10 коп. за період з 29.10.09р. по 01.04.10р., та інфляційних в сумі 27418 грн. 62 коп.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Обов’язки щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані. Актом звірки розрахунків підписаного сторонами без зауважень та пропозицій станом на 21.04.10р., підтверджено сума основного боргу з орендної плати в розмірі 1117158 грн. 47 коп. на користь позивача.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором, і це підтверджено відповідачем у судовому засіданні.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 1117158 грн. 47 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не встановлено договором, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 6687 грн. 10 коп. за період з 29.10.09р. по 01.04.10р. та інфляційних в сумі 27 418 грн. 62 коп. за період з жовтня 2010 року по лютий 2010 року прострочення грошового зобов’язання згідно договору оренди майна з правом викупу від 31.08.09р. , також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно приписів частини п’ятої статті 49 ГПК України.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 33, 36, ч. 3 ст. 43, 44, 49, ч. 4 ст. 77, п. 4 ст. 80, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вагер” щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ Тофіс-сервіс” збитків в сумі 46809 грн. 61 коп. від зайво сплачених у станові банку відсотків за кредитним договором - припинити.

2. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Вагер” до товариства з обмеженою відповідальністю „ Тофіс-сервіс” задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ Тофіс-сервіс”, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Енгельса, буд. 60, п/р 26002900177822 у філії ПУМБ м. Маріуполь, МФО 304706, ід. код 34843227, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „ Вагер”, 91007, м. Луганськ, вул. 7-й Лутугінський проїзд, 8, п/р 26003124 у Східно-Промисловому комерційному банку м. Луганська, МФО 304706, ід. код 21756498, основний борг з орендної плати в сумі 1117 158 грн. 47 коп., три процента річних в сумі 6 687 грн. 10 коп., інфляційні в сумі 27 418 грн. 62 коп., витрати по державному миту в сумі 11512 грн. 63 коп. та забезпечення судового процесу в розмірі 226 грн. 77 коп., видавши наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 10.06.10р.