Рішення № 10000953, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 38/55                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод” м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Єнакіївський котельно-механічний завод” м.Єнакієво, Донецька область

про стягнення 1927,49грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Авксентьєва О.О. – за дов. №56/17 від 13.01.2010р.

від відповідача: Лазебна О.М. – за дов. №10 від 14.04.2010р.

Суть спору:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Донецький металопрокатний завод” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський котельно-механічний завод” м.Єнакієво, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 1668,6грн., 3% річних у розмірі 53,49грн., інфляційні у розмірі 205,4грн., а всього у розмірі 1 927,49грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги накладною на відвантаження №84цми від 21.05.2008р., видатковою накладною №84цми від 21.05.2008р., довіреністю серії ЯОЦ №722845 від 21.05.2008р. на отримання товару, податковою накладною від 21.05.2008р., рахунком №84цми від 21.05.2009р., банківськими виписками, листом №61/1-3684 від 22.12.2008р. щодо оплати заборгованості, доказами направлення листа відповідачу, правовстановлюючими документами тощо.

17.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/1306 від 12.03.2010р., з якого вбачається, що станом на 12.03.2010р. Відкрите акціонерне товариство „Єнакіївський котельно-механічний завод” значиться як юридична особа (ідентифікаційний код 01412383) та розташоване за адресою: 86406, Донецька область, м.Єнакієве, вул. Водопровідна,1. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач 24.03.2010р. надав супровідний лист, в якому просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи. Лист та додаткові документи судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

14.04.2010р. на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №70 від 14.04.2010р., в якому останній зазначив, що зборами акціонерів ВАТ „Єнакіївський котельно-механічний завод” прийнято рішення про ліквідацію підприємства (протокол №13 загальних зборів акціонерів від 31.08.2009р.)

01.09.2009р. були внесені у ЄДР відомості про прийняття рішення про ліквідацію та призначення ліквідаційної комісії, строків для пред’явлення претензій кредиторів, про що опубліковано у Бюлетені державної реєстрації №133(18) від 15.09.2009р. Строк для пред’явлення претензій кредиторів склав 2 місяця з моменту опублікування інформації з 15.09.2009р. по 15.11.2009р. реєстр кредиторів був сформований 17.11.2009р.

Як зазначив у відзиві відповідач, позивач з претензією про включення заборгованості у реєстр кредиторів до ліквідаційної комісії не звертався ні у встановлені строки ні після їх закінчення.

          Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

          14.04.2010р. у судовому засіданні сторони звернулися до суду з клопотанням, в якому просять суд продовжити строк вирішення спору на 2 місяця, яке судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

          Ухвалою господарського суду від 14.04.2010р. строк вирішення спору було продовжено на 2 місяця до 03.07.2010р., у порядку до вимог ст.69 ГПК України.

12.05.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшов лист №1019/16 від 12.05.2010р. в якому позивач зазначив, що ним листом №61/1-3684 від 22.12.2008р. була пред’явлена відповідачу вимогу про сплату заборгованості у розмірі 1668,60грн. у семиденний строк з моменту її отримання. Однак, вимога позивача була залишена без відповіді та виконання.

Таким чином, на думку позивача, на момент призначення ліквідаційної комісії позивач вже був наявним кредитором відповідача.

Відповідач у порушення частини 3 ст.60 Господарського кодексу України, не повідомив позивача про ліквідацію, у зв’язку з чим позбавив позивача можливості заявити свої вимоги про стягнення заборгованості саме ліквідаційній комісії.

Таким чином, у листі №1019/16 від 12.05.2010р. позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 1668,60грн., 3% річних у розмірі 53,49грн. та інфляційні у розмірі 205,40грн.; відновити строк для пред’явлення претензій кредитором; зобов’язати ліквідаційну комісію включити вимоги кредитора щодо стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 1668,60грн., 3% річних у розмірі 53,49грн. та інфляційні у розмірі 205,40грн. до реєстру вимог кредиторів ВАТ “Єнакіївський котельно-механічний завод” м.Єнакієво.

Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

08.06.2010р. відповідач надав суду письмові пояснення №109 від 04.06.2010р. в яких зазначив, що визнає позовні вимоги у сумі 1927,49грн. та зобов’язується по рішенню господарського суду Донецької області включити вимоги позивача в сумі 1927,49грн. до реєстру кредиторів 4 черги.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецький металопрокатний завод” (далі – позивач) 21.05.2008р. відпустив Відкритому акціонерного товариства “Єнакіївський котельно-механічний завод” (далі – відповідач) маломірний прокат (далі - товар) у кількості 2,94т. на загальну суму 13 626,90грн. що підтверджено накладною №84цми від 21.05.2008р.

Відповідач прийняв товар зазначений у накладній №84цми від 21.05.2008р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вказаній накладній.

З боку відповідача, товар отримав Гайворонскою Н.В., що діяла на підставі довіреності ЯОЦ №722845 від 21.05.2008р., якою останню уповноважили на прийняття від Відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод” цінностей.

Прийнятий товар був оплачений відповідачем частково в сумі 11958,30грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

22.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №61/1-3684 від 22.12.2008р., в якій просив у семиденний термін з моменту отримання вимоги перерахувати суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 1668,60грн. Направлення відповідачу вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром листів від 22.12.2008р.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1668,60грн.

Також позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних в розмірі 53,49грн. та інфляційних у розмірі 205,40грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження заявлених позовних вимог посилається на накладну на відвантаження №84цми від 21.05.2008р., видаткову накладну №84цми від 21.05.2008р., довіреність серії ЯОЦ №722845 від 21.05.2008р. на отримання товару, податкову накладну від 21.05.2008р., рахунок №84цми від 21.05.2009р., банківські виписки, лист №61/1-3684 від 22.12.2008р. щодо оплати заборгованості, докази направлення листа відповідачу, правовстановлюючими документами тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №70 від 14.04.2010р. та письмові пояснення №109 від 04.06.2010р.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі видаткової накладної в якій містяться всі істотні умови: асортимент, ціна, кількість, вартість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання накладної.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 22.12.2008р. звернувся до відповідача з вимогою №61/1-3684 від 22.12.2008р., в якій просив у семиденний термін з моменту отримання вимоги перерахувати суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 1668,60грн. Направлення відповідачу вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром листів від 22.12.2008р.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар, вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 1668,60грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 12.01.2009р. по 05.02.2010р. у розмірі 53,49грн. та інфляційні за період з січня по грудень 2009р. у розмірі 205,40грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних за прострочення грошового зобов’язання по договору. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд не розглядає по суті вимоги позивача викладені в листі №1019/16 від 12.05.2010р., оскільки вказаний лист не є заявою про зміну підстав або предмету позову, або заявою про збільшення розміру позовних вимог в розумінні ст. 22 ГПК України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.174 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 655- 697 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський котельно-механічний завод” м.Єнакієво, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 1668,6грн., 3% річних у розмірі 53,49грн., інфляційних у розмірі 205,4грн., а всього у розмірі 1 927,49грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський котельно-механічний завод” м.Єнакієво, Донецька область (86406, Донецька область, м.Єнакієве, вул. Водопровідна, 1, п/р 260073197 у ОД Райффайзен банк „Аваль” в м.Донецьку, МФО 335076, ЄДРПОУ 01412383) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод” м.Донецьк (83009, м.Донецьк, вул. Новоросійська, 13 п/р 26001198001531 у ДФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 05838512) заборгованість у розмірі 1668,6грн., 3% річних у розмірі 53,49грн., інфляційні у розмірі 205,4грн., державне мито у розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.06.2010року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя