Рішення № 10000583, 11.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 червня 2010 р. Справа 12/50-10

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 та 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570; представник - Олішевський Д.А. - АДРЕСА_2) НОМЕР_2

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 1 560448,11 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Олішевський Д.А. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1 498 902,10 грн. - еквівалент 187 597,26 дол. США - заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за кредитним договором № 08/07-099 від 30.08.2007р. та 75 945,08 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані наступним: 30.08.2007 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №08/07-099, відповідно до умов якого Позивач надав, а Відповідач отримала кредит у розмірі 160 000,00 доларів СІЛА (сто шістдесят тисяч доларів США 00 центів) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,1% на рік, та з терміном погашення до 25.08.2010р..

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" належним чином виконало перед відповідачем свої зобов"язання, надавши, відповідно до умов кредитного договору №08/07-099 від 30.08.2007 р. кредит у розмірі - 160 000,00 доларів США (сто шістдесят тисяч доларів США 00 центів).

Ухвалою суду від 15.03.2010р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 08.04.2010р.

Ухвалою суду від 08.04.2010р. розгляд справи відкладено на 11.05.2010р.

Ухвалою суду від 11.05.2010р. розгляд справи відкладено на 10.06.2010р., в зв'язку з неявкою представників сторін та ненадання ним витребуваних документів.

Відповідач в судове засідання 10.06.2010р., як і в попереднє, не з'явився, відзиву та витребуваних судом документів не надав.

Ухвали суду від 15.03.2010 р., 08.04.2010р. від 11.05.2010 р., які надіслані йому за вказаною у позовній заяві адресою ( АДРЕСА_1), повернуті підприємством зв'язку з відміткою, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Державним реєстратором Вінницької міської ради Копчук І.В. надано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача - Фізичної особи - ОСОБА_2 є АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 93 ЦК України , абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року місцезнаходженням юридичної особи (до яких згідно зі ст. 1 ГПК України відносяться громадяни, які у встановленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності) - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).

Отже місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу саме за цією адресою, що є належним повідомленням його про час і місце розгляду справи і у випадку неотримання їх з вини відповідача, який не подав відомості про зміну місцезнаходження реєструючому органу та позивачу як контрагенту за договором.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 10.06.2010р. представник позивача подав уточнену позовну заяву від 10.06.2010р. до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Фірми "ІВО+КГ у формі товариства з обмеженою відповідальністю", в якій він просить суд: в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №08/07-099 від 30.08.2007 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у розмірі 1 467 712,84 грн. - еквівалент 185 551,56 доларів США (за курсом 7,91 грн./І дол. США відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/215 від 09.06.2010 року) звернути стягнення на предмет іпотеки: цілу частку магазину з прибудовами загальною площею 194,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" з укладанням від імені Відповідача 2 (Фірма "ІВО+КГ" у формі ТОВ) договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Уточнена позовна заява мотивована тим, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №08/07-099 від 30.08.2007 було укладено договір іпотеки від 30.08.2007 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Іпотекодержатель) та Фірмою "ІВО+КГ" (іпотекодавець). Даний договір іпотеки нотаріально засвідчений Рудик В.В. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 30.08.2007р. та зареєстрований в реєстрі за № 9045.

Згідно п.7 договору іпотеки від 30.08.2007р. В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно - цілу частку магазину з прибудовами загальною площею 194,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Нерухоме майно належить Іпотекодавцеві на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим Безпалюк Л.С. Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу.

Згідно пункту 18.8.1 Іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язання передбачених кредитним договором не будуть виконані.

Дана заява, на підставі ст. 22 ГПК України, судом не прийнята, оскільки по суті є заявою про одночасну зміну предмета і підстави позову, що суперечить вимогам вказаної статті ГПК.

В судовому засіданні 10.06.2010р. оголошено перерву до 11.06.2010р. для перевірки розрахунків ціни позову.

В судове засідання 11.06.2010 р. з'явився представник позивача.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву від 11.06.2010 р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 1 485 188,70 грн. заборгованості за кредитним договором (1266704 грн. кредиту, 202289,15 грн. відсотків, 16195,6 грн. пені за порушення строків сплати процентів) та штраф відповідно до п.5.8 кредитного договору в розмірі 75 259,41 грн. Також ним надано суду докази направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

30.08.2007 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Позичальник) укладено кредитний договір №08/07-099 (далі - Договір).

Розділом А Договору передбачені істотні умови кредитування, а саме: ліміт даного кредитного договору: 160 000,00 дол.США (п.А.1. Договору); строк повернення кредиту - 25 серпня 2010 р. (п.А.3.); за користування кредитом Позичальник сплачує відсотки в розмірі 13,6% річних (п.А.6.); при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань по погашенню кредиту Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.А.7); датою сплати відсотків є 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору, якщо інше не передбачене п.7.3. При несплаті відсотків у вказаний строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору відповідно п.2.3.2 (п.А.8.).

Відповідно до п.п. 2.1.2. Договору Банк надає кредит шляхом перерахування кредитних коштів на основі розрахункових документів Позичальника в сумі 160 000,00 дол. США строком з 30.08.2007р. по 25.08.2010р. зі сплатою 13,6 % річних для поповнення обігових коштів підприємства.

Згідно з п.2.2.14 Договору Банк, зокрема у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов"язань, передбачених умовами цього Договору, на свій розсуд, має право: змінити умови договору - вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором в повному об'ємі шляхом надіслання повідомлення. При цьому, відповідно до ст.212, 611, 651 ЦК України, по зобов'язанням, строки виконання яких не настали, строками настання вважаються дати, вказані в повідомленні. В цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його використання, повністю виконати інші зобов'язання за договором.

Розділом 4 Договору визначений порядок розрахунків.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється до повного погашення кредиту на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 4.11 Договору).

Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процекнтів, пр цьому проценти розраховуються на непогашену чатсину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День погашення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається (п. 4.12 Договору).

Так, у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки за даним договором припадає на вихідний або святковий день, вказані платежі мають бути проведені в банківський день, який передує вихідному або святковому дню (п.4.7. Договору).

Відповідно до п.4.8. Договору погашення кредиту, сплата відсотків за даним договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за даним договором здійснюється в гривні відповідно до умов даного договору.

Розділом 5 Договору передбачена відповідальність сторін.

Так, відповідно до п.5.1. Договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2., 4.1,4.2, 4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 Позичальник виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який виплачується пеня.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.5.1., 5.2., 5.3., здійснюється на протязі трьох років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Позичальником.

При порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, що призвело до звернення Банку в судові органи, Позичальник сплачує Банку штраф, що вираховується наступною формулою: 1 000,00 грн. + 5% від суми позову (п.5.8. Договору).

Даний Договір в частині п.4.4. вступає в силу з моменту підписання даного договору, в інших частних - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на користування кредитом в межах вказаних в них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами по даному договору (п.6.1. Договору).

29.01.2009 р. сторонами підписано Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 08/07-099 від 30.08.2007р., внесено зміни до п.А (істотні умови кредитування). Договору, п.п.2.2.16 та п. 4.1. ,п. 5.1 та доповнено п. 2.1 та п. 2.2 Договору (а.с.14-15).

Так, пункт А.3 Договору викладено у такій редакції: "Термін повернення кредиту "25" серпня 2010 р. Згідно зі ст. 212, 651 ГКУ при порушенні Позичальником будь-якого із зобов"язань має право змінити умови договору, встановивши інший строк повернення кредиту. При непогашенні заборгованості за даним договором у термін, зазначений в повідомленні, вся забогованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов"язань, терміном повернення кредиту є "25" серпня 2010 р."; пункт А.6 - у такій редакції "За користування кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 19,1 (дев"ятнадцять цілих одна десята)% річних".

На виконання умов Кредитного договору, позивач надав відповідачу кошти в сумі 160 000,00 доларів США (сто шістдесят тисяч доларів США 00 центів). Підтвердженням є ордери-розпорядження на перерахування вказаної суми та витяг з особового рахунку відповідача.

Відповідач свої зобов'язання порушив, а саме: допустив заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.

26.01.2009 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" надіслав відповідачу претензію (вих.№1/9-503) із зазначенням суми заборгованості за кредитом та вимогою розглянути її та надати відповідь у передбаченому законодавством порядку.

28.01.2009 року відповідач отримав вищевказану претензію, що підтверджується повідомленням про її отримання, однак відповіді на претензію не дав, заборгованість за кредитом не погасив.

21.04.2010 р. відповідачеві Банком була надіслана вимога № 1/9-105 про дострокове повернення кредиту, у зв"язку з порушенням умов кредитного договору.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 08/07-099 від 30.08.2007р. становить: 160 000,00 дол.США - з повернення кредиту та 25 551,56 дол.США - зі сплати відсотків (остання заборгованість утворилась за період з 08.07.2008 р. по 03.12.2009 р.

Наведене стверджується:

- Кредитним договором № 08/07-099 від 30.08.2007р та Договором № 1 від 29.01.2010р. про внесення змін до Кредитного договору № 08/07-099 від 30.08.2007р. ;

- ордерами-розпорядженнями № 1 від 31.08.2007р., № 2 від 31.08.2007р., № 1 від 14.09.2007р., № 1 від 08.11.2007р., № 1 від 27.12.2007р., № 1 від 13.05.2008р., № 1 від 05.06.2008р., № 1 від 02.07.2008р.;

- банківськими виписками по особовому рахунку відповідача;

- розрахунком ціни позову (а.с. 16-17);

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) глави 71 (позика, кредит, банківський вклад) ЦК України .

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначенні не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Датою платежу вважається дата прийняття судового рішення.

Такої думки притримується Вищий господарський суд України зокрема у постанові від 14.01.2010 р. по справі 11/70-09 (номер у Єдиному реєстру судових рішень 7608962).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованости за кредитом та відсотками підлягають задоволенню у сумах, відповідно, 1 266 704,00 грн. боргу з повернення кредиту (160000 дол. США * 7,9169 грн. (курс 1 дол. до гривні на 11.06.2010 р.) та 202 289,15 грн. боргу зі сплати процентів (25551,56 дол. США *7,9169 грн. (курс 1 дол. до гривні на 11.06.2010 р.).

Позивачем, за неналежне виконання зобовязань за кредитним договором пред'явлено до стягнення з відповідача 16 195,60 грн.- еквівалент 2 045,70 дол.США пені за порушення строків повернення кредиту за період з 18.11.08 р. по 03.12.09 р. та 75 259,41 грн. - 9 379,86 дол.США+1000 грн. штрафу на підставі п.5.8 Договору.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2., 4.1,4.2, 4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 Позичальник виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У разі якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.

Визначена у вказаний спосіб сума пені (розрахунок міститься у справі) є меншою ніж підтримані позивачем позовні вимоги у цій частині частині.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення пені за порушення строків сплати відсотків підлягають задоволенню в межах підтриманих позивачем позовних вимог у сумі 16 195,60 грн.

До стягнення пред"явлено також 75 945,08 грн. штрафу на підставі п. 5.8 Договору, що нарахований за наступною формулою: 1 000,00 грн. + 5% від суми позову, за порушення Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, що призвело до звернення Банку в судові органи.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, сума штрафу, відповідно до законодавства, не може визначатись сумою позову, яка визначається позивачем на свій розсуд, і можливість стягнення штрафу не може обумовлюватись зверненням у судові органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з наведеного, п. 5.8 Договору суперечить положенням ст. 549 ЦК України.

Відповідно до п.1 ст. 83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов"язаний з предметом спору договір, який суперечить чинному законодавству.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що п. 5.8 Договору підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 549, ч. 1 ст.203, ч. 1 ст. 215 ЦК україни.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам. При визначені суми судових витрат, що підлягають відшкодуванню з відповідача, суд виходить з суми боргу, визначеної за курсом долара до гривні на день подання позову та відносить на відповідача визначені у такий спосіб судові витрати у повному обсязі на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дійвідповідача, який порушив умови кредитного договору.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 83 (п. 1, п. 5), 84,115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Визнати недійсним пункт 5.8 укладеного між сторонами Кредитного договору № 08/-7-099 від 30.08.2007 р.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 та 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 1 266 704,00 грн. (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч сімсот чотири гривні) боргу з повернення кредиту, 202 289,15 грн. (двісті дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять гривень 15 коп.) боргу зі сплати відсотків, 16195,60 грн. (шістнадцять тисяч сто дев"яносто п"ять гривень 60 коп.) пені, 14973,52 грн. (чотирнадцять тисяч дев"ятсот сімдесят три грн. 52 коп.) витрат на сплату держмита та 224,39 грн. (двісті двадцять чотири грн. 39 коп.) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3- позивачу - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ( 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, та представнику - Олішевському Д.А. - АДРЕСА_2)

4 - відповідачу - ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)