
Номер справи 623/2627/21
Номер провадження 1-кс/623/1039/2021
УХВАЛА
іменем України
30 вересня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - слідчого судді Бєссонової Т.Д.,
за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,
прокурора Козир М.В.,
слідчого Осіпова С.С.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Осіпова С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, зі слів підозрюваного хворіє на гепатит С, не працюючого, раніше неодноразово судимого:
- 02 липня 1996 року Ізюмським міським судом Харківської області за частинами 2, 3 статті 140 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі статті 45 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 20 серпня 2001 року Ізюмським міським судом Харківської області за частиною 2, частиною 3 статті 140, статтею 215-3, частиною 2 статті 44, статтею 42 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі статті 45 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, штраф 680 гривень;
- 15 березня 2002 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 296, частиною 1 статті 194, частиною 2 статті 185, статтями 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 12 січня 2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 3 статті 296 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 15 лютого 2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 3 статті 296, частиною 1 статті 122, статтями 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 28 лютого 2017 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном на 2 роки;
- 21 березня 2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 309, статтею 71 КК України, до 6 років позбавлення волі, ухвалою Харківської апеляційного суду від 21 березня 2019 року вирок суду від 21 березня 2018 року змінено і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі;
- 27 квітня 2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 289, частиною 3 статті 185, частинами 1, 4 статті 70 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, звільнений по відбуттю строку покарання 26 червня 2020 року;
-16 вересня 2021 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 309 КК України до 2 років позбавлення волі (вирок суду не набрав законної сили);
який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220320000358 від 05 липня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України,
в с т а н о в и в:
30 вересня 2021 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Осіпова С.С., погоджене з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Козир М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.
В провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження №12021221070000358, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 липня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став та знов скоїв аналогічні злочини.
Так, ОСОБА_1 , повторно, 05 липня 2021 року, близько 10 години 30 хвилин, діючи з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на заволодіння транспортним засобом, з метою збагачення, зайшов на територію неогородженого домоволодіння АДРЕСА_2 , та при відсутності власника та інших осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не замічені, заволодів мопедом Suzuki Lets 2, що належить потерпілому ОСОБА_2 , чим завдав останньому матеріальну шкоду на суму 7016 гривень 40 копійок, після чого покинув місце злочину та розпорядився транспортним засобом на власний розсуд.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Крім цього, ОСОБА_1 , точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, у невстановленому в ході досудового розслідування місці зірвав рослини маку та дикорослі рослини коноплі, тим самим, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, діючи умисно та протиправно, придбав особливо небезпечні наркотичні засоби, які приніс за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з яких у невстановленому досудовому розслідуванні місці виготовив особливо небезпечні наркотичні засоби – концентрат з макової соломи та канабіс, які зберігав для власних потреб, без мети збуту за вищевказаною адресою до 21 липня 2021 року.
21 липня 2021 року, в період часу з 07 години 06 хвилини до 09 години 12 хвилини, на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 липня 2021 року, в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області виявлено та вилучено: 18 полімерних пляшок з рідиною коричневого кольору, які є особливо небезпечним наркотичним засобом – концентратом макової соломи, загальною масою 62,2344 грам, маса якої у перерахунку на суху речовину складає 5,3254 грам, 4,1215 грам, 2,8010 грам, 2,0984 грам, 3,5315грам, 3,4440 грам, 2,6879 грам, 4,5684 грам, 2,0482 грам, 4,6783 грам, 2,6935 грам, 5,0798 грам, 2,2650 грам, 2,3037 грам, 2,2111 грам, 1,7046 грам, 2,1788 грам, 8,4933 грам, що згідно з Таблицею 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188 є великим розміром, та 2 паперові згортки і картонну коробку з речовиною рослинного походження, коричнево-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс, загальною масою 5,8438 грам, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,3584 грам, 0,4562 грам та 5,0292 грам, полімерну пляшку з металевою кришкою з нашаруванням речовини коричневого кольору, яке містить у своєму складі особливо-небезпечний наркотичний засіб – екстракт канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 0,5503 грам, які ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, незаконно придбав, виготовив та зберігав за вищевказаною адресою, для власних потреб, без мети збуту.
На підставі викладеного ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, тобто у незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , 22 вересня 2021 року, приблизно о 12 годині, точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою збагачення, через паркан, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 , та, пошкодивши запірний пристрій дверей, проник до будинку, який розташований на території вказаного домоволодіння, з якого, при відсутності власника та інших осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не помічені, з корисливих мотивів, таємно викрав два алюмінієвих бідони, вартістю 369 гривень 00 копійок та 500 гривень 00 копійок, що належать потерпілому, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 869 гривень 00 копійок, після чого покинув місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
В сукупності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України.
23 вересня 2021 року строк досудового розслідування по кримінальному провадженню було продовжено в.о. керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дмитренком Р.М. до 3 місяців, а саме до 28 жовтня 2021 року.
28 вересня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень-злочинів.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події, протоколом обшуку, протоколом допиту потерпілих та свідків, висновком судово-хімічної експертизи.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив декілька кримінальних правопорушень-злочинів в тому числі і тяжких, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, на даний час офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, не одружений та не має міцних соціальних зв`язків, таким чином наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень - злочинів, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, у вчиненні яких підозрюється, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, слідчий вважає наявними правові підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з огляду на те, що він доглядає за своєю матір`ю ОСОБА_4 , 1946 року народження, яка потребує постійного догляду, на підтвердження чого надав копію паспорта своєї матері, копію свідоцтва про його народження та копію довідки №1933 від 27 грудня 2017 року про те, що ОСОБА_4 зверталась до сімейного лікаря та через свій стан потребує постійного стороннього догляду.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення клопотання, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання обґрунтованим ризикам.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність стійких соціальних зв`язків, який ніде не працює та не має постійного доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та проти власності, підозрюється у скоєнні аналогічних кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії тяжких злочинів, що свідчить про те, що він продовжує свою злочинну діяльність, тому слідчий суддя вважає, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, особисте зобов`язання, не може бути застосовано, оскільки особа підозрюваного не заслуговує на довіру, відсутні міцні соціальні зв`язки в місці проживання в Україні, у разі визнання винуватим загрожує покарання, пов`язане з позбавленням волі; особиста порука не може бути застосована, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості та додаткові відомості не надані підозрюваним про осіб, які заслуговують на довіру та могли б виступити в якості поручителів; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю.
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
З урахуванням вищевикладеного необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Посилання підозрюваного на той факт, що його мати ОСОБА_4 потребує постійної сторонньої допомоги через стан здоров`я та він за нею доглядає, тому просить застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, судом не приймаються до уваги, оскільки в судовому засіданні на підтвердження вказаних доводів підозрюваним надана лише копія довідки про звернення до лікаря в грудні 2017 року, інших доказів його заперечень та доводів стосовно виду запобіжного заходу суду не надано.
При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваним не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваного у місцях позбавлення волі.
Оскільки, про підозру ОСОБА_1 повідомлено 28 вересня 2021 року, строк досудового розслідування з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину становить два місяці, тому слідчий суддя вважає, що міру запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно обрати в межах строку досудового розслідування з 30 вересня 2021 року по 28 жовтня 2021 року.
Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 142 740 гривень (2379 х 60 = 142 740 гривень).
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Осіпова С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 29 днів в межах строку досудового розслідування з 30 вересня 2021 року по 28 жовтня 2021 року включно.
Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 142 740 (сто сорок дві тисячі сімсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України у Харківській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО отримувача 820172, р/р ua208201720355299002000006674 (призначення платежу: застава, справа № 623/2627/21; провадження № 1-кс/623/1039/2021).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 жовтня 2021 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова
Судове рішення № 100005208, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 30.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 623/2627/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: