Ухвала суду № 100004477, 30.09.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15395/21

Провадження № 1-кс/344/6086/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., з участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., прокурора Богачка О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Федіва І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Король Катерини Василівни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021091780000015 від 11.08.2021, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1,2 ст. 307 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Яремче, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з середньою освітою, який проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України на посаді пожежника пожежної роти військової частини А1807 у військовому званні солдат, раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий Король К.В., звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Богачко О.О., в якому просить обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи злочинний умисел на придбання, зберігання та подальший збут психотропної речовини – амфетаміну, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, керуючись корисливим мотивом, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін в кількості 0,0966 грама, яку включено до списку № 2 таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, зберігав її з метою збуту при собі, після чого, 09.09.2021 приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку № 14-А, що по вул. Грушевського в м. Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області, незаконно збув громадянину ОСОБА_2 за грошову винагороду в сумі 500 (п`ятсот) гривень вказану психотропну речовину, чим вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України.

Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи злочинний умисел на придбання, зберігання та подальший збут психотропної речовини – амфетаміну, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, керуючись корисливим мотивом, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін в кількості не менше, ніж 0,1 грама, яку включено до списку № 2 таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, зберігав її з метою збуту при собі, після чого, 27.09.2021 приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи в салоні автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався від будинку № 47-А, що по вул. Лепкого в м. Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області, до будинку АДРЕСА_1 , повторно незаконно збув громадянину ОСОБА_2 за грошову винагороду в сумі 500 (п`ятсот) гривень вказану психотропну речовину, чим вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

27.09.2021 о 16 год. 08 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто дані злочини відносяться до категорії тяжких злочинів.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній усвідомлює, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин, за які передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі; має можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні йому відомі; має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування; може вчинити інші кримінальні правопорушення, а саме продовжити займатися незаконним збутом психотропних речовин, а також може вчинити нез`явлення на військову службу понад десять діб або дезертирство, так як останній проходить військову службу за контрактом, і у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою або цілодобовим домашнім арештом, солдат ОСОБА_1 зобов`язаний продовжити проходження військової служби.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що солдат ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, пов`язаних із незаконним систематичним збутом психотропних речовин, що підриває авторитет Збройних Сил України та призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на свідків, чинити перешкоди слідству шляхом спілкування з іншими особами, вчиняти дії для знищення речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_1 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

Враховуючи обставини кримінального провадження, із яких випливає, що солдат ОСОБА_1 вчинив дії, пов`язані із незаконним збутом психотропних речовин - амфетаміну, а також майновий та сімейний стан останнього, вбачається необхідність у разі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задоволити, заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час. Зазначив, що у випадку обрання такого підозрюваний не отримуватиме заробітну плату, тому посилання сторони захисту на те, що у він матиме можливість утримувати сім`ю є необґрунтованим Разом з тим, як військовослужбовець він має обов`язок заступати у нічні наряди, чого не зможе виконати. Також спірним є питання щодо адреси проживання підозрюваного, за якою в випадку застосування такого запобіжного заходу буде здійснюватись контроль, адже на одному подвір`ї є два будинки, номер того, в якому проживає ОСОБА_1 точно не встановлено.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи такий надмірно суворим. Просить обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід - нічний домашній арешт. Також, вважає, що важливою обставиною є те, що ОСОБА_1 має сім`ю, відповідно наявний обов`язок піклуватися про них, та у випадку застосування такого запобіжного заходу він матиме можливість продовжити несення служби. У випадку, якщо суд дійде висновку, про необхідність задоволення клопотання прокурора, просить зменшити розмір застави, оскільки такий розмір є непосильним для сім`ї підозрюваного, оскільки заробіток останнього становить близько 10 000 грн. у місяць.

Підозрюваний підтримав думку захисника, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає з дружиною, дитиною.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку:

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим управлінням ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42021091780000015 від 11.08.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

27 вересня 2021 року, ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, ОСОБА_1 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

29.09.2021 підозрюваному повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться в матеріалах клопотання: протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 27.09.2021, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 28.09.2021, протокол допиту підозрюваного від 28.09.2021, протокол допиту свідка від 11.08.2021, доручення про проведення слідчих розшукових дій від 11.08.2021, протокол особистого огляду покупця від 09.09.2021, протокол добровільної видачі від 09.09.2021, висновок експерта від 22.09.2021, протокол особистого огляду покупця від 27.09.2021, протокол добровільної видачі від 27.09.2021, ухвала слідчого судді від 23.09.2021, протокол обшуку від 27.09.2021, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 29.09.2021, протокол додаткового допиту свідка від 28.09.2021, висновок експерта від 28.09.2021.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна.

Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме найбільш значним ризиком є те, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_1 усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна, а тому є ймовірність, що він може покинути територію місця свого проживання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення. Оскільки, у даному кримінальному провадженні є свідки, слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик наведений прокурором, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя погоджується, що вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб.

Доводи сторони захисту, що свідки вже допитані, не може бути взятим до уваги, так як ризик впливу на свідків перестає існувати виключно після проведення допиту цих свідків у суді під час розгляду обвинувального акту.

Разом з тим, одного лише твердження, прохання сторони захисту обрати інший більш м`який запобіжний захід, не достатньо для переконання, що ОСОБА_1 буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, слідчий суддя зазначає, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу. Слідчий суддя вважає, що нічний домашній арешт, про який просить підозрюваний, так й цілодобовий арешт, з огляду на наведені вище ризики є недостатнім запобіжним заходом, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення вчинено з корисливих мотивів та ОСОБА_1 затримано в стані наркотичного сп`яніння. Будучи військовослужбовцем повинен дорожити честю і гідністю військовогослужбовця, берегти війську честь і поважати гідність інших людей не допускати негідних вчинків.

Згідно п. 36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваного дані, його молодий вік, освіту, наявність стійких соціальних зв`язків : одружений з ОСОБА_3 , має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.04.2021 по 30.09.2021 отримував заробітну плату, що склала 76 666,38 грн; проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України на посаді пожежника пожежної роти військової частини А1807 у військовому званні солдат.

Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87).

Враховуючи вище зазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Таке в свою чергу свідчить про фактори ризику відносно реальності забезпечення зразкової адаптивної поведінки підозрюваного у межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування.

Задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , за інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, строк тримання під вартою рахувати з 27 вересня 2021 року, дати затримання підозрюваного в порядку 208 КПК України, з визначенням застави – 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 листопада 2021 року включно з визначенням розміру застави.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк тримання під вартою рахувати з 27 вересня 2021 року, тобто з дати затримання в порядку 208 КПК України.

Строк дії ухвали до 25 листопада 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу – 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 133 500 (стотридцять три тисячі п`ятсот ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 25 листопада 2021 року включно, але не більше як в межах строку досудового розслідування:

1) не відлучатися із м. Яремче без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення негайно повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Богачка О.О.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 30.09.2021 року.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.