Рішення № 100004359, 28.09.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №938/372/21

Провадження № 2/938/155/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Чекан Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

представника позивача – адвоката Барана В.В.,

розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта" до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта») звернулося з позовною заявою до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь у порядку регресу виплачене страхове відшкодування у сумі 55866,00 грн 00 коп. (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят шість ) гривень 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує, що 12.12.2019 року приблизно о 19.30 год. в темну пору доби, рухаючись освітленою ділянкою вулиці для двох напрямків руху у присілку Центр, село Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області, у напрямку від присілку Пасічна до річки Черемош, перед поворотом у праву сторону в межах якого проходить підйом, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з порушенням п.п.1.5,1.10,2.3,2.9,12.1,12.2,12.3,31.4.5 Правил дорожнього руху. Зокрема, він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, експлуатував транспортний засіб за наявної технічної несправності стану шин встановлених на передній осі. У той час у стані сильного алкогольного сп`яніння, хитаючись у праву та ліву сторону, руками притримуючись за дерев`яну огорожу, рухався пішохід, який тим самим створював небезпеку для руху водіїв. ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода, на відстані, яка була достатньою для зупинки автомобіля, не правильно оцінив дорожньо-транспортну обстановку, яка склалася, у якій зобов`язаний був своєчасно застосувати екстрене гальмування аж до зупинки транспортного засобу, а проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідним чином не стежив за нею та не відреагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до його зупинки, внаслідок чого вчинив переїзд пішохода ОСОБА_2 , який у цей час впав на лівий край проїзної частини дороги. Вказані обставини справи вчинення дорожньо-транспортної пригоди встановлено вироком Верховинського районного суду від 01.10.2020 року у справі №938/209/20. У подальшому ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» здійснила виплату страхового відшкодування в сумі 55866 грн. матері загиблого ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 скоїв вищевказану дорожньо-транспорту пригоду в стані алкогольного сп`яніння, то відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик, тобто ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до водія або до страхувальника.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07 2021 року відкрито спрощене провадження у даній справі.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 , відбуває покарання та знаходиться в місцях позбавлення волі, а саме Державній установі «Городоцький виправний центр (№131)» (Україна,35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок 92 А), то ухвалами суду від 05.07.2021 року, 23.07.2021 року, 02.08.2021 року, 17.08.2021 року, 31.08.2021 року призначено проведення судових засідань у даній справі з участю відповідача в режимі відеоконференцзвязку.

У подальшому 08.09.2021 року до Верховинського районного суду поступило клопотання від засудженого ОСОБА_1 про проведення засідання без його участі у справі у справі про стягнення з нього в порядку регресу виплаченого страхового внеску. Також відповідач зазначив у цьому клопотанні, що позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити (а.с. 64-65).

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача – адвоката Барана В.В., повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами ст.ст.979, 988 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку», страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 1ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК України,особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1) право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; 2) регрес застосовується після припинення зобов`язання з відшкодування шкоди.

За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання, зокрема виплати страхового відшкодування (частина шоста статті 261 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є розмір шкоди, заподіяної внаслідок дорожно-транспортної пригоди в порядку регресу.

Зокрема, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО 5302808 зі строком дії від 28.05.2019 року до 27.05.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 є страхувальником, застрахований транспортний засіб - ВАЗ -2101, днз. НОМЕР_1 (а.с.5).

Вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2020 року в справі №938/209/20, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та засуджено до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Його визнано винним у тому, що він 12.12.2019 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем марки ВАЗ -2101, днз. НОМЕР_1 , порушив п. п. 1.5,1.10, 2.3,2.9, 12.1-12.3,31.4.5 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який отримав тілесні ушкодження, що спричинили його смерть (а.с. 66-77).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28.01.2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, вирок Верховинського районного суду від 01.10.2020 року щодо нього – залишено без змін (а.с.78-81).

Постановою Верховного Суду від 24.06.2021 року касаційну скаргу захисника Атаманюка Р.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2020 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 28.01.2021 року щодо ОСОБА_3 залишено без змін (а.с. 81-85).

За правилами ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищенаведене, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп`яніння є встановленою та не підлягає доведенню.

Ч.1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Виходячи з положень ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 38.1.1. статті38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що у 2020 році ОСОБА_4 звернулась із позовом до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"про відшкодування шкоди завданої смертю сина ОСОБА_2 , що настала внаслідок доррожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу марки ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_1 , а саме про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50076 гривень та матеріальної шкоди пов`язаної з понесенням витрат на поховання в розмірі 5790 гривень.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди, за умовами якої сторони дійшли згоди, що загальна сума страхового відшкодування, пов`язаного з заподіяною моральною шкодою та понесеними витратами на поховання, що підлягає відшкодуванню становить 55866,00 гривень, з яких 50076,00 гривень - моральна шкода, 5790,00 гривень витрати на поховання (а.с.18-19).

У подальшому ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" перераховано вказану суму на рахунок представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 , що підтверджується платіжним дорученням №62210 від 24.12.2020 року (а.с.17).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти понесених витрат у сумі 55866,00 гривень.

Вирішуючи питання про судовий збір, суд застосовує положення ст. 141 ЦПК України та вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №29368 від 10.06.2021 (а.с.4).

Керуючись ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 6, 22, 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV, ст.ст. 12,13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України,–

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" у порядку регресу виплачене страхове відшкодування в сумі 55866 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" сплаченого судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ, вул. Здолбунівська,7 Д; ЄДРПОУ 00034186.

Представник позивача (адвокат): Баран Василь Володимирович, поштова адреса: вул. Дністровська,30, м. Івано-Франківськ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податку НОМЕР_2 , місце проживання: с. Білоберізка, Верховинський район Івано-Франківська область, відбуває покарання та знаходиться в місцях позбавлення волі, а саме Державній установі «Городоцький виправний центр (№131)» (Україна,35331,Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок 92 А).

Повний текст судового рішення складено 30.09.2021 року.

Суддя: Наталія ЧЕКАН