Рішення № 100002367, 27.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 вересня 2021 року (16:30)Справа № 280/8402/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 43314918) про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: скасувати постанову про накладення штрафу від 02.09.2021 ВП№66577528.

У позовній заяві зазначено, що постановою відповідача від 02.09.2021 ВП № 66577528 на позивача накладено штраф на ГУ ПФУ в Запорізькій області на користь держави у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду у справі 280/6369/20. Позивач не погоджується із вказаною постановою та зазначає, що позивач надіслав відповідачу лист про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення у справі № 280/6369/20 в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Позивач вважає постанову незаконною, протиправною та такою, що порушує його права. Зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20 зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області розглянути повторно заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме, з 13.08.2020 з урахуванням висновків суду. На виконання зазначеного рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 . Зазначає, що суд не зобов`язав Головне управління призначити ОСОБА_1 пенсію за віком матері особи з інвалідністю з дитинства, а зобов`язав повторно розглянути її заяву без надання висновку про час настання інвалідності, який на думку суду не повинен нею надаватись, що і було виконане Головним управлінням. З огляду на наведене рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20 виконано Головним управлінням у повному обсязі в межах покладених зобов`язань. Відтак, накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду є протиправним. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 27.09.2021.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (від 17.09.2021 вх.№53631), в якому зазначено наступне. У відповідача на виконанні перебуває виконавче провадження №66577528 з виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/6369/20. Позивач (боржник) повідомив про виконання рішення суду та надіслав рішення від 21.05.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Відповідач зазначає, що позивач розглянув заяву ОСОБА_1 без врахування висновків суду, які викладені у рішенні №280/6369/20. Зокрема зазначає, що у рішенні позивача від 21.05.2021, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії, відсутнє посилання на рішення Запорізького окружного адміністративного суду та зазначено, що у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку із відсутністю рішення лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. В той же час, у судовому рішенні вказано, що висновок про час настання інвалідності не повинен подаватись при призначення пенсії, оскільки ОСОБА_2 визнано інвалідом з дитинства до досягнення ним 18-річного віку. На підставі зазначеного, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, у відзиві на позовну заяву просить розглядати справу без його участі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20, яке набрало законної сили 22.04.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволені, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути повторно заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 13.08.2020, з урахуванням висновків суду.

У мотивувальній частині рішення від 10.02.2021 у справі №280/6369/20 зазначено, що «…Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач зобов`язана була додати до заяви про призначення пенсії висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18 років (висновок про час настання інвалідності), оскільки ОСОБА_2 було визнано інвалідом з дитинства до досягнення ним 18 річного віку.

З системного аналізу пункту 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов висновку, що висновок лікарсько-консультаційної комісії про час настання інвалідності повинен додатково подаватися до органу Пенсійного фонду при призначенні дострокової пенсії, у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, інвалідом з дитинства – після досягнення 18-річного віку.

В даному випадку син ОСОБА_1 був визнаний інвалідом з дитинства, а не дитиною-інвалідом, у зв`язку з чим висновок про час настання інвалідності не повинен подаватись при призначенні дострокової пенсії його матері, оскільки ОСОБА_2 визнано інвалідом з дитинства до досягнення 18-річного віку, а саме у віці 8 років…».

05.08.2021 Запорізький окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №280/6369/20 про: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути повторно заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 13.08.2020, з урахуванням висновків суду.

02.09.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Зюбрицьким А.В. винесено постанову ВП №66577528 про накладення штрафу.

У мотивувальній частині постанови від 02.09.2021 ВП №66577528 зазначено, що «…листом під 27.08.2021 за вих. №0800-0904-6/57331 боржник повідомив про виконання рішення суду та зазначив, то на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №280/6369/20 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства від 13.08.2020 та прийнято відповідне рішення з урахуванням висновків суду. До листа додано копію рішення про відмову у призначенні пенсії від 21 травня 2021 року №084850002989.

В наданій копії рішення відсутнє посилання на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №280/6369/20 та як підстава відмови зазначено: «на підставі вищевикладеного, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку».

В той же час, резолютивною частиною рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №280/6369/20 передбачено зобов`язання боржника повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 13.08.2020. з урахуванням висновків суду.

Згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №280/6369/20 зроблено у тому числі наступні висновки:

- «Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач зобов`язана була додати до заяви про призначення пенсії висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18 років (висновок про час настання інвалідності), оскільки ОСОБА_2 було визнано інвалідом з дитинства до досягнення ним 18 річного віку»;

- «В даному випадку син ОСОБА_1 був визнаний інвалідом з дитинства, а не дитиною-інвалідом, у зв`язку з чим висновок про час настання інвалідності не повинен подаватись при призначенні дострокової пенсії його матері, оскільки ОСОБА_2 визнано інвалідом з дитинства до досягнення 18-річного віку, а саме у віці 8 років».

Із зазначеного встановлено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №280/6369/20 Головним управлінням пенсійного фонду України в Запорізькій області фактично не виконано заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 13.08.2020 розглянуто без урахування висновків суду…».

На підставі зазначеного, на позивача накладений штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Судом встановлено, що спірним у даному випадку є питання виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, 02.06.2016 (далі – Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Позивач вважає, що ним рішення суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20 виконане, а тому постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення є протиправною.

На підтвердження виконання рішення суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20 позивач надає суду рішення від 21.05.2021 №084850002989 про відмову ОСОБА_1 у призначення пенсії.

Судом досліджено вказане рішення та суд зазначає таке.

У рішенні про відмову у призначені пенсії зазначено наступне: «…за матеріалами справи, згідно медичного висновку від 13.04.1999 року №4 на дитину-підлідка інваліда з дитинства піком до 16 років ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (вже у віці 8 років) встановлено, що існуюче захворювання дає право на отримання соціальної пенсії дітям-інвалідам до 16 років.

Зазначеним висновком встановлено, дату перегляду 31.12.2006, тобто дату, що передує настанню 16 - річчя особи.

Медичним висновком від 19.12.2006 №47 подовжено вказаний строк із врахуванням змін, внесених Наказом Міністерства праці га соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.2006 №229/569/402 до настання 18 - річного віку.

Таким чином в матеріалах справи наявні документи про визнання ОСОБА_2 дитиною з інвалідністю у 8-річному віці.

Будь-які документи про те, ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку в матеріалах справи відсутні.

На підставі вищевикладеного, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.»

Отже, підставою для прийняття вказаного рішення про відмову у призначенні пенсії стала відсутність документів на підтвердження того, що у ОСОБА_2 були наявні медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення ним шестирічного віку.

В той же час, у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути повторно заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 13.08.2020, з урахуванням висновків суду.

У мотивувальній частині рішення від 10.02.2021 у справі №280/6369/20 зазначено, що суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач зобов`язана була додати до заяви про призначення пенсії висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18 років (висновок про час настання інвалідності), оскільки ОСОБА_2 було визнано інвалідом з дитинства до досягнення ним 18 річного віку.

У вказаному судовому рішенні також зазначено, що висновок лікарсько-консультаційної комісії про час настання інвалідності повинен додатково подаватися до органу Пенсійного фонду при призначенні дострокової пенсії, у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, інвалідом з дитинства – після досягнення 18-річного віку. В даному випадку син ОСОБА_1 був визнаний інвалідом з дитинства, а не дитиною-інвалідом, у зв`язку з чим висновок про час настання інвалідності не повинен подаватись при призначенні дострокової пенсії його матері, оскільки ОСОБА_2 визнано інвалідом з дитинства до досягнення 18-річного віку, а саме у віці 8 років.

Відтак, повторно розглядаючи заяву ОСОБА_1 , на виконання судового рішення від 10.02.2021 у справі №280/6369/20, позивачем не враховані висновки суду про те, що висновок про час настання інвалідності у дитини не повинен подаватись при призначенні дострокової пенсії його матері. Також позивачем не враховані висновку суду про те, що у ОСОБА_1 відсутній обов`язок додавати до заяви про призначення пенсії висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18 років.

В той же час, позивач, повторно розглядаючи заяву ОСОБА_1 , відмовив останній у призначенні пенсії з підстав відсутності документів на підтвердження того, що у ОСОБА_2 були наявні медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення ним шестирічного віку

Таким чином, зміст рішення від 21.05.2021 про відмову у призначенні пенсії, яке прийняте позивачем на за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , свідчить про те, що висновки суду позивачем під час розгляду заяви ОСОБА_1 враховані не були.

Отже, заява про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком розглянута позивачем без урахуванням висновків суду, що вказує на невиконання рішення суду.

З огляду на зазначене, суд не погоджується із доводами позивача про те, що рішення суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20 ним виконане.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/70/19 зазначив, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, якщо судове рішення не виконано. В той же час, притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець (державний чи приватний) зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №537/3986/16-а (ЄДРСРУ № 74204195).

Таким чином, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Під час розгляду вказаної справи, судом не встановлено поважних причин невиконання судового рішення. Крім того, позивач не посилався взагалі на наявність таких причин, та стверджував про те, що судове рішення є виконаним.

Ураховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач, виконуючи судове рішення від 10.02.2021 у справі №280/6369/20 не врахував висновки суду, які викладені у вказаному рішенні.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу №66577528 від 02.09.2021 прийнята відповідачем обґрунтовано, а відтак підстави для її скасування відсутні.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги не задовольняються, то судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.164; код ЄДРПОУ 43314918) про скасування постанови про накладення штрафу, – відмовити.

Судові витрати не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.09.2021.

Суддя Ю.В. Калашник