Рішення № 9999993, 01.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.10 р.                     Справа № 25/105                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.О. Тимошенко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Авеста-Олеум” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк

про стягнення 15854грн.01коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Стасовська О.М. – представник (довіреність № б/н від15.05.2010);

від відповідача: Намоконов І.О. – представник (довіреність № б/н від 25.05.2010)

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Авеста-Олеум” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк про стягнення 15854грн.01коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором поставки № 185 від 24.11.2009 товар у сумі 14000грн.00коп., пеня в сумі 1154грн.01коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами, передбачені п. 67 розділу 8 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, в розмірі 700грн.00коп. (5%).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 185 від 24.11.2009, видаткові накладні № 711 від 01.12.2009, № 750 від 14.12.2009, № 766 від 28.12.2009, рахунки № 802 від 01.12.2009, № 852 від 14.12.2009, № 873 від 28.12.2009, акт прийому-передачі товару, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЖ № 086400 від 04.12.2009, серії ЯНЖ № 086435 від 28.12.2009, банківські виписки.

27.05.2010 позивач через канцелярію за супровідним листом подав довіреність на представника, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 036790, заяву про зменшення ціни позову.

Перелічені документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

В заяві про зменшення ціни позову позивач, з посиланням на часткову оплату відповідачем боргу та у зв’язку із перерахуванням розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, зменшив ціну позову до 13805грн.04коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором поставки № 185 від 24.11.2009 товар у сумі 12500грн.00коп., пеня в сумі 1154грн.01коп., 3% за користування чужими грошовими коштами в сумі 151грн.03коп.

Суд розглянув зазначену заяву позивача про зменшення ціни позову та згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняв її, як таку, що відповідає положенням господарського процесуального законодавства України.

Позовні вимоги розглядаються виходячи з ціни позову 13805грн.04коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором поставки № 185 від 24.11.2009 товар у сумі 12500грн.00коп., пеня в сумі 1154грн.01коп., 3% за користування чужими грошовими коштами в сумі 151грн.03коп.

В судовому засіданні 27.05.2010 було оголошено перерву до 01.06.2010 до 09год.00хв. для надання сторонами додаткових документів.

01.06.2010 судове засідання було продовжено.

Представник позивача позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення ціни позову підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву; 31.05.2010 через канцелярію господарського суду подав заяву, в якій просив залучити до матеріалів справи копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 218037, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, відзив на позовну заяву (вих. № 640 від 31.05.2010).

Суд розглянув вказану заяву та задовольнив її, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву (вих. № 640 від 31.05.2010) відповідач проти позовних вимог заперечує та просить в їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що договір поставки, на якому ґрунтуються позовні вимоги, є неукладеним, тому як сторонами не узгоджений предмет договору.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

24.11.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Авеста-Олеум” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (Покупець) був укладений договір поставки № 185, відповідно до якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця нафтопродукти – бензин, дизельне пальне, масла технічні, мастила (товар), а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

          Асортимент, кількість та ціна кожної партії товару узгоджується Сторонами додатково з урахуванням наданих рахунків-фактур Постачальника та товарних накладних (п. 1.2. договору).

          Загальна сума договору складає суму в національній валюті та визначається підсумковою вартістю поставленого товару згідно виписаних видаткових накладних (п. 1.3. договору).

          Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання товарної накладної (товарно-транспортної накладної або акта прийому-передачі) (п. 2.2. договору).

          На виконання умов зазначеного договору позивач за видатковими накладними № 711 від 01.12.2009 на суму 28759,39грн., № 750 від 14.12.2009 на суму 36036,16грн., № 766 від 28.12.2009 на суму 37984,06грн. поставив відповідачу товар (бензин А-76) на загальну суму 102779грн.61коп. та виставив рахунки на оплату № 802 від 01.12.2009, № 852 від 14.12.2009, № 873 від 28.12.2009.

Факт поставки товару за видатковою накладною № 711 від 01.12.2009 на суму 28759,39грн. та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується зазначеною видатковою накладною з відміткою про отримання - підписом уповноваженої особи про отримання та актом прийому-передачі, підписаним з боку відповідача та скріпленим печаткою підприємства без будь-яких зауважень чи заперечень.

Факт поставки та отримання товару за видатковими накладними № 750 від 14.12.2009 на суму 36036,16грн. та № 766 від 28.12.2009 на суму 37984,06грн. підтверджується вказаними накладними з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЖ № 086400 від 04.12.2009, серії ЯНЖ № 086435 від 28.12.2009.

Відповідно до п. 3.1. договору за поставлений Постачальником товар Покупець здійснює попередню оплату 100%; у випадку поставки товару без попередньої оплати Покупець здійснює оплату 100% протягом 3-х днів з моменту поставки на підставі виставленого рахунка-фактури.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач виставлені рахунки на оплату поставленого товару оплатив частково. Як вбачається з банківських виписок, доданих до позовної заяви, відповідач, здійснюючи часткові оплати, в призначенні платежу посилався на виставлені позивачем рахунки № 802 від 01.12.2009, № 852 від 14.12.2009, № 873 від 28.12.2009.

Загальна сума заборгованості становить 12500грн.00коп.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 12500грн.00коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 ГПК України, не спростував, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 5.2. договору поставки закріплює, при порушенні договірних умов по оплаті відвантаженого товару Покупець зобов’язаний оплатити суму отриманого товару, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від неоплаченої своєчасно суми за кожен день прострочення.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 5.2. договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення оплати товару за період з 31.12.2009 по 22.04.2010 (за 113 днів), з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 1154грн.01коп.

Нарахування, розмір та період розрахунку пені відповідають умовам договору, положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений. Отже, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1154,01грн. також підлягають задоволенню.

Крім вимог про стягнення основного боргу та пені, позивач, без посилання на норму матеріального права, пред’явив до стягнення 3% за користування чужими грошовими коштами за 147 днів. Згідно розрахунку розмір відсотків становить 151грн.03коп.

Вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки позивач, по-перше, не вказав періоду розрахунку відсотків, не зазначив норми матеріального права, на підставі якої слід стягнути ці відсотки та їх правову природу. По-друге, позивач розрахував відсотки на суму заборгованості 12500,00грн. за 147 днів, в той час коли останні оплати були проведені відповідачем тільки 18.05.2010, 25.05.2010 та 26.05.2010. Тому, розрахунок відсотків на суму боргу 12500,00грн. за 147 днів є невірним, оскільки з моменту останньої оплати не могло бути 147 днів прострочення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216 – 218, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги згідно заяви про зменшення ціни позову товариства з обмеженою відповідальністю „Авеста-Олеум” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк про стягнення 13805грн.04коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором поставки № 185 від 24.11.2009 товар у сумі 12500грн.00коп., пеня в сумі 1154грн.01коп., 3% за користування чужими грошовими коштами в сумі 151грн.03коп., задовольнити частково в сумі 13654грн.01коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором поставки № 185 від 24.11.2009 товар у сумі 12500грн.00коп., пеня в сумі 1154грн.01коп.

В частині стягнення 3% за користування чужими грошовими коштами в сумі 151грн.03коп. відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенка, 14, код ЄДРПОУ 33671231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Авеста-Олеум” (вул. Університетська, б. 80, офіс 323, м. Донецьк, 83114, код ЄДРПОУ 36306133) основний борг в сумі 12500грн.00коп., пеню в сумі 1154грн.01коп, витрати по сплаті держмита в сумі 136грн.54коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 203грн.24коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Вступна та резолютивна частини були оголошені в судовому засіданні 01.06.2010.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 03.06.2010.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя