Рішення № 99999904, 29.09.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року

м. Черкаси справа № 925/30/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., з секретарем Дяченко Т.В., за участю представників: позивача та відповідача - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ниви Черкащини” адвоката Стойка А.Ю. про розподіл судових витрат у справі за позовом Військової частини 3078 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ниви Черкащини” про стягнення 91800,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 91800,00 грн. штрафу за порушення вимог статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР під час транспортування 25.08.2020 товару.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

09 березня 2021 представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» адвокат Стойко А.Ю подав до суду заяву, в якій посилаючись на ч.4ст.129 ГПК України просив суд здійснити на його користь розподіл судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року заяву про розподіл судових витрат прийнято до розгляду і призначено судове засідання з її розгляду.

Однак, 28 квітня 2021 року матеріали справи № 925/30/21 були направлені до Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Військової частини 3078 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Черкаської області від 05 березня2021 року.

18 серпня 2021 року матеріали справи № 925/30/21 із суду апеляційної інстанції повернулись до господарського суду Черкаської області.

У відповідності до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

У відповідності до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать в т.ч. витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При задоволенні позову такі витрати покладаються на відповідача (ч. 4 ст. 129 ГПК).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позов відповідач повідомив про очікуваний розмір витрат напрофесійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

В справу подано довіреність на адвоката Стойко А.Ю. від 15.11.2021. У відповідності до відкритих відомостей Єдиного реєстру адвокатів України вказаний адвокат має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке видано Радою адвокатів Черкаської області, № Свідоцтва 001209 від 1/10/2019.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат та професійну правничу допомогу відповідач подав у копіях договір про надання адвокатом правничої допомоги від 26.01.2021, за яким адвокат Стойко А.Ю. зобов`язався надати відповідачу послуги з представництва інтересів ТОВ "Ниви Черкащини" у справі № 925/30/21, а відповідач зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх.

Сторони вказаного договору домовилися, що послуги адвокатом надаються відповідачу шляхом усних та письмових консультацій, складання і підписання необхідних процесуальних документів, засвідчення копій документів, надсилання заяв по суті справи учасникам справи, представництво адвокатом інтересів клієнта в ході розгляду справи, здійснення інших видів адвокатської діяльності (п. 2.1.).

За умовами розділу 3 Договору для виконання його умов, адвокату надаються всі повноваження сторін та інших учасників процесу, які передбачені ГПК України без обмежень.

За умовами п. 5.1. Договору за юридичні послуги (правничу допомогу адвоката) відповідач повинен сплатити адвокату гонорар в розмірі 15000,00 грн.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон). Згідно зі статтею 1 Закону договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) (далі - Закон) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно із ч.1ст. 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором,законом або не випливає із суті договору (частина п`ята статті 626 ЦК України).

Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Згідно з статтею 30 Закону, статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За умовами п. 5.1. Договору від 26.01.2021 між адвокатом Стойко А.Ю. та ТОВ "Ниви Черкащини" досягнуто згоди, що гонорар сплачується адвокату у фіксованій сумі 15000,00 грн. за весь обсяг роботи.

З цих підстав суд погоджується із доводами представника відповідача, що у даному випадку немає потреби подавати суду детальний опис виконаних адвокатом робіт з вказівкою витраченого часу та вартості кожної послуги.

За правилами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Клопотанням від 04.03.2021 позивач просить зменшити витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката до стягнення лише 3000,00 грн. з таких підстав:

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач посилається на позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "East/WestAllianceLimited" проти України" від 02.06.2014), тобто відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Вважає, що таким критеріям витрати відповідача на адвоката не відповідають.

Позивач вказує, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката відповідача в сумі 15000,00 грн. виходять за розумні межі визначення розміру гонорару. Такі витрати не відповідають критерію реальності та розумності їх розміру, а також неспівмірні із ціною позову, яка становить лише 91 800 грн., а сама справа є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку представника позивача, складений адвокатом відповідача відзив на позов не потребував значного часу та зусиль, які міг би витрачати кваліфікований фахівець у галузі права. З п`яти судових засідань у справі адвокат відповідача був присутнім у двох судових засіданнях через ведення ним інших справ, що сприяло затягуванню вирішенню спору,в той час як представник позивача був присутнім на всіх засіданнях.

Представник позивача вважає, що обґрунтованим розміром витрат відповідача на професійну правничу допомогу є лише 3000,00 грн.

Суд не погоджується із доводами представника позивача, виходячи з такого:

Адвокатом відповідача було підготовано обґрунтований відзив на позов з додатками з аналізом норм матеріального та процесуального права і обставин взаємовідносин сторін, включаючи також і обставини укладення договору в процедурі закупівлі та надання відповідачем позивачу зразків товару перед укладенням договору. Адвокатом ретельно проаналізовано та оцінено умови договору поставки від 30.07.2020 між сторонами, який має деталізовану схему підтвердження та фіксації порушень умов договору. Адвокат брав участь у судових засіданнях по розгляду справи, виконував всі вимоги суду щодо надання пояснень по суті спору.

Враховуючи, що відносини сторін в межах виконання договору між сторонами від 30.07.2020 № 95/ВЗЗ-2020, мали тривалий конфліктний характер; намагання позивачем при відсутності претензій до споживчих якостей товару, замість врегулювання спору, стягнути штраф і ці обставини повинні були бути доведені до відома суду, то суд має підстави стверджувати, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу свідчать про їх доцільність та неминучість при вирішені спору у даній справі.

З урахуванням всіх обставин взаємовідносин сторін, множинності їх доводів та заперечень в ході розгляду справи з приводу порушення умов договору, суд вважає, що від обох сторін вирішення спору у справі потребувало часу та зусиль для аналізу всіх обставин. Підготовки документів на доведення та спростування позицій протилежної сторони, збір та виготовлення документів для справи вимагало також значного обсягу технічних робіт.

Суд вважає, що розмір гонорару адвоката відповідача в сумі 15000,00 грн. не у повній мірі відповідає критерію необхідності, розумності та реальності таких витрат.

Суд враховує, що позивач є військовою частиною, утримання якої здійснюється з державного бюджету України, на чому наголошував представник позивача у справі та вказував на відсутність бюджетних асигнувань на компенсацію витрат відповідачу на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд вважає за доцільне зменшити заявлений до стягнення розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до стягнення з Військової частини 3078 Національної гвардії України лише 8000,00 грн., а решту цих витрат покласти на відповідача, про що прийняти додаткове рішення у справі.

Керуючись ст. 129,244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ниви Черкащини” адвоката Стойка А.Ю. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 3078 Національної гвардії України (ідентифікаційний код 25574423, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" (ідентифікаційний код 38729191, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, 13/2 оф. 4) - 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Решту витрат на професійну правничу допомогу покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини".

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне додаткове рішення складено 29.09.2021.

Суддя К.І. Довгань