Ухвала суду № 99999740, 30.09.2021, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

30 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 607/11533/17 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув матеріали справи

за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркурій - 2" (47722, Тернопільський район, Тернопільська область, с.Великі Гаї, вул. Галицька, 42)

про визнання недійсними договорів

За участю від:

позивача – ОСОБА_2 , ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_3 .

Суть справи.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №607/11533/17 за позовом ОСОБА_1 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" про визнання недійсними: договору оренди №43 нежитлового приміщення від 09.12.2016; додаткової угоди від 11.06.2017 до договору оренди №43 нежитлового приміщення від 09.12.2016; договору № 43 від 12.06.2017 про реструктуризацію боргу.

Ухвалою суду від 15.09.2021 підготовче судове засідання у даній справі відкладено на 30.09.2021.

В підготовчому судовому засіданні 30.09.2021 ОСОБА_1 подано заяву б/н від 30.09.2021 про залишення без розгляду позову у справі №607/11533/17, відповідно до п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України. Наслідки вчинення даної процесуальної дії позивачу відомі і зрозумілі.

Присутнім в підготовчому судовому засіданні 30.09.2021 представником відповідача не заперечено щодо задоволення поданої позивачем заяви від 30.09.2021 про залишення позову без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та інших нормативних актів, у тому числі на засадах диспозитивності.

За ст. 14 ГПК України принцип диспозитивності полягає зокрема у праві учасника справи (сторони) розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із змісту заяви б/н від 30.09.2021 про залишення позову без розгляду, таку підписано особисто позивачем - ОСОБА_1 .

В підготовчому засіданні 30.09.2021 позивачка та її представник дану заяву підтримали.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

В даному випадку, позивач скористався своїм процесуальним правом, подавши відповідну заяву у межах підготовчого провадження.

З врахуванням того, що заява від 30.09.2021 про залишення позову без розгляду відповідає вимогам ст. ст. 169, 170 ГПК України, подана до початку розгляду справи по суті, суд доходить висновку, що заява позивача є правомірною, такою, що відповідає принципу диспозитивності, тому підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат у справі слід зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 123 ГПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України “Про судовий збір”.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки підставою залишення позову без розгляду є подана позивачем заява, то з врахуванням викладеної норми п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", відсутні підстави для повернення позивачу сплаченої при зверненні до суду суми судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 14, 73-86, п.5 ч.1 ст. 226, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 подану до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркурій - 2" про визнання недійсними: договору оренди №43 нежитлового приміщення від 09.12.2016; додаткової угоди від 11.06.2017 до договору оренди №43 нежитлового приміщення від 09.12.2016; договору № 43 від 12.06.2017 про реструктуризацію боргу залишити без розгляду.

2. Ухвала, в порядку ч. 1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили негайно після її оголошення – 30.09.2021.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2021.

Суддя І.П. Шумський