Рішення № 99999726, 17.09.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/231/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув матеріали справи

за позовом Фермерського господарства “Тріумф”, с. Гальчинці, Теофіпільський район, Хмельницька область, 30637

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробізнес”, с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823

про стягнення 134 159,88грн., із яких: 124 167,50грн. – заборгованості за поставлений товар, 3 147,77грн.- 3% річних, 6 844,61грн. – інфляційні втрати.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 26.04.2021р. позовну заяву №б/н від 14.04.2021р. ( №267 від 19.04.2021р.) залишено без руху, а ухвалою від 14.05.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання на 11.06.2021р.та зобов`язано сторони надати заяви по суті спору. Сторони належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення.

Ухвалами суду від 11.06.2021р. та від 06.07.2021р. відкладено підготовче засідання на 06.07.2021р. та на 20.07.2021р. та продовжено строк підготовчого провадження. Сторони належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Ухвалою суду від 20.07.2021р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.09.2021р. Сторони належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

Ухвалою суду від 07.09.2021р., за клопотанням представника відповідача, у зв`язку із його участю у іншому судовому процесі, відкладено розгляд справи по суті на 17.09.2021р. Позивач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Відповідач не отримав ухвали суду, остання відмітка на офіційному сайті “ Укрпошта” – станом на 09.09.2021р. «надходження на сортувальний центр».

Позивач подав клопотання №б/н та без дати (вх.№7535 від 14.09.2021р.), про проведення судового засідання, призначеного на 17.09.2021р., без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, враховуючи запровадження на території України карантину. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо оплати отриманої пшениці, згідно видаткової накладної № 130 від 08.06.2020р., у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 124 167,88грн. На суму боргу позивачем нараховано інфляційні нарахування та 3% річних. В процесі розгляду справи відповідач частково оплатив суму заборгованості у розмірі 20 000,00грн., згідно платіжних доручень №1569 від 11.06.2021р. та №2460 від 06.09.20201р., а тому просить стягнути з останнього заборгованість в розмірі 104 167,88грн., 6 844,61грн. інфляційних нарахувань та 3 147,77грн. 3% річних.

Відповідач заяв по суті спору (відзиву на позов ), будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань не подав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив, причин не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, ч.9 ст. 165 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив:

- на підставі усної домовленості між Фермерським господарством «Тріумф» (далі – Продавець ) та Товариства з обмежено відповідальністю «Агробізнес»» (далі – Покупець) погоджено умови продажу та поставки пшениці урожаю 2019 року (далі – товар) шляхом підписання:- видаткової накладної № 130 від 08.06.2020р., згідно якої відвантажено 36,45 тонн пшениці урожаю 2019 на суму 224 167,50грн. (з ПДВ), яка підписана представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками господарства та товариства; - Товарно-транспортною накладною №103/1 від 08.06.2020р., згідно якої замовник перевезення Фермерське господарство «Тріумф» відвантажило, а вантажоодержувач ТОВ «Агробізнес» прийняв 36,45 тонн пшениці, яка підписана представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками господарства та товариства ; - податковою накладною №6 від 08.06.2020р., згідно якої сторони взяли податкові зобов`язання із здійсненої господарської операції.

Відповідач вартість отриманого товару оплатив частково на суму 100 000,00 грн. 09.06.2020р., що підтверджується випискою по рахунку.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу №7 від 26.03.2021р. про оплату боргу за поставлену пшеницю у розмірі 124 67,50грн., 6 844,61грн. інфляційних нарахувань та 2 953,86грн. 3% річних. Відповідно до витягу із відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", вимога отримана відповідачем 31.03.2021р.

Невиконанням відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати отриманого товару стало підставою для звернення до суду про стягнення суми боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних.

У процесі розгляду справи відповідач перерахував на рахунок позивача 20 000,00 грн. боргу згідно платіжних доручень №1569 від 11.06.2021р. на суму 10 000,00грн. та №2460 від 06.09.2021р. на суму 10 000,00грн.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані позивачем докази та наведені доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі, випливають із договору купівлі-продажу, згідно вимог ст. 655 ЦК України, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов`язання.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Оскільки сторонами не було встановлено строку виконання зобов`язання по оплаті товару, то з урахуванням норми ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і яка відповідає вимогам ст. 9 даного Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами абзацу першого п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Матеріалами справи підтверджено:

- між сторонами склалися договірні відносини шляхом підписання видаткової накладної № 130 від 08.06.2020р. на суму 224 167,50грн. та товарно-транспортної накладної №130/1 від 08.06.2020р.;

- відповідач підтвердив наявність відносин шляхом перерахування вартості зерна пшениці: - 09.06.2020р. в сумі 100 000,00грн., підтвердженням чого є виписка по рахунку; - 10 000,00грн. платіжним дорученням № 1569 від 11.06.2021р. та 10 000,00грн. платіжним дорученням № 2460 від 06.09.2021р.

Станом на день прийняття рішення сума боргу за поставлене зерно пшениці урожаю 2019 становить 104 167,50грн., яка підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлена та неоспорена відповідачем.

Суд закриває провадження у справі в частині стягнення 20 000,00грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання і не відносяться до санкцій.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", а також листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу інфляційні нарахування та 3% річних, встановив правомірність таких нарахувань на суму 6 844,61 грн. інфляційних нарахувань та 3 147,77 грн. – 3% річних за період з 09.06.2020 по 13.04.2021р., які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України, в сумі 2270,00грн. стягується з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 124 ,126,129, 151, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробізнес” ( 21034, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи, ідентифікаційний код – 30915832) на користь Фермерського господарства “Тріумф” (30637, Хмельницька область, Теофіпільський район, с. Гальчинці, ідентифікаційний код – 32607385) – 104 167 (сто чотири тисячі сто шістдесят сім) грн. 50 коп. боргу, 6 844 ( шість тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 61коп. інфляційних нарахувань, 3 147 ( три тисячі сто сорок сім ) грн. 77 коп. – 3% річних та 2 270 ( дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 20 000грн. 00коп. боргу провадження у справі – закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Тернопільський місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27 вересня 2021 року.

Суддя М.С. Стадник