Рішення № 99999449, 23.09.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 справа № 914/1673/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Пліт», м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна енергосервісна компанія», м.Львів,

про стягнення 376'773,32 грн.,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Прокопів І.І.

Представники cторін:

від позивача: Станкевич А.О.,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Пліт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна енергосервісна компанія» про стягнення 376'773,32 грн. надмірно сплачених коштів

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір підряду виконаний та припинив свою дію 31.12.2020. під час дії договору позивач здійснив зайві оплати. Частину таких коштів відповідач повернув, однак 376'773,32 грн. залишились неповернутими.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 червня 2021 року справу № 914/1673/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12 серпня 2021, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явку сторін визнано обов`язковою.

Протокольною ухвалою від 12.08.2021 Господарський суд Львівської області відклав підготовче засідання на 02.09.2021. Ухвалою від 12.08.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України викликав відповідача та повідомив йому про дату, час і місце підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 02.09.2021 Господарський суд Львівської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.09.2021, про що повідомив відповідача. Явка учасників провадження обов`язковою не визнавалась.

Представник позивача у судове засідання 23.09.2021 з`явився, вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечував, вимог суду не виконав, проти позову не заперечив. Ухвали суду надіслана за адресою третьої особи, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулася на адресу суду з відміткою органу зв`язку про причини невручення «неправильно зазначена (відсутня) адреса».

При цьому суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки явка відповідача у судове засідання 23.09.2021 не визнавалася обов`язковою, відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та подальші судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 23.09.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

10 лютого 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою «Пліт» (замовник, генпідрядник згідно договору підряду №92/19 від 09.08.2019) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа консалтинг» (перейменоване у ТзОВ «Незалежна енергосервісна компанія») (підрядник) укладено договір підряду №3 на виконання будівельних робіт по об`єкту «Нове будівництво огорожі на аеродромі Мелітополь», згідно з п.1.1 якого генпідрядник зобов`язується виконати та своєчасно здати будівельні роботи по об`єкту «Нове будівництво огорожі на аеродромі Мелітополь» (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані роботи (код за ДК 021:2015 - 45300000-0 Будівельно-монтажні роботи), в частині «Зовнішнє освітлення. (2-й пусковий комплекс)».

За змістом пункту 1.2 договору виконання будівельних робіт здійснюється відповідно до договірної ціни (додаток №1), відомості обсягів робіт за термінами їх виконання (додаток №2) та поетапного календарного графіку виконання робіт (додаток №2.1).

Генпідрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та умовам договору (п.2.1 договору).

Договірна ціна становить 4'775'869,20 грн. (Чотири мільйони сімсот сімдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень 00 копійок). Зазначена договірна ціна є твердою, складається генпідрядником на підставі наданої ним цінової пропозиції згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві. Договірна ціна договору може бути зменшена в обумовлених сторонами випадках (п.3.1-3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору, якщо генпідрядник виконав додаткові роботи не повідомивши замовника про необхідність виконання додаткових робіт, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків. Вартість додаткових робіт обгрунтовуються відповідними розрахунками і оформляються договором на додаткові роботи, за згодою замовника. Після згоди замовника сторони оформляють наступні документи: акт обстеження обсягів робіт, локальний кошторис, договірна ціна.

Сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи з будівництва об`єкту проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, за бюджетною програмою КПКВ 2101020/15/1, КЕКВ 3122 загального фонду, в межах кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік. Розрахунки за виконані будівельні роботи здійснюються за умови проведення платежів Державною казначейською службою України протягом відповідного бюджетного року, після надання замовнику наступних документів: рахунку-фактури; акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, що підписується генпідрядником та замовником і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Оплата виконаних генпідрядником робіт може проводитись проміжними платежами (за окремі види робіт, конструктивні елементи), після передачі їх замовнику та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а також надання підрядником довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 і рахунку-фактури (п.4.1, п.4.2 та п.4.4 договору).

Згідно п.4.8 договору після закінчення виконання робіт за цим договором (або по факту припинення дії цього договору) сторони у місячний строк проводять звірку взаєморозрахунків з підписанням акту про виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків (форма - додаток №3), який є підтвердженням взаємного виконання сторонами зобов`язань заданим договором.

За умовами п.5 договору роботи, передбачені даним договором, повинні бути виконанні відповідно до відомості обсягів робіт з термінами їх виконання (додаток №2) та поетапного календарного графіку виконання робіт (додаток №2.1), який розробляється генпідрядником, погоджується замовником та є невід`ємною частиною цього договору у термін до 01.11.2020 включно. Місце виконання робіт: 72307, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гвардійська.

Передача виконаних робіт генпідрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-2В, КБ-3) з обов`язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем, тощо. Датою передачі робіт генпідрядником та прийняття їх замовником є дата підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (формою КБ-3) (п.6.1 та п.6.4 договору).

Пунктом 15.1 договору підряду визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині гарантійних зобов`язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами.

14.07.2020 сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень (форма КБ-3) та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року на суму 426'226,68 грн. (форма КБ-2в).

Позивач зазначає, що у процесі виконання зазначеного договору здійснив платежі на загальну суму 1'300'000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1193 від 13.07.2020 на суму 230'000,00 грн, №1203 від 13.07.2020 на суму 220'000,00 грн, №1272 від 22.07.2020 на суму 100'000,00 грн, №1297 від 23.07.2020 на суму 50'000,00 грн, №1352 від 28.07.2020 на суму 50'000,00 грн, №1377 від 30.07.2020 на суму 50'000,00 грн, №1512 від 19.08.2020 на суму 50'000,00 грн, №1652 від 07.09.2020 на суму 210'000,00 грн та №2445 від 08.12.2020 на суму 70'000,00 грн. Відтак, кошти в розмірі 603'773,32 грн були сплачені позивачем надлишково. 23.12.2020 та 14.01.2021 відповідач повернув надлишково сплачені кошти у загальному розмірі 227'000,00 грн, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача (призначення платежу «повернення помилково зарахованих коштів згідно листа №1 від 01.09.2020»), якими фактично він визнав своє зобов`язання.

14.05.2021 позивач надіслав відповідачу вимогу вих.№354 про повернення коштів у розмірі 376'773,32 грн.

Оскільки відповідачем не було повернуто залишку надлишково сплачених коштів, позивач звернувся з позовом до суду. Відповідач доводів позивача не спростував.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору підряду №3 від 10.02.2020.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 318 ГК України встановлено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Згідно зі ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.5 ст.180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

У процесі виконання зазначеного договору здійснив платежі на загальну суму 1'300'000,00 грн, в той час як відповідачем виконано роботи «Зовнішнє освітлення. (2-й пусковий комплекс)», а позивачем прийнято без зауважень роботи на загальну суму 426'226,68 грн (платіжні доручення, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року знаходяться в матеріалах справи). Тому тільки частина з оплачених позивачем коштів (426'226,68 грн.) є такими, що сплачені за виконані роботи. Відповідач повернув лише частину надлишково сплачених коштів у розмірі 227'000,00 грн., а решта 376773,22 грн. безпідставно залишилися у позивача.

У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає закону, змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04. 2005, заява № 38722/02).

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що строк дії договору підряду №3 від 10.02.2020 закінчився 31.12.2020 прийняттям замовником обумовлених договором робіт, а тому вимога повернення надмірно сплачених коштів з посиланням на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України є обгрунтованою.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З аналізу статті 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань виникає за умови одночасної наявності у відносинах сторін трьох елементів: набуття особою майна або його збереження; здійснення цього за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17). Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Крім того згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17). Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17). Подібний висновок також сформульовано у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №910/2051/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/16334/19.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

У результаті дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку про те, що в даному випадку відсутні правові підстави для набуття відповідачем за рахунок позивача грошових коштів у розмірі 376'773,32 грн, адже роботи відповідачем були виконані на суму 426'226,68 грн і оплачені позивачем у повному обсязі. Договору на додаткові роботи та супутньої документації матеріали справи не містять. Свідченням безпідставності знаходження у відповідача коштів є і те, що частину їх підрядник (відповідач) повернув 23.12.2020 та 14.01.2021, вказавши призначення платежу «повернення надлишково зарахованих коштів»

Враховуючи викладене, з огляду на припинення договору, а також те, що матеріали справи не містять доказів повернення надлишково сплачених коштів у заявленому розмірі, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 376'773,32 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 919 від 21.05.2021 на суму 5'651,60 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 5'651,60 грн судового збору за позовну вимогу майнового характеру.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна енергосервісна компанія» (79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 200; код ЄДРПОУ 43213069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Пліт» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 313; код ЄДРПОУ 22339868) 376'773,32 грн. надмірно сплачених коштів та 5'651,60 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 30.09.2021.

Суддя Б.І. Яворський