Рішення № 99999409, 20.09.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 Справа № 914/807/21

За позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львівдо відповідача:Львівського обласного об`єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, м. Львівпро:зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень Суддя – Р.В. Крупник Секретар – О.О. Шевчук Представники сторін:від позивача:І.З. Чижович – представник від відповідача:не з`явився

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі – позивач, УКВ) до Львівського обласного об`єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (далі – відповідач, ЛОО ВТ «Просвіта») про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.

Ухвалою від 05.04.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 26.04.2021.

Ухвалою суду від 26.04.2021 підготовче засідання було відкладено на 17.05.2021, викликано відповідача у підготовче засідання.

Ухвалою від 17.05.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відклав на 05.07.2021.

Ухвалою суду від 05.07.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті відкладено на 12.08.2021.

Ухвалою від 30.08.2021 суд відклав розгляд справи на 30.08.2021 та викликав відповідача у судове засідання.

Ухвалою суду від 30.08.2021 розгляд справи було відкладено на 20.09.2021.

Представниця позивача у судове засідання 20.09.2021 з`явилася.

Представник відповідача у судове засідання 20.09.2021 не з`явився.

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

У судовому засіданні 20.09.2021 представницею позивача заявлено усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для поновлення строку на подання заяви про врегулювання спору за участю.

Розглянувши клопотання представниці позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 ГПК України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Оскільки ухвалою суду від 05.07.2021 суд закрив підготовче провадження у справі, ГПК України не передбачає можливості процесуального переходу на попередню стадію розгляду справи (за винятком ч. 14 ст. 32 ГПК України, яка стосується права суду на повторне проведення підготовчого провадження у разі зміни складу суду), не підлягають задоволенню подані сторонами заяви на стадії розгляду справи по суті, які можуть бути заявлені лише на стадії підготовчого провадження, а тому у задоволенні клопотання представниці позивача про повернення до стадії підготовчого провадження суд ухвалив відмовити.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №21758/21 від 20.09.2021), у якому представник просить суд відкласти розгляд справи, оскільки сторонами вживаються заходи щодо мирного врегулювання спору.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України, серед основних засадам (принципів) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Враховуючи те, що на підставі клопотань позивача та відповідача суд неодноразово відкладав розгляд справи для надання сторонам можливості реалізувати гарантовані їм ГПК України процесуальні обов`язки, а також з метою мирного врегулювати сторонами спору, що виник, беручи до уваги закінчення процесуального строку розгляду справи, суд вважає клопотання представника відповідача необґрунтованим, таким, що спрямоване на затягування строку розгляду справи, а тому дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтований тим, що 13.12.2017 між Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР (орендодавцем) та Львівським обласним об`єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-10732-17, на виконання якого у строкове, платне, користування орендаря передано приміщення першого поверху по вул. Друкарській, 6 у м. Львові, загальною площею 93,3 кв.м. Сторонами договору було погоджено, що термін оренди визначений на 2 роки 364 дні з 13.12.2017 до 12.12.2020. Як стверджує позивач, всупереч приписами п. 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затв. постановою КМУ від 03.06.2020 №48, орендар не звернувся до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. З цих підстав, Управління комунальної власності ДЕР ЛМР листом від 16.10.2020 №2302-вих-81782 повідомило орендаря про припинення дії договору з 12.12.2020. Також, листом від 18.12.2020 №2302-вих-100420 орендаря повідомлено про необхідність сплати орендної плати та негайне повернення об`єкта оренди. Оскільки орендар свого обов`язку щодо повернення приміщення не виконав, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Аргументи відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

13.12.2017 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавцем) та Львівським обласним об`єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-10732-17 (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 №1586 та ухвали Львівської міської ради від 14.09.2017 №2365 передає, а орендар приймає у строкове, платне, користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП «Старий Львів». Об`єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, 6, загальною площею 93,3 кв.м2, у тому числі перший поверх 93,3 кв.м, з індексами приміщень – 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 20.11.2007 року, інвентарний номер 859.

Об`єктом оренди орендар буде використовувати для офісу (положення п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.5. Договору, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з часу підписання акту приймання-передачі.

Передача об`єкта оренди орендарю підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання-передачі від 13.12.2017.

Термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 13.12.2017 року до 12.12.2020 року включно. Перебіг терміну дії Договору оренди та настання обов`язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди (положення п. 4.1., п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.5. Договору, орендар, який належно виконує свої обов`язки за цим договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця дог спливу строку договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу управління комунальної власності департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що якщо орендар не скористався правом на продовження терміну дії договору оренди, то він зобов`язаний повністю сплатити орендну плату за користування об`єктом оренди і повернути об`єкт на умовах визначених у договорі оренди.

Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінченням терміну, на який його було укладено (положення пп. 4.12.1. п. 4.12. Договору).

Положеннями п. 4.7. Договору також визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

20.10.2020 Управління комунальної власності звернулось до ЛОО Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка із листом №2302-вих-81782 від 16.10.2020, у якому повідомило орендаря про те, що Договір буде припинено 12.12.2020 року у зв`язку із закінченням строку його дії.

Листом №2302-вих-100420 від 18.12.2020 Управління комунальної власності повідомило ЛОО Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка про те, що 12.12.2020 термін дії Договору закінчився та продовжуватись не буде, а тому орендарю необхідно негайно звільнити орендоване приміщення та провести повний розрахунок по орендній платі. Вказаний лист-повідомлення був надісланий відповідачеві 22.12.2020.

Оскільки орендар свого обов`язку щодо повернення приміщення не виконав, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Разом з тим, судом встановлено, що 10.03.2021 року відбулося засідання постійної комісії комунального майна, ресурсів та історичного середовища, на якому розглядалось звернення ЛОО Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка про підтримання та винесення на розгляд сесії Львівської міської ради питань про:

- продовження договору оренди нежитлового приміщення на вул. Друкарській, 6 (терміном на 5 років);

- встановлення пільгової орендної плати в розмірі 1 грн. за м.кв.;

- погашення заборгованості за оренду цього приміщення у сумі 268366,15 грн. (в т.ч. пеня 35946,44 грн.).

За результатами засідання одноголосно було вирішено підтримати продовження пільгової оренди нежитлового приміщення на вул. Друкарській, 6, у розмірі 1 грн. за кв.м. на один рік та щодо погашення заборгованості за оренду цього приміщення у сумі 268366,15 грн. (в т.ч. пеня 35946,44 грн.).

09.07.2021 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1237 «Про продовження договору оренди від 13.12.2017 року №Г-10732-17», якою ухвалено:

1. Внести зміни у додаток 2 до ухвали Львівської міської ради від 22.04.2021 року №591 «Про окремі питання оренди майна Львівської міської територіальної громади», доповнивши п. 13 словами «Львівське обласне об`єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, вул. Друкарська, 6»;

2. Продовжити Договір оренди приміщення від 13.12.2017 року №Г-10732-17 на вул. Друкарській, 6;

3. Встановити Львівському обласному об`єднанню Всеукраїнського товариства «Просвіта» орендну плату у розмірі 1 грн. за кв.м.;

4. Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку:

4.1. Продовжити договір оренди згідно з цією ухвалою;

4.2. Списати заборгованість Львівського обласного об`єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка у сумі 268366,15 грн. (в тому числі, 35946,44 грн. – пені), яка виникла за період користування нежитловими приміщеннями загальною площею 93,3 кв.м. на вул. Друкарській, 6.

Станом на день розгляду справи, вказана вище ухвала Львівської міської ради є чинною.

ОЦІНКА СУДУ.

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів ст. ст. 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Положеннями ст. 24 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі закінчення строку, на який укладено договір оренди, цей договір припиняється.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ст. 25 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»).

Обов`язок наймача повернути наймодавцеві річ у разі припинення договору найму передбачено також в ст. 785 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору в даній справі виступає майнове право УКВ, як орендодавця за Договором оренди №Г-10732-17 від 13.12.2017, на повернення йому приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, 6, загальною площею 93,3 кв.м.

Предметом позову виступає матеріально-правової вимога позивача до ЛОО ВТ «Просвіта» про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.

Підставами позову є наступні обставини:

1) Факт припинення 12.12.2020 Договору оренди №Г-10732-17 від 13.12.2017 у зв`язку із закінченням строку його дії;

2) Факт непродовження Договору оренди №Г-10732-17 у зв`язку із відсутністю звернення ЛОО ВТ «Просвіта» не пізніше як за 3 місяці до закінчення цього Договору (як це передбачено ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про оренду майна») із клопотанням про його продовження та відсутність рішення УКВ про таке продовження.

3) Неповернення відповідачем приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, 6, загальною площею 93,3 кв.м., яке є об`єктом оренди за Договором №Г-10732-17 від 13.12.2017 після закінчення строку його дії.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідач не спростував факту існування, станом на момент подання позову, обставин котрими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги.

Однак, як встановлено судом, після відкриття провадження в даній справі Львівською міською радою прийнято Ухвалу №1237 від 09.07.2021, котрою ухвалено, зокрема, продовжити Договір оренди приміщення від 13.12.2017 №Г-10732-17 на вул. Друкарській, 6 та встановити ЛОО ВТ «Просвіта» орендну плату у розмірі 1 грн. за кв.м., а також зобов`язано УКВ продовжити договір оренди згідно з цією ухвалою.

В судовому засіданні представниця позивача зазначила, що не зважаючи на винесену міською радою Ухвалу №1237 від 09.07.2021, спір із відповідачем надалі існує і позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки правовою підставою для зайняття відповідачем приміщення на вул. Друкарській, 6 у м. Львові є укладена додаткова угода про продовження договору оренди, а не лише рішення про продовження договору оренди.

З цього приводу суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в комунальній власності регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 2 ст. 5 цього Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №483 від 03.06.2020, котрою затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок передачі в оренду державного та комунального майна).

Крім цього, відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду державного та комунального майна», а також Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, Львівською міською радою прийнято ухвалу №591 від 22.04.2021, котрою затверджено Загальні положення щодо оренди майна Львівської міської територіальної громади (далі – Ухвала ЛМР №591 від 22.04.2021).

За змістом ст. 4 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», суб`єктами орендних відносин є, зокрема, орендар, орендодавець та представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу.

Відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які, зокрема, укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше або укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»).

Таким чином, з наведеного вбачається, що компетентними суб`єктами, які приймають рішення про продовження договору оренди комунального майна без проведення аукціону виступають орендодавець та/або представницький орган місцевого самоврядування.

Хоча зміст ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» не містить положень про укладення (за результатами прийняття позитивного рішення) додаткової угоди про продовження договору оренди, однак про необхідність укладення такої свідчать приписи п. 151 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна. Компетентними суб`єктами на укладення цієї додаткової угоди виступають, зокрема, орендодавець та орендар.

В ухвалі №591 від 22.04.2021 Львівська міська рада визначила, що єдиним орендодавцем майна Львівської міської територіальної громади є позивач по справі - Управління комунальної власності Львівської міської ради (п. 2.3), а представницьким органом місцевого самоврядування виступає Львівська міська рада (п. 2.10).

Відтак, судом встановлено, що Ухвалу №1237 від 09.07.2021, котрою вирішено продовжити відповідачу Договір оренди приміщення від 13.12.2017 №Г-10732-17 прийняв компетентний суб`єкт - представницький орган місцевого самоврядування і цією ухвалою він зобов`язав орендодавця (УКВ) продовжити договір оренди (п. 4.1), тобто укласти із відповідачем додаткову угоду про продовження договору оренди.

А тому, після прийняття Ухвали №1237 від 09.07.2021, спір у цій справі існує через неукладення між орендодавцем і орендарем даної додаткової угоди.

При цьому, суд зазначає, що в ході розгляду справи позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що останній вчиняв дії на укладення додаткової годи і таке неукладення є наслідком бездіяльності зі сторони відповідача.

Відповідно до Положення про Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Управління є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Управління є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкованим директору департаменту економічного розвитку. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, цим Положенням, наказами директора департаменту, іншими нормами законодавства.

До компетенції Управління належить, зокрема, здійснення у частині наданої компетенції делегованих органами місцевого самоврядування та їх виконавчим органам повноважень; реалізація політики органів місцевого самоврядування у сфері управління майном, яке належить до комунальної власності м. Львова; здійснення управління майном, яке належить до комунальної власності м. Львова, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності м. Львова.

Також, згідно ст. 1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Таким чином, з наведеного вбачається, що УКВ, як виконавчий орган Львівської міської ради здійснює лише виконавчі функції і реалізовує свої повноваження щодо управління майном, яке належить до комунальної власності м. Львова в межах, котрі визначені Львівською міською радою. У даній справі Львівська міська рада, як орган, який представляє інтереси територіальної громади і приймає від її імені рішення вирішила питання щодо необхідності продовження відповідачу Договору оренди приміщення від 13.12.2017 №Г-10732-17 на вул. Друкарській, 6, а тому позивач, як виконавчий орган, повинен виконувати це рішення.

Необхідно зазначити, що за клопотанням відповідача, а також позивача суд відкладав розгляд справи з метою надання можливості вирішити існуючий спір в добровільному порядку.

Разом з тим, як встановлено судом, позивач своїх повноважень щодо виконання Ухвали ЛМР №1237 від 09.07.2021 у частині укладення з відповідачем додаткової угоди про продовження договору оренди не здійснює (докази протилежного відсутні в матеріалах справи). Натомість продовжує надалі настоювати на необхідності виселення відповідача із займаних приміщень у зв`язку з відсутністю укладеної додаткової угоди.

Відповідні дії позивача суд, на підставі положень ч. 2 - ч. 4 ст. 13 ЦК України, розцінює як зловживання правами, оскільки вони порушують право відповідача на укладення цієї угоди та вчиняються з наміром завдати йому шкоди.

З огляду на це, суд керується положеннями ч. 3 ст. 16 ЦК України, котрі надають право суду відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої – п`ятої ст. 13 ЦК України та відмовляє в задоволенні вимог про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень.

У судовому засіданні представниця УКВ зазначила, що позивач не виконує Ухвалу ЛМР №1237 від 09.07.2021, оскільки така, на думку позивача, є незаконною, так як прийнята з порушенням вимог ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», які передбачають, що договори оренди нерухомого майна без проведення конкурсу можуть бути продовжені у випадку надходження від орендаря відповідного клопотання не пізніше як за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Водночас, відповідного клопотання не було.

З цього приводу суд зазначає таке.

За загальним правилом, передбаченим ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У випадку із УКВ діють спеціальні норми, передбачені ст. 38 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні, які передбачають, що до повноважень виконавчих органів місцевих рад належить, зокрема, звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відтак, з наведеного вбачається, що виконавчий орган місцевої ради, котрий клопоче перед судом про визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування, повинен довести не лише факт невідповідності цього акту вимогам чинного законодавства України, але також і те, що внаслідок такої невідповідності відбувається обмеження прав територіальної громади. Сам факт формальної невідповідності акту вимогам законодавства, за відсутності порушень прав територіальної громади, не може слугувати підставою для оцінки судом цього акту як незаконного, оскільки суд здійснює захист лише порушених прав.

Необхідно зазначити, що у даній справі позивачем не доведено ту обставину, що Ухвала ЛМР №1237 від 09.07.2021 у частині продовження із відповідачем договірних відносин оренди обмежує права територіальної громади м. Львова.

Зокрема, основним доводом позивача про обмеження прав територіальної громади є те, що Львівська міська рада, всупереч ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» продовжила договір оренди без проведення конкурсу, хоча такий, за відсутності відповідного клопотання відповідача, мав продовжуватися на конкурсних засадах і участь в конкурсі могли брати інші особи, які б могли запропонувати кращі умови оренди.

Суд критично оцінює відповідне твердження представниці позивача, враховуючи наступне.

Так, позивач залишив поза увагою і ним навіть не ставилася під сумнів Ухвала ЛМР №1237 від 09.07.2021 у частині пункту 1, котрим міська рада вирішила внести зміни у додаток 2 до ухвали Львівської міської ради від 22.04.2021 року №591 «Про окремі питання оренди майна Львівської міської територіальної громади», доповнивши п. 13 словами «Львівське обласне об`єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, вул. Друкарська, 6».

Додатком 2 до ухвали Львівської міської ради від 22.04.2021 року №591 встановлено перелік підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню.

Таким чином, Львівська міська рада Ухвалою №1237 від 09.07.2021 вирішила віднести відповідача до переліку підприємств, які надають соціально важливі послуги населенню.

А тому, ЛОО ВТ «Просвіта», як підприємство, котре надає соціально важливі послуги, має законодавчо встановлене та передбачене ст. 15 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» право на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону.

Враховуючи вказане право відповідача, надання йому в оренду нерухомого майна без проведення конкурсу чи продовження договору оренди без проведення конкурсу (що має місце у даній справі) не обмежує прав територіальної громади м. Львова, а тому суд не оцінює Ухвалу ЛМР №1237 від 09.07.2021 (в оскаржуваній частині) не предмет її формальної невідповідності вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. ст. 76 – 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що УКВ належними та допустимими доказами не доведено факту порушення права комунальної власності територіальної громади міста Львова. Задоволення позовних вимог у даній справі не призведе до відновлення порушеного права суб`єкта спірних правовідносин, оскільки таке право на момент ухвалення судом рішення не порушується.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2021 року.

Суддя Р.В. Крупник