Ухвала суду № 99999241, 23.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 372/266/15-ц

Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши матеріали справи:

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство»

до 1) Обухівської районної державної адміністрації Київської області

2) Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області,

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег»

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору:

1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олена Віталіївна,

2) ОСОБА_1 ,

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_3 ,

5) ОСОБА_4 ,

6) ОСОБА_5 ,

7) ОСОБА_6 ,

8) ОСОБА_7 ,

9) ОСОБА_8 ,

10) ОСОБА_9 ,

11) Національний банк України,

12) ОСОБА_10

13) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору іпотеки та витребування земельної ділянки

та зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег»

до 1) ДП «Київське лісове господарство»;

2) Кабінету Міністрів України

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

2) ОСОБА_1 ,

3) ОСОБА_11 ,

4) ОСОБА_3 ,

5) ОСОБА_4 ,

6) ОСОБА_5 ,

7) ОСОБА_6 ,

8) ОСОБА_7 ,

9) ОСОБА_8 ,

10) ОСОБА_9 ,

11) Національний банк України,

12) ОСОБА_10 ,

13) Обухівської районної державної адміністрації Київської області,

14) Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області

про визнання права власності на земельні ділянки

за участю представників сторін:

прокурор: Білоконь І.А. (посвідчення №053473 від 05.08.2019 року);

від позивача 1: не з`явилися;

від позивача 2 (за первісним позовом) – Семко В.Ю. (довіреність від 01.02.2021, дійсна до 31.12.2021)

від відповідачів 1, 2: не з`явилися;

від відповідача 3 (за первісним позовом) – Гусак А.М. (ордер серія АА № 1105079)

від третіх осіб: не з`явилися.

встановив:

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 372/266/15-ц заяву першого заступника прокурора Київської області про направлення справи в частині за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу № 372/266/15-ц у частині позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олени Віталіївни від 22 лютого 2016 року № 28417332 про державну реєстрацію права власності на розташовану в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0026 і загальною площею 9,0030 га за Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» і про витребування цієї земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» передано до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2020 прийнято справу до провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2021 постановлено розгляд справи почати спочатку зі стадії підготовчого провадження, замінено ПАТ «Європейський газовий банк» на належного відповідача – ТОВ «Фінансова компанія «Стратег», виключено ОСОБА_10 з числа співвідповідачів по справі та залучено його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

24.02.2021 на адресу Господарського суду Київської області від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Стратег» надійшла зустрічна позовна заява до ДП «Київське лісове господарство»; Кабінету Міністрів України про визнання права власності на земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2021 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «Фінансової компанії «Стратег» для спільного розгляду з первісним позовом.

27.05.2021 від ТОВ «Фінансової компанії «Стратег» надійшла заява про залишення без руху первісного позову.

В подальшому від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег» надійшли заява про відкликання заяви про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2021 зупинено провадження у справі № 372/266/15-ц до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 911/2169/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2021 поновлено провадження у справі № 372/266/15-ц та призначено підготовче засідання на 09.09.2021.

08.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег» надійшло клопотання про залишення позову прокурора без розгляду та заява про залишення зустрічного позову без розгляду.

09.09.2021 до Господарського суду Київської області від Київської обласної прокуратури надійшла заява про заміну учасника справи його процесуальним правонаступником.

09.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника Державного підприємства «Київське лісове господарство» надійшла заява, в якій заявник просить: позовну заяву першого заступника прокурора Київської області в частині представництва інтересів держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег» залишити без розгляду; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство «Київське лісове господарство»; зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег» повернути заявнику.

16.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника Державного підприємства «Київське лісове господарство» надійшла заява, в якій заявник просить заяву від 09.09.2021 залишити без розгляду в частині залучення третьої особи та повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2021 відкладено підготовче засідання на 23.09.2021. Поряд з тим, суд відклав розгляд вищезазначених заяв учасників справи.

Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2021 було відкладено вирішення клопотання прокурора в частині зміни предмету позову.

У підготовче засідання, призначене на 23.09.2021, представники позивача-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом), відповідачів 1, 2 за первісним позовом, третіх осіб не з`явились.

Таким чином, станом на 23.09.2021 нерозглянутими судом залишились: заява прокурора про заміну учасника справи його процесуальним правонаступником; заява прокурора про зміну предмету позову; заява ТОВ «Фінансова компанія «Стратег» про залишення зустрічного позову без розгляду та заява ДП «Київське лісове господарство» про залишення без розгляду первісної позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на зазначене, суд вважає за доцільне розглянути заяви і клопотання сторін в порядку наведеному нижче.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/13720/19 Касаційний господарський суд наголошує на тому, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами третьою і четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. п. 35 постанови від 27.02.2019 р. у справі № 761/3884/18).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. п. 27 постанови від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц).

Щодо заяви про заміну Кабінету Міністрів України його процесуальним правонаступником - Київською обласною державною адміністрацією, суд зазначає, що на думку прокурора, у зв`язку зі змінами в законодавстві, зокрема частини 5 ст. 122 Земельного кодексу, на даний час саме Київська обласна державна адміністрація наділена державою правом розпорядження землями лісогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів, до яких відносяться спірна земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Суд відзначає, що редакція частини 5 цієї статті ЗК України була і є незмінною, як на дату подачі первинного позову, заявлення нових вимог, так і залишається такою станом на даний час: « 5. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб».

До того ж, зміни до Лісового кодексу України в частині повноважень КМУ не вносились. Отже, підстави для заміни сторони в порядку правонаступництва, на які посилається прокурор, відсутні, у зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання про заміну Кабінету Міністрів України його процесуальним правонаступником - Київською обласною державною адміністрацією.

Розглянувши клопотання про залишення первісного позову без розгляду, заслухавши думки учасників справи з даного приводу, суд зазначає наступне.

15.01.2015 року прокурор звернувся до Обухівського районного суду Київської області

з позовом в інтересах держави в особі КМУ, ДП «Київське лісове господарство» про:

- визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації

від 29.12.2003 р. № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність», в частині передачі

у власність земельних ділянок загальною площею 9,0030 га;

- визнання недійсним підпункт 2 додатка до пунктів 1 - 3 рішення Старобезрадичівської сільради від 18 серпня 2006 року № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради» (далі - рішення № 93);

- визнання недійсним державного акту серії ЯД № 658672 від 25.10.2006 р., виданого на ім`я ОСОБА_10 , кадастровий номер 3223187700:12:028:0026;

- витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку площею 9,0030 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187700:12:028:0026 вартістю 958 500 грн;

- визнання за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на земельну ділянку площею 9,0030 га, кадастровий номер 3223187700:12:028:0026.

Суд вважає, що позовна вимога щодо витребування земельної ділянки, була заявлена не в порядку представництва Кабінету Міністрів України, оскільки у ній безпосередньо вказується про витребування землі на користь іншого позивача - ДП «Київське лісове господарство».

Наведене підтверджується, зокрема, тим, що, розглядаючи первинний позов, Обухівський районний суд Київської області, у своєму рішенні від 03.05.2015 р. зазначав, що саме: «ДП «Київське лісове господарство» має право вимагати від добросовісного набувача, а саме у ОСОБА_10 , як у особи, у власності якого перебуває на даний час спірні земельні ділянки та повернення вказаних ділянок».

Таким чином, прокурор у первинному позові взагалі не обґрунтовував наявність підстав для представництва інтересів держави в особі КМУ за вимогою про витребування земельних ділянок, оскільки першопочатково визначив позивачем за цією вимогою іншого суб`єкта - ДП «Київське лісове господарство».

Що стосується іншої позовної вимоги, яка була також передана на новий розгляд та якою прокурор просив скасувати рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності за ПАТ «Європейський газовий банк», то така вимога вперше була заявлена у 2016 році. Відтак прокурор не міг виконати вимоги закону та обґрунтувати наявність підстав для представництва держави в особі КМУ та ДП «Київське лісове господарство» за такою вимогою у тексті позовної заяви в 2015 році.

Станом на дату подання первинного позову, чинними були редакція Закону України «Про прокуратуру» від 14.08.2014 р. та редакція ЦПК України від 30.10.2014 р.

Частиною 2 ст. 35 редакції Закону від 14.08.2014 р. було передбачено, що «підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України».

Нормою ст. 36-1 цього ж Закону встановлювалося, що «представництво прокуратурою інтересів ... держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів ... держави у випадках, передбачених законом. ... Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів».

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 в редакції ЦПК України від 30.10.2014 р., прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах...

23.05.2016 року прокурор звернувся до суду із заявою № 05/1-1649вих про залучення співвідповідачів та уточнення позовних вимог, якою заявив нові вимоги в наступній редакції:

скасувати рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності за ПАТ «Європейський газовий банк»;

визнати недійсним договір іпотеки від 30.09.2013 № 2270, укладений між ОСОБА_10 та Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк»;

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України1 та Державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ПАТ «Європейський газовий банк» земельну ділянку площею 9,0030 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187700:12:028:0026 вартістю 958 500 грн.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.07.2021 р. у справі № 910/18389/20: «Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом».

Таким чином, суд вважає, що заявою від 19.05.2016 р. № 05/1-1649вих, прокурор фактично подав новий позов, оскільки мало місце одночасна зміна як підстав, так і предмету позову.

За загальним правилом, у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову (абз. 6 п. 3.12. постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18).

Як вже зазначалося вище, у первинній позовній заяві прокурор заявив вимогу в інтересах державного підприємства та просив витребувати на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку площею 9,0030 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187700:12:028:0026 вартістю 958 500 грн».

Відповідно до редакції Закону України «Про прокуратуру» від 14.08.2014 р. та редакції ЦПК України від 30.10.2014 р., а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Враховуючи те, що на новий розгляд також були направлені вимоги, яких не було заявлено Прокурором у тексті первинного позову 15.01.2015 р., і вперше вони були заявлені у формі заяви від 19.05.2016 р. № 05/1-1649вих про залучення співвідповідачів та уточнення позовних вимог, то до розгляду цих вимог підлягає застосуванню редакція Закону України «Про прокуратуру» від 12.05.2016 р., яка була чинною на дату подачі відповідної заяви до суду.

Суд відзначає, що на даний час роль прокуратури у сфері представництва інтересів держави носить допоміжний характер, а основну роль покладено на профільні органи державної влади та місцевого самоврядування, які наділені правом самостійно звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка була чинною станом на дату пред`явлення нових позовних вимог) «...Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України ... може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції».

З огляду на вказану норму закону, прокурор для звернення до суду з новими позовними вимогами мав отримати зазначену вказівку чи наказ. Натомість, як підтверджується матеріалами справи, прокурором не було надано жодних доказів, які підтверджують отримання ним вказаної вище письмової вказівки чи наказу, а відтак підстави для подальшого представництва прокурором інтересів держави в особі КМУ відсутні.

Відповідно до редакції Закону України «Про прокуратуру» від 14.08.2014 р., представництво прокуратурою інтересів ...держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів ...держави у випадках, передбачених законом.

Так, відповідно до процесуального законодавства, а також Закону України «Про прокуратуру» (ч. 6 ст. 23 нової редакції Закону) поняття представництва інтересів держави прокурором охоплює, зокрема, наступні дії: 1) звернення до суду з позовом, заявою, поданням, 2) участь у розгляді справ за його позовами, 3) вступ у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, 4) подача апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також 5) ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Прокурор для вчинення процесуальних дій у формі подачі заяв та для того, щоб надалі брати участь у справі в інтересах держави в особі КМУ мав отримати додаткове підтвердження (письмову вказівку чи наказ Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції).

Натомість, прокурор у даній справі, звертаючись до суду з новими вимогами, подаючи касаційну скаргу та численні процесуальні заяви, а також, беручи участь у розгляді справи в судових засіданнях в інтересах держави в особі КМУ, не одержував на те відповідних повноважень, в порядку передбаченому Законом.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка була чинною станом на дату пред`явлення нових позовних вимог і є чинною після передачі справи на новий розгляд), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 «Про прокуратуру» (в цій же редакції), наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Однак, прокурор не обґрунтував підстави для представництва інтересів держави, зокрема, не зазначив у чому полягає порушення інтересів держави, та який орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів.

Враховуючи викладене вище, позов Прокурора в інтересах держави в особі КМУ та ДП «Київське лісове господарство» у даній справі № 372/266/15-ц має бути залишений без розгляду. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 р. у справі №923/35/19, від 23.07.2021 р. у справі № 925/383/18.

Відповідно до висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 (п. 54, п. 83) «З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду)».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що первісний позов слід залишити без розгляду.

У зв`язку із залишенням позовної заяви без розгляду, правова оцінка заяві прокурора про зміну предмету позову судом не надається.

Стосовно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег» про залишення зустрічного позову без розгляду.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Оскільки право позивача на подання заяви про залишення позову без розгляду, з огляду на принцип диспозитивності, закріплений ст. 14 ГПК України, є безумовним правом особи, яка звернулася до суду, і підстави для відмови у задоволенні поданої заяви законодавством не передбачені, а також зважаючи на те, що вказану заяву подано до початку розгляду справи по суті, то суд приходить до висновку, що заява представника ТОВ «Фінансова компанія «Стратег» підлягає задоволенню, а зустрічний позов - залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду за заявою(клопотанням) позивача).

З огляду на викладене, прокурор не позбавлений права вирішити питання про повернення сплаченого у справі судового збору, шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням.

Разом з тим, оскільки зустрічну позовну заяву у даній справі залишено без розгляду за заявою позивача за зустрічним позовом, сплачений ним за розгляд спору судовий збір поверненню не підлягає.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.123, п. п. 2, 5 ч.1 ст.226, ч. 2 ст. 226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду первісний позов.

2. Залишити без розгляду зустрічний позов.

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.

Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 30.09.2021 р.

Суддя Т.Д. Лилак