Рішення № 99999237, 29.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2021Справа № 910/10512/21За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»

про стягнення 68 611,47 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення 68 611,47 грн. суми заборгованості, яка складається з 65 724,14 грн. - основного боргу, 358,30 грн. - 3 % річних, 1 674,62 грн. - пеня, 854,41 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов`язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв`язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу «ГАЗ модель АС-G3302 AXX-1, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 200392689, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою суду від 05.07.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10512/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/10512/21 відповідач повідомлявся належним чином. Так ухвала суду про порушення провадження у справі №91010512/21 направлялась відповідачу за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Велика Васильківська,102, Київ, 03150). Відповідач отримав дану ухвалу 17.07.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту «Укрпошти» (0105477561949), яка долучена до справи.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10512/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З постанови Оболонського районного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 756/16730/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94589010) вбачається, що 11.12.2020 о 08:41 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - малотоннажним автомобілем марки «ГАЗ», моделі «АС-G3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по проспекту Степана Бандери, 36, (автостоянка ТРЦ «Блокбасатер»), не виявив небезпеку, не вжив усіх об`єктивних спроможностей та заходів, не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб - легковий автомобіль «Mercedes Benz», моделі Vito 116 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засобі зазнали механічних пошкоджень.

Даною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ГАЗ», моделі «АС-G3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована за полісом ЕР 200392689 ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Mercedes Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_3 .

Пошкоджений автомобіль застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу програма «VIP» №777.20.2520019 від 13.03.2020.

Відповідно до п. 10 вказаного Договору строк його дії з 14.03.2020 по 13.042021.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи та положень ст. 512, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

За ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено транспортний засіб Mercedes Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_3 .

Позивачем було складено страховий акт № 3.20.4128-1 від 24.12.2020, згідно якого подію визнано страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування загалом у розмірі 72 312,25 грн.

Кошти у розмірі 72 312,25 грн. були перераховані позивачем згідно платіжного доручення №2002 від 24.12.2020 на рахунок ТОВ «АДУ Мерседес - Бенц», яке здійснювало відновлювальний ремонт автомобіля.

Відповідно до наданого Позивачем висновку про вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу від 27.04.2021 складеного ФОП Залуцьким С.В. (розрахунок здійснював ОСОБА_2 ) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу становить 67 724,14 грн.

Таким чином, як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи до позивача в межах суми 67 724,14 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки «ГАЗ», моделі «АС-G3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки Mercedes Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_3 , застрахована у відповідача згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 200392689 ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Відповідно до умов полісу ЕР 200392689 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страховик зобов`язався відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки «ГАЗ», моделі «АС-G3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зокрема, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в розмірі 130 000,00 грн., розмір франшизи встановлено в розмірі 2 000,00 грн.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ», моделі «АС-G3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована у відповідача згідно полісу ЕР 200392689, то відповідно до наведених положень Закону, обов`язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу, покладається на відповідача.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки «ГАЗ», моделі «АС-G3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Як встановлено судом, умовами полісу № ЕР 200392689 розмір франшизи встановлено в розмірі 2 000,00 грн., тому страхове відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача, підлягає зменшенню на вказану суму та становить 65 724,14 грн. (67 724,14-2000,00).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 358,30 грн. 3% річних та 854,41 грн. індексу інфляції за період з 22.04.2021 по 22.06.2021 суд відзначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 13.01.2021 звернувся до відповідача з Заявою №255/07-3.20.4128, яку відповідач отримав 21.01.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (№0420527121255).

Однак до цього часу відповідач добровільно не відшкодував шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При цьому судом взято до уваги, що заяву на виплату страхового відшкодування відповідач отримав 21.01.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Граничний строк для здійснення страхової виплати за полісом є 21.04.2021.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України №1961 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 358,30 грн. та 854,41 грн. індексу інфляції.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1 674,62 грн. пені.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

За змістом статті 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання. А в разі його порушення настають правові наслідки, передбачені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивач заявляє про стягнення пені у розмірі 1 674,62 грн. нарахованої за період з 22.04.2021 по 22.06.021.

Оскільки Позивачем, заявлений до стягнення період та розмір пені є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 674,62 грн. також підлягає задоволенню судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ідентифікаційний код 22868348) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2 ідентифікаційний код 36086124) 65 724 (шістдесят п`ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 14 коп. - основного боргу, 358 (триста п`ятдесят вісім) грн. 30 коп. - 3 % річних, 1 674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн. 62 коп. - пені, 854 (вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 41 коп. - інфляційних втрат та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.. 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя І.І. Борисенко