Рішення № 9999858, 01.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.10 р. Справа № 20/18

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Полімери України”, м.Дніпропетровськ

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення 48763,87 грн.

За участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2 субєкт підприємницької діяльності

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Полімери України”, м.Дніпропетровськ, із позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк, про стягнення 48763,87 грн., з яких 37800,00 грн. сума основного боргу, 6879,60 грн. сума пені, 2040,16 грн. сума річних, 2044,11 грн. сума інфляції.

Крім того, 01.03.10 р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заборгованості та судових витрат в розмірі 48763,87 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору поставки № 239/09 від 28.05.09 р., на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Листом від 18.03.10 р. позивач залучив до матеріалів справи копію акту звірки взаємних розрахунків від 30.09.09 р.

Ухвалою голови господарського суду від 27.04.10 р. строк розгляду справи № 20/18 було продовжено до 02.06.10 р.

У заяві від 12.05.10 р. позивач повідомив суд про неможливість зявлення в засідання 18.05.10 р. у звязку із відрядженням в господарський суд Тернопільської області та просив суд розглянути спір без його участі. Крім того, позивач підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача з урахуванням уточненого розрахунку 37800,00 суму основного боргу, 3863,88 грн. суму пені, 2920,43 грн. суму річних, 3166,55 грн. суму інфляції.

Дану заяву судом прийнято до розгляду як таку, що подано відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

28 травня 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовою заявою, в якій, посилаючись на тяжке фінансове становище, просив суд розстрочити виконання рішення суду на 18 місяців шляхом виплати боргу рівними частинами.

У письмовому відзиві на позов відповідач суму основного боргу у розмірі 37800,00 грн. визнав у повному обсязі та просив суд зменшити суму пені на 50%, тобто на 3439,80 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

28 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Полімери України” (далі-Постачальник) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі-Покупець) було укладено договір поставки № 239/09 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобовязався поставити, а Покупець прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до Договору, які є його невідємною частиною.

Згідно із п.7.1 Договору, оплата товару здійснюється Покупцем в порядку, передбаченому в специфікаціях до Договору, що є його невідємними частинами.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п.8.3 Договору, у випадку порушення терміну оплати Покупець на вимогу Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10% річних від простроченої суми, за весь період прострочення, а також штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до Специфікації № 3 від 21.07.09 р., умови розрахунків оплата з відстрочкою платежу 14 календарних днів з дати отримання товару, дата поставки на протязі 7 робочих днів з дати підписання специфікації.

Відповідно до зазначеної специфікації, на адресу Покупця було поставлено товар на загальну суму 66700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПЛ-230703 від 23.07.09 р.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача товар, що підтверджується, наявними у матеріалах справи документами, а саме видатковою накладною № ПЛ-230703 від 23.07.09 р..

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

09 лютого 2010 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату № 21, в якій просив відповідача здійснити погашення заборгованості на суму 37800,00 грн., яка виникла за договором поставки № 239/09 від 28.05.2009 р., яка відповідачем залишена без відповіді.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача 37800,00 суму основного боргу, 3863,88 грн. суму пені, 2920,43 грн. суму річних, 3166,55 грн. суму інфляції.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме договором поставки № 239/09 від 28.05.09 р., специфікацією до Договору, видатковою накладною, розрахунком позовних вимог, вимогою про оплату боргу.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 37800,00 суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із п.8.3 Договору, у випадку порушення терміну оплати Покупець на вимогу Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10% річних від простроченої суми, за весь період прострочення, а також штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3863,88 грн. суми пені, 2920,43 грн. суми річних, 3166,55 грн. суми інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням про розстрочку виконання рішення, в якій посилається на тяжке фінансове становище, у звязку з чим просив суд розстрочити виконання рішення строком на 18 місяців зі сплатою щомісячно заборгованості рівними частинами.

У своєму клопотанні відповідач посилається на тяжке фінансове становище, яке викликано різким скороченням підприємницької діяльності, а також на те, що наявність дебіторської заборгованості, яка спричинила за собою неможливість оплати суми за отриманий від ТОВ „Торговий дім „Полімери України” товар у розмірі 37800,00 грн. у строк, зазначений в Договорі.

Своє клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідач обґрунтував документально, а саме - банківськими виписками та звітами у податкову інспекцію за четвертий квартал 2009 р., перший квартал 2010 р.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про розстрочку можуть суттєво ускладнити виконання рішення, суд, враховуючи майнові інтереси позивача, задовольняє клопотання відповідача частково, та надає відповідачеві розстрочку виконання рішення на 8 місяців. Виконання рішення суду від 01.06.10 р. слід розстрочити, зобовязавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 47750,86 грн. та 487,64 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у такий спосіб: до 15.07.10 р. 6059,31 грн., до 15.08.10 р. 6059,31 грн., до 15.09.10 р. 6059,31 грн., до 15.10.10 р. 6059,31 грн., до 15.11.10 р. 6059,31 грн., до 15.12.10 р. - 6059,31 грн., до 15.01.11 р. 6059,31 грн., до 15.02.11 р. 6059,33 грн.

Клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 50% судом залишено без задоволення за відсутністю належного правового обґрунтування.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Клопотання позивача про забезпечення позову судом залишено без задоволення за недоведеністю позивачем наданими суду доказами наявності обставин, які можуть унеможливити виконання рішення суду по даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Полімери України”, м.Дніпропетровськ, до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк, - задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Полімери України” (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Виконкомівська, 15/11; адреса для листування: 49005, м.Дніпропетровськ, вул.Пісаржевського, 18, оф.3; код ЄДРПОУ 34983877) 37800,00 суму основного боргу, 3863,88 грн. суму пені, 2920,43 грн. суму річних, 3166,55 грн. суму інфляції, 487,64 грн. - суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виконання рішення суду від 01.06.10 р. розстрочити, зобовязавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 47750,86 грн. та 487,64 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у такий спосіб: до 15.07.10 р. 6059,31 грн., до 15.08.10 р. 6059,31 грн., до 15.09.10 р. 6059,31 грн., до 15.10.10 р. 6059,31 грн., до 15.11.10 р. 6059,31 грн., до 15.12.10 р. - 6059,31 грн., до 15.01.11 р. 6059,31 грн., до 15.02.11 р. 6059,33 грн.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 01.06.2010 р.

Повний текст рішення підписано 04.06.2010 р.

Суддя

Надруковано 3 примірники:

1-позивачеві;

1 відповідачеві;

1 у справу

Вик.Канаховська В.В.