Рішення № 99998382, 28.09.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2021 р. Cправа № 902/459/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представника позивача - Подорожнього А.С.,

у відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ" (вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса, 65058)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" (вул. 1-го Травня, буд. 29, смт Тростянець, Тростянецький район, Вінницька область, 24300)

про стягнення 87608,41 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" про стягнення 87608,41 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №5 від 16.04.2018 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" 87608,41 заборгованості, з яких: 76793,8 грн - основного боргу; 1185,4 грн - 3% річних; 4876,41 грн - інфляційних втрат та 4752,8 грн - пені.

Ухвалою суду від 11.05.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/459/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.05.2021.

За результатами слухання справи 25.05.2021 за участю представника позивача продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 12.07.2021 з метою забезпечення учасникам справи реалізації прав на подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію судового процесу та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2021.

В ході слухання справи 03.08.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про витребування податкової звітності (додаток Д5 до декларації з ПДВ) Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" за період IV кварталу 2020 року у Тростянецької державної податкової інспекції в порядку ч. 4 ст. 74, ч. 6 ст. 81 ГПК України. При цьому з урахуванням відповіді ГУ ДПС у Вінницькій області вих. 18081/5/02-32-18-02-13 від 13.08.2021, відповідно до якої уточнено розпорядника запитуваної інформації, таке витребування здійснено у Головного управління ДПС у Вінницькій області.

У зв`язку з ненаданням витребуваних документів розгляд справи неодноразово відкладався.

Так, за результатами слухання справи 09.09.2021 суд у протокольній формі ухвалив: поновити строк розгляду справи по суті з огляду на приписи п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, відкласти розгляд справи до 28.09.2021 та повторно витребувати у Головного управління ДПС у Вінницькій області додаткові докази.

Окремо слід зазначити, що за клопотанням представника позивача останньому забезпечено участь у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

20.09.2021 до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшли витребувані документи.

На визначену дату та час у судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 09.09.2021.

Разом з тим відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

16.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №5 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується у визначені строки та на умовах цього Договору передати у власність Покупцеві сипучі будівельні матеріали в асортименті (пісок, щебінь, відсів, гальку, тощо) (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Найменування, одиниці виміру, асортимент, кількість і вартість Товару визначаються у рахунках та видаткових накладних, які є додатками до цього Договору і його невід`ємними частинами. Після узгодження та підписання уповноваженими представниками сторін, зазначені видаткові накладні мають силу Специфікації у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору оплата поставки товару здійснюється покупцем шляхом 100% передплати в національній валюті України в безготівковій формі на поточний банківський рахунок Постачальника. За домовленістю сторін можлива поставка на умовах відстрочки платежу строком до 7 (семи) банківських днів.

Пунктом 5.6. Договору сторони дійшли згоди, що у разі невиконання Покупцем умов оплати Товару, передбачених цим Договором, він несе відповідальність у вигляді неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування від ціни неоплаченого Товару, за кожен день прострочення оплати до дня фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання, скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 8.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 16.04.2018 до Договору сторони узгодили реалізацію за безготівковий розрахунок обраної продукції згідно визначених в Додатковій угоді асортименту та ціни.

На підтвердження факту поставки відповідачу Товару за Договором позивачем надано ряд видаткових накладних на загальну суму 76 959,2 грн, підписаних та скріплених печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ" в односторонньому порядку:

- №5140000003 від 02.09.2020 на суму 1332,80 грн;

- №8050000022 від 07.10.2020 на суму 1058,40 грн;

- №5140000002 від 08.10.2020 на суму 4760,00 грн;

- №59 від 09.10.2020 на суму 4656,20 грн;

- №60 від 09.10.2020 на суму 8680,00 грн;

- №61 від 09.10.2020 на суму 3455,00 грн;

- №6060000001 від 12.10.2020 на суму 6076,00 грн;

- №6060000002 від 12.10.2020 на суму 4544,00 грн;

- №6060000003 від 12.10.2020 на суму 934,80 грн;

- №6060000004 від 12.10.2020 на суму 2825,00 грн;

- №6060000005 від 12.10.2020 на суму 5048,00 грн;

- №9260000006 від 13.10.2020 на суму 3283,20 грн;

- №9050000001 від 15.10.2020 на суму 3553,20 грн;

- №9080000002 від 15.10.2020 на суму 10096,80 грн;

- №7300000003 від 15.10.2020 на суму 7576,80 грн;

- №7300000004 від 15.10.2020 на суму 1404,00 грн;

- №9260000005 від 15.10.2020 на суму 5040,00 грн.

18.12.2020 позивачем направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.10.2020-16.12.2020, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений Товар складає 76793,80 грн, а також ряд відповідних видаткових накладних.

Разом з тим підписаних зі сторони відповідача видаткових накладних та акту звірки матеріали справи не містять.

Як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ", відповідач від підписання акту звіряння відмовився, заборгованість за поставлений Товар не погасив, що слугувало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду. При цьому на підтвердження факту поставки Товару позивачем надано копії податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ" з квитанціями про їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №5 від 16.04.2018.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Так, на підтвердження факту поставки Товару відповідачу матеріали справи містять ряд видаткових накладних на загальну суму 76 959,2 грн, підписаних та скріплених печатками в односторонньому порядку позивачем. При цьому матеріали справи містять докази направлення таких видаткових накладних відповідачу.

Вимоги до видаткової накладної як і будь-якого первинного документа, передбачено ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З поміж іншого, видаткова накладна як первинний документ має містити особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

КГС ВС у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 звернув увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу (ПК) України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Позивачем підтверджено факт реєстрації податкових накладних за спірними поставками Товару (а.с. 64-101, том 1) та в силу вищенаведених приписів ПК України такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем (відповідачем).

У постанові від 01.06.2020 у справі № 906/355/19 Верховний Суд зазначив, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Проте, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару (Подібні висновки викладені Касаційним господарським судом у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15 та від 29.01.2020 у справі №916/922/19).

Так, на виконання відповідних ухвал суду, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області надано в паперовій формі копії додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", які були подані ТОВ "БІЗНЕС-МАРКЕТ" (код ЄДРПОУ 38813560) в електронному вигляді до ГУ ДПС у Вінницькій області за звітні (податкові) періоди: жовтень-грудень 2020 року.

Згідно з "Розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", які були подані відповідачем в електронному вигляді до ГУ ДПС у Вінницькій області за звітний (податковий) період жовтня 2020 року підтверджується здійснення господарських операцій з Постачальником "ГТК - СТРОЙ" (а.с. 120, том 1), обсяг постачання на загальну суму 75 626,39 грн (в т.ч. ПДВ).

Разом з тим, з урахуванням поставки за видатковою накладною №5140000003 від 02.09.2020 на суму 1332,80 грн (таку господарську операцію підтверджено фактом реєстрації відповідної податкової накладної - а.с. 64-65, том 1), поставка позивачем відповідачу Товару підтверджується на загальну суму 76959,19 грн.

Таким чином, з огляду на сукупність наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено наявність договірних відносин між ТОВ "ГТК - СТРОЙ" та ТОВ "БІЗНЕС-МАРКЕТ" щодо поставки товару та факт поставки товару відповідачу. При цьому в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором ТОВ "БІЗНЕС-МАРКЕТ" не було здійснено оплати вартості поставленого ТОВ "ГТК - СТРОЙ" Товару, доказів протилежного матеріали справи не містять. При цьому позивачем заявлено основний борг в розмірі 76793,8 грн (в т.ч. з урахуванням відображеного в Акті звіряння взаємних розрахунків початкового сальдо), тобто у меншому розмірі, ніж підтверджується в сукупності первинними документами та даними податкового обліку, що є правом позивача.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 76 793,8 грн.

Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" 1185,4 грн - 3% річних; 4876,41 грн - інфляційних втрат та 4752,8 грн - пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони дійшли згоди, що у разі невиконання Покупцем умов оплати Товару, передбачених цим Договором, він несе відповідальність у вигляді неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування від ціни неоплаченого Товару, за кожен день прострочення оплати до дня фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 5.6. Договору).

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд дійшов висновку, що такий розрахунок не перевищує розрахунку суду, внаслідок чого вказані складові заборгованості підлягають задоволенню у заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ" сумах.

Отже, окрім суми основного боргу, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" підлягають 1185,4 грн - 3% річних; 4876,41 грн - інфляційних втрат та 4752,8 грн - пені.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Поведінка відповідача у даному спору є пасивною, оскільки останнім не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши викладені позивачем у позовній заяві обставини, оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача повністю в сумі 2270 грн.

Окрім того, з урахуванням заявлення представником позивача про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку про встановлення 5-ти денного строку для подання таких доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з призначенням судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-МАРКЕТ" (вул. 1-го Травня, буд. 29, смт Тростянець, Тростянецький район, Вінницька область, 24300; код ЄДРПОУ 38813560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТК - СТРОЙ" (вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса, 65058; код ЄДРПОУ 26600051) 76793,8 грн - основного боргу; 1185,4 грн - 3% річних; 4876,41 грн - інфляційних втрат; 4752,8 грн - пені та 2270 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати, пов`язані з розглядом справи, призначити судове засідання на 19.10.2021 о 12:00 год.

4. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк - п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу.

5. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відповідні адреси електронної пошти сторін: office@gtk-stroy.com; advokatpodorojniy@gmail.com; b-m2014@ukr.net.

Повне рішення складено 30 вересня 2021 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3,4 - позивачу - вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса, 65058; office@gtk-stroy.com; advokatpodorojniy@gmail.com;

5,6 - відповідачу - вул. 1-го Травня, буд. 29, смт Тростянець, Тростянецький район, Вінницька область, 24300; b-m2014@ukr.net.