Рішення № 9999831, 01.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.10 р.                     Справа № 7/7пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді Косицькій В.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За первісним позовом: Житлово-будівельного кооперативу „Мир-190” м. Донецьк

До відповідача за первісним позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

Предмет спору: визнання факту відсутності заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” на 16.11.2009р.; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок суми належної до сплати ЖБК „Мир-190” за спожиту електроенергію відповідно до фактичних показників засобів обліку спожитої електроенергії №561579 та №558639; заборону ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електроенергії ЖБК „Мир-190” у зв’язку з відсутністю заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго”.

За зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача по зустрічному позову: Житлово-будівельного кооперативу „Мир – 190” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу за спожиту електроенергію – 12 322, 63 грн.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом: Губенко Т.М. - голова ЖБК "Мир-190"(протокол від 27.06.06р.), Губенко В.В. - довір.

від відповідача за первісним позовом: Дем’яненко О.І. - дов., Резникова М.Д. - посвідчення №467 від 19.09.2007р.

СУТЬ СПОРУ:           

Житлово-будівельний кооператив „Мир-190” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про визнання факту відсутності заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” на 16.11.2009р.; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок суми належної до сплати ЖБК „Мир-190” за спожиту електроенергію відповідно до фактичних показників засобів обліку спожитої еолектрооенергії №561579 та №558639; заборону ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електроенергії ЖБК „Мир-190” у зв’язку з відсутністю заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго”.

В обґрунтування своїх вимог позивач по основному позову посилається на акти звірки розрахунків; акти технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №407307 від 16.11.2009р., №407306 від 16.11.2009р.; акти про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №128723 від 16.11.2009р., №128722 від 16.11.2009р.; акти-вимоги №031220 від 16.11.2009р., №031219 від 16.11.2009р.; протокол засідання правління по ЖБК „Мир-190” від 15.03.2009р.; акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку в електроустановках до 1000 В №215504 від 22.03.2007р.; акт-наряд на зміну (встановлення, знімання) лічильника електроенергії у споживача-юридичної особи №000545 від 07.05.2007р.; заяву б/н від 11.01.2010р.; наказ ЖБК „МИР-190” від 03.07.2006р. №2; рахунок за листопад 2009р.; договір про постачання електричної енергії №1810 від 25.07.2005р. з додатками та додатковими угодами; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий – березень 2008р., травень – серпень 2008р., жовтень 2008р. – грудень 2009р.; листи №21.4/159 від 13.01.2010р., №21.4/13494 від 15.12.2009р., №21.11 від 21.11.2009р., №47/2776 від 18.12.2009р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.12.2009р.; заяви б/н від 18.11.2009р., від 28.12.2009р., б/н від 11.01.2010р.; лист б/н від 11.01.2010р.; повідомлення про припинення подачі електроенергії.

У письмових та усних поясненнях позивач по основному позову посилається також на переплату за спожиту електроенергію, зазначив, що покази електролічильника на освітлення у жовтні 2009р. зафіксовані як 10031 одиниць, тоді як у листопаді 2009р. – 9479 одиниць, підтвердив факт недоплати по лічильнику на ліфти, посилаючись на показники цього лічильника у жовтні 2009р. – 10018 одиниць, а у листопаді 2009р. – 11213 одиниць.

У відзиві та у судових засідання відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що споживач самостійно знімає покази розрахункових приладів обліку електроенергії та представляє їх електропостачальнику, зазначив, що 10.11.2009р. покази приладів обліку електроенергії з обох спірних лічильників були зняті обома сторонами, про що складено та підписано обома сторонами без зауважень акт фіксації показань приладів обліку та, на підставі якого позивачу нарахована спірна сума.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2010р. прийнято для сумісного розгляду з первісним зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Житлово-будівельного кооперативу „Мир – 190” м. Донецьк про стягнення боргу за спожиту електроенергію – 12 322, 63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач по зустрічному позову посилається на договір про постачання електричної енергії №1810 від 25.07.2005р. з додатками та додатковими угодами; рахунок за листопад 2009р. на суму 12322, 63 грн.; звіт про покази розрахункових приладів обліку за жовтень 2009р.; акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень 2009р.; акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №407307 від 16.11.2009р.; розрахунок суми виставленої у листопаді 2009р.

За клопотаннями позивача по зустрічному позову до матеріалів справи залучено додаткові документи, у тому числі акт фіксації показань приладів обліку від 10.11.2009р.

Відповідач по зустрічному позову проти вимог ВАТ „Донецькобленерго” заперечив з мотивів, викладених в основному позові.

В ході розгляду спору у судове засідання в порядку ст.30 ГПК України було викликано повноважного представника НКРЕ України для дачі письмових та усних пояснень по справі з виниклих у суду питань.

У письмових поясненнях та у судовому засіданні представник НКРЕ України зазначив, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між споживачем та електропостачальною організацією. Зауважив, що у разі виникнення у споживача сумнівів щодо правильності нарахування сум за використану чи спожиту електроенергію, споживач має право звернутись у передбачений чинним законодавством чи самим Договором термін та порядок до електропостачальника із заявою про таке.

Крім того, у судовому засіданні представник НКРЕ України звернув увагу на той факт, що споживач самостійно передав протягом тривалого часу покази спожитої електроенергії, письмово до електропостачальника із заявою про допущення будь-якої помилки чи описки при здійсненні фіксації даних розрахункових приладів обліку електроенергії не звертався, всі акти прийняття-передавання електроенергії протягом 2009р. до листопада 2009р. підписував без будь-яких зауважень та скріплював підпис печаткою. Зазначив, що у діях відповідача за первісним позовом не вбачається порушень чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст..69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників обох сторін, суд дійшов висновку щодо необхідності розглянути спочатку зустрічну позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем по зустрічному позову та відповідачем по зустрічному позову укладено договір про постачання електричної енергії №1810 від 25.07.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Відповідно до п.9.4 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Відповідно до угоди від 25.07.2005р. до Договору, підписаної обома сторонами без зауважень, другий абзац п.9.4 Договору узгоджено викласти у наступній редакції: „Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов”.

Враховуючи матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач по зустрічному позову) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу по зустрічному позову), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 5 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Виконання умов Договору та укладених до нього додатків та додаткових угод, з огляду на приписи ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для обох сторін по виниклим договірним зобов’язанням.

Позивач по зустрічному позову свої зобов’язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та надав споживачу для підписання акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за листопад 2009р. з наступними показними:

- електролічильник №561579 з показаннями приладів обліку у попередньому розрахунковому періоді – 1082,0, у поточному розрахунковому періоді (станом на 10.11.2009р.) – 9479,8;

- електролічильник №558639 з показаннями приладів обліку у попередньому розрахунковому періоді – 0018,0, у поточному розрахунковому періоді (станом на 10.11.2009р.) – 1213,8.

Із вказаного акта вбачається, що ЖБК „Мир-190” спожито активної електричної енергії станом на розрахунковий період листопада 2009р. у загальному розмірі 57562 кВт/год (з розрахунку: різниця показників електролічильника за попередній та поточний розрахункові періоди х розрахунковий коефіцієнт), з яких:

- 50387 кВт/год по електролічильнику №561579;

- 7175 кВт/год по електролічильнику №558639.

Відповідач по зустрічному позову акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за листопад 2009р. не підписав, проти факту спожитої електроенергії у зазначеній вище кількості заперечив, посилаючись на переплату за спожиту електроенергію, та на те, що покази електролічильника на освітлення у жовтні 2009р. зафіксовані як 10031 одиниць, тоді як у листопаді 2009р. – 9479 одиниць, підтвердив факт недоплати по лічильнику на ліфти, посилаючись на показники цього лічильника у жовтні 2009р. – 10018 одиниць, а у листопаді 2009р. – 11213 одиниць. Зазначив про здійснення споживачем описки при фіксуванні показів приладів обліку електричної енергії у попередні (до листопада 2009р.) розрахункові періоди.

Заперечення відповідача по зустрічному позову судом до уваги не приймаються з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до п.1 Додатка №6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору, за згодою сторін споживач бере на себе обов’язок знімати показання з 12-ої години останнього дня розрахункового періоду по 12-у годину першого дня наступного розрахункового періоду.

Пунктом 2 Додатка №5 „Порядок розрахунків” до Договору, що споживач 10 числа щомісяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток 5.1 до Договору „Звіт про покази розрахункових приладів обліку за розрахунковий період”).

Відповідно до п.1 Додатка №5 „Порядок розрахунків” до Договору, розрахунковим вважається період з 00-00 годин 11 числа м’ясця попереднього розрахунковому по 24-00 годин 10 числа розрахункового місяця.

Пунктом 2 Додатка №6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору передбачено, що споживач зобов’язаний протягом 12 годин з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до постачальника електричної енергії за встановленою постачальником електричної енергії формою та адресою.

Зазначені додатки підписані обома сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками обох сторін.

З наявного в матеріалах справи додатку „Звіт про покази розрахункових приладів обліку за жовтень 2009р.” до Договору, складеного, підписаного та скріпленого печаткою відповідача по зустрічному позову – ЖБК „Мир-190” вбачається, що на електролічильнику №561579 зафіксовані дані із показами 1082,0, на електролічильнику №558639 – дані відсутні.

Відповідно до наявного у справі акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень 2009р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого їх печатками, кінцевими показами приладів обліку електроенергії за розрахунковий період – жовтень 2009р. є: на електролічильнику №561579 – 1082,0, на електролічильнику №558639 – 0018,0.

Будь-яких документів в підтвердження того факту, що зазначені покази приладів обліку є невірними або зроблені помилково відповідачем по зустрічному позову – ЖБК „Мир-190” не надано.

З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що на час розгляду спору у суді, відповідач по зустрічному позову до ВАТ „Донецькобленерго” із заявою (повідомленням тощо) в порядку визначеному умовами Договору та приписами чинного законодавства, у тому числі Правилами користування електричною енергією, не звертався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що споживач самостійно передавав протягом тривалого часу (у тому числі у попередній спірному розрахунковому періоді) покази спожитої електроенергії, письмово до електропостачальника із заявою про допущення будь-якої помилки чи описки при здійсненні фіксації даних розрахункових приладів обліку електроенергії не звертався, всі акти прийняття-передавання електроенергії протягом січня – жовтня 2009р. підписував без будь-яких зауважень та скріплював підпис печаткою, а також, що у діях позивача за зустрічним позовом – ВАТ „Донецькобленерго” не вбачається порушень чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Враховуючи наведене, початковими показами приладів обліку електроенергії для розрахунку кількості спожитої у листопаді 2009р. активної електричної енергії є: на електролічильнику №561579 – 1082,0, на електролічильнику №558639 – 0018,0 і іншого відповідачем по зустрічному позову – ЖБК „Мир-190” не доведено.

Відповідно до 2.1 Додатка №5 „Порядок розрахунків” до Договору, не рідше 1 разу у квартал представником постачальника знімаються покази розрахункових засобів обліку в присутності споживача.

У виконання умов Договору та додатків до нього, електропостачальником та споживачем 10.11.2009р. (в останній день розрахункового періоду – листопад 2009р.) складено двосторонній „Акт фіксації показань приладів обліку” станом на 10.11.2009р.

Відповідно до акта „Акт фіксації показань приладів обліку”, покази електролічильника №561579 складають 9497,8, електролічильника №558639 – 1213,8.

Акт підписаний обома сторонами без зауважень та жодних додаткових зауважень з боку споживача – ЖБК „Мир-190” спору по вказаному акту на час розгляду до ВАТ „Донецькобленерго” направлено не було.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи актів технічної перевірки розрахункових приладів засобів обліку до 1кВ №407307 від 16.11.2009р. та №407306 від 16.11.2009р., обидва електролічильника є справними.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що зафіксовані в акті „Акт фіксації показань приладів обліку” станом на 10.11.2009р. покази приладів обліку електроенергії (електролічильник №561579 – 9497,8, електролічильник №558639 – 1213,8) є кінцевими показами приладів обліку електроенергії у розрахунковому періоді – листопад 2009р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено та ВАТ „Донецькобленерго” доведено той факт, що покази:

- на електролічильнику №561579 у попередньому розрахунковому періоді – 1082,0, у поточному розрахунковому періоді (станом на 10.11.2009р.) – 9479,8;

- на електролічильнику №558639 у попередньому розрахунковому періоді – 0018,0, у поточному розрахунковому періоді (станом на 10.11.2009р.) – 1213,8,

які взяті електропостачальником для здійснення розрахунку спожитої станом на листопад 2009р. електричної енергії споживачем (у загальній кількості 57562 кВт/год), є вірними.

На підставі наведеного, позивач по зустрічному позову виставив ЖБК „Мир-190” рахунок на оплату №1810 за листопад 2009р., факт отримання останнім якого підтверджено матеріалами справи та безпосередньо відповідачем по зустрічному позову.

На вказаному рахунку здійснено примітки:

- активна енергія – 57562 кВт/год;

- всього по рахунку: 14022, 11 грн.;

- всього до сплати (з урахуванням дебіторської заборгованості): 12322, 63 грн.

Відповідач по зустрічному позову свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач по зустрічному позову звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 12322, 63 грн. боргу за спожиту активну електроенергію в примусовому порядку.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення обох представників сторін, суд дійшов висновку, що у ЖБК „Мир-190” перед позивачем наявна сума боргу за активну електроенергію у розмірі 12322, 63 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Позивач по основному позову, посилаючись на неправомірне нарахування ВАТ „Донецькобленерго” йому вартості фактично спожитої активної електроенергії, зафіксованої у листопаді 2009р., у сумі 12322, 63 грн. та на той факт, що ним помилково було переплутано покази двох лічильників, у зв’язку з чим, в подальшому навмисно вказувались недостовірні покази приладів обліку електроенергії (до листопада 2009р.), звернувся до суду та просить:

-          визнати факт відсутності заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” на 16.11.2009р.;

-          зобов’язати відповідача здійснити перерахунок суми належної до сплати ЖБК „Мир-190” за спожиту електроенергію відповідно до фактичних показників засобів обліку спожитої електроенергії №561579 та №558639;

-          заборонити ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електроенергії ЖБК „Мир-190” у зв’язку з відсутністю заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго”.

Розглядаючи вимогу позивача по основному позову про визнання факту відсутності заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” на 16.11.2009р суд враховує наступне.

Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Право на захист розглядається як суб’єктивне цивільне право, яке виникає у особи у разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, невизнання цього права або оспорювання цивільного права.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи встановлені ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання факту відсутності заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” на 16.11.2009р., позивач по основному позову посилається на факт представлення ним протягом тривалого часу (з березня 2009р.) недостовірних даних стосовно показів електролічильників (у березні 2009р. – помилково, в подальшому – навмисно) та порушення відповідачем по основному позову законодавства у сфері електроенергетики.

Враховуючи викладене та положення ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством України не передбачений такий спосіб захисту цивільного права та інтересу як визнання факту відсутності. Вказана вимога позивача за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту.

Розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин.

Визнання факту відсутності (відсутнім) є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення як елемент оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Така вимога є предметом доказування та не може бути предметом спору і самостійно розглядатися в окремій справі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у своїх позовних вимогах позивач по основному позову не зазначив за який саме період та в якій сумі він просить визнати факт відсутності у ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго”, зазначивши лише дату, коли така заборгованість повинна бути відсутню – 16.11.2009р.

До того ж, при розгляді зустрічного позову по цій справі господарським судом Донецької області встановлений факт наявності у споживача перед електропостачальною організацією на час розгляду спору заборгованості за листопад 2009р. у сумі 12322, 63 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо визнання факту відсутності заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” на 16.11.2009р. слід відмовити.

Також, позивач по основному позову просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок суми належної до сплати ЖБК „Мир-190” за спожиту електроенергію відповідно до фактичних показників засобів обліку спожитої електроенергії №561579 та №558639.

Враховуючи вищевикладене, встановлений вже при вирішенні цієї справи судом факт здійснення ВАТ „Донецькобленерго” розрахунку за фактично спожиту активну електричну енергію споживачем без порушення приписів чинного законодавства у сфері електроенергетики та за фактичними показами справних приладів обліку електроенергії, а також факт наявності у ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” заборгованості за спожиту активну електроенергію за листопад 2009р. у сумі 12322, 63 грн., суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог ЖБК „Мир-190” про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок суми належної до сплати ЖБК „Мир-190” за спожиту електроенергію відповідно до фактичних показників засобів обліку спожитої електроенергії №561579 та №558639 слід відмовити.

Стосовно вимоги позивача по основному позову про заборону ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електроенергії ЖБК „Мир-190” у зв’язку з відсутністю заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні зазначеної вимоги з нижченаведених обставин.

Пунктом 7.1 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п.3.1.2 Договору, постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору у відповідності до порядку, передбаченого Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником електричної енергії з повідомленням споживача не пізніше ніж за 3 робочих дні у разі несплати споживачем за електроенергію у термін, встановлений додатком №5 „Порядок розрахунків” до Договору з дотриманням процедури, передбаченої Правилами користування електричною енергією.

Підпунктом 3 пункту 7.5 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період) передбачено, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

До того ж, комплексно застосовуючи приписи ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством України не передбачений такий спосіб захисту свого права та законного інтересу, як заборона відповідачеві вчиняти певні дії, зокрема заборона припиняти постачання електроенергії.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ЖБК „Мир-190” задоволенню не підлягають, тоді як зустрічні позовні вимоги ВАТ „Донецькобленерго” про стягнення з ЖБК „Мир-190” 12322, 63 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну ту резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 16, 526, 527, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу „Мир-190” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про визнання факту відсутності заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” на 16.11.2009р.; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок суми належної до сплати ЖБК „Мир-190” за спожиту електроенергію відповідно до фактичних показників засобів обліку спожитої еолектрооенергії №561579 та №558639; заборону ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електроенергії ЖБК „Мир-190” у зв’язку з відсутністю заборгованості ЖБК „Мир-190” перед ВАТ „Донецькобленерго” відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Житлово-будівельного кооперативу „Мир – 190” м. Донецьк про стягнення боргу за спожиту електроенергію – 12 322, 63 грн. задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Мир – 190” (83064, м.Донецьк, вул.Максима Козиря, б.27, ЄДРПОУ 23111382)на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок Донецьких електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” 260383011297 в ДОУ ВАТ „Державний ощадний банк України” МФО 335106, ЗКПО Донецьких електричних мереж 00131349) 12322, 63 грн. заборгованості за активну електричну енергію.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Мир – 190” (83064, м.Донецьк, вул.Максима Козиря, б.27, ЄДРПОУ 23111382)на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок ВАТ „Донецькобленерго” 26001185394800 в АКІБ „УкрСіббанк” м.Харків, МФО 351005) державне мито у сумі 123, 23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.

Повний текст рішення підписаний 01.06.2010р.

Суддя